Редагування Носівська ЗОШ I-III ступенів № 2 імені І. А. Кочерги

'''Носівська ЗОШ I-III ступенів № 2 імені І. А. Кочерги'''

:''«Носівська ЗОШ I-III ступенів № 2 імені І. А. Кочерги» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.'' 

[[Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2]] знаходиться на південно-західній околиці Носівки поруч із залізничною магістраллю Москва-Київ.

17 жовтня 1893 році було проведено освячення пристосованого приміщення початкової школи для дітей з робітничих родин цукрозаводчан. У чотирьох її класних приміщеннях спершу навчалося 135 учнів, які вивчали російську, українську мови, арифметику, Закон Божий, географію, історію світу і Російської імперії. Меценатом і спонсором школи став власник цукрового заводу граф Мусін-Пушкін.

Вели заняття випускники Ніжинської педагогічної гімназії. Завідувачем школи наказом Інспектора народної освіти був призначений носівчанин О. В. Буняк. В школі також співпрацював настоятель місцевої церкви протоієрей отець Іоанн.

Вже у 1900 році кількість учнів зросла до 248, адже школу почали відвідувати й діти селян з довколишніх сіл. Навчали їх 9 вчителів. Навіть у грізні 1914-1920 роки навчальний заклад не припиняв роботу, хоча кількість учнів скоротилася майже вчетверо.

З 1914 по кінець 1916 року в школі викладалась військовостройова підготовка, де хлопці 13-16 років засвоювали початкові військові знання та навички рукопашного бою.

У вересні 1923 року постановою Чернігівського губ-комісаріату народної освіти школа була реформована в Носівську цукрозаводську семирічку. При ній працювали вечірні класи, де навчалися робітники цукрозаводу і кооперативу буряківників, селяни з ближніх сіл.

У передвоєнні роки школярі наполегливо займаються дослідницькою роботою на навчально-дослідних ділянках, що дає свої добрі результати. Так у жовтні 1940 року члени навчально-виробничої бригади юнатів стали призерами ВДНГ СРСР за вирощений врожай цукрових буряків. І цього ж року школа стала середньою.

Із вересня 1941 по листопад 1943 року заняття в школі фактично не проводились. Хоча фашистська влада й відкрила при цукрозаводі один клас, де навчалися діти керівних працівників підприємства. Їм викладали лише такі предмети, як арифметика, українська та німецька мови. Школа відновила свою роботу в листопаді 1943 року, коли за парти сіли 420 учнів.

У роки війни багато вчителів школи пішли на фронт чи поповнили партизанські загони. З них четверо віддали своє життя за свободу і незалежність Вітчизни: [[Кривенко Павло Васильович|Павло Васильович Кривенко]], Петро Олексійович Бахмач, Анастасія Миколаївна Решітько, Петро Іванович Курих.

У перші післявоєнні роки школа одержує статус середньої.

Очолює Носівську цукрозаводську середню школу в цей час фронтовик Михайленко Я. Д. Протягом 1952 – 1956 років колектив школи очолює Гвоздик Василь Якович. У 1956 році посаду керівника школи зайняв Мусій Григорович Буняк, який директорував протягом 13 років З 1960 р. цукрозаводська школа одержує статус середньої загальноосвітньої трудової політехнічної (із введенням в навчальний план трудового навчання, професійної підготовки).

Було здійснено добудову школи (нині в цих будівлях знаходиться Носівський МНВК). У чотирьох навчальних приміщеннях розташовувалися 14 класів, спортзал, виробничі майстерні, класи тракторної та автомобільної справи). Назва навчального закладу змінюється на Носівську середню школу № 2 Потреби у навчанні молоді перевищували наявні можливості і тому в 1963 році Носівський цукрокомбінат за власні кошти розпочав спорудження двоповерхового приміщення школи за типовим проектом.

Першого вересня 1964 року НСШ №2 одержала в подарунок від своїх шефів-цукроварів двоповерхову шкільну будівлю. За парти сіло майже 800 учнів.

Великий внесок у будівництво й оснащення школи вніс тодішній її директор Мусій Григорович Буняк. Немало попрацювали на спорудженні школи старшокласники.

Усі подальші роки школа наполегливо трудилася над згуртуванням цілеспрямованого в досягненні своїх професійних завдань та новаторському пошуку педагогічного колективу, що в значній мірі вдалося директору Івану Федоровичу Тарасенку.

І нині педагоги Носівської середньої школи № 2 відзначаються відповідальністю, творчим підходом до організації навчального процесу, розумінням суспільної ваги освітянської справи.

У 1981 році Постановою Президії Верховної Ради України школі було присвоєно звання славного земляка видатного українського письменника [[Кочерга Іван Антонович|Івана Антоновича Кочерги]]. В 1984 році в школі навчалося 425 учнів, працювало 38 педпрацівників.

З 1988 до 1993 року школою керує Григорій Іванович Музиченко. Його зусиллями змінюється зовнішній вигляд шкільного подвір’я та приміщення: з’являється металева огорожа, школа обкладається плиткою.

З 1993 року школу очолювали Кошовий Іван Іванович та Пасічник Наталія Іванівна.

За 110 років існування (1893-2003 рр.) школу закінчили понад 6 тисяч випускників, а з них із золотою та срібною медаллю – 138 учнів.

Серед тих кому школа дала путівку в життя, багато людей, які прославили Носівщину і стали знаменитими. Це – голова Бобровицької райдержадміністрації П. Шейко, знатна ланкова бригади по вирощуванню цукрових буряків, Герой Соціалістичної Праці Є. М. Федорцова, письменник Г. З. Власенко і багато інших.

Нині навчально-виховний процес забезпечують 36 вчителів, 12 із них мають високі звання «Вчитель-методист» та «Старший вчитель», вищу категорію мають 12 педпрацівників, 4 вчителі нагороджені знаком «Відмінник освіти України».

Учні школи здобувають ґрунтовні знання, вміння та навички, про що свідчать результати районних та обласних предметних олімпіад, неодноразово учні були учасниками і призерами республіканських та міжнародних конкурсів. Наталія Мамедова виборола 3 місце на Всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури в м. Рівне, Оля Лобко, Валерія Самокиша, Руслан Бражник, Дмитро Куров – учасники III етапу Всеукраїнських олімпіад, роботи юної художниці Марини Шаулко займали призові місця на численних дитячих виставках. Більше 16 років поспіль учні школи перемагали у районній учнівській Спартакіаді. І це лише деякі наші нещодавні досягнення.

В навчальному закладі працюють шаховий та шашковий гуртки, спортивні секції, школярі навчаються гри на бандурі. Учні школи у складі хореографічного колективу «Веселі краплинки» (керівник – Л.В. Бондаренко) є переможцями обласних і всеукраїнських конкурсів.

Педагогічний колектив прагне створити в школі сприятливий клімат взаємоповаги, розуміння, діловитості і відповідальності. Учні та вчителі спільними зусиллями перетворили територію школи на квітучий фруктовий сад.

Особливо красиво і приємно тут навесні, коли все приміщення школи потопає в білому мареві яблуневого цвіту.

[[Кошовий Іван Іванович|І. І. Кошовий]], директор Носівської ЗОШ I-III ст. №2

[[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|128]]
[[Категорія:Носівська школа № 2]]