Редагування Корінь Іван Демидович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Іван Корінь 01.jpg|міні|Іван Корінь, березень 1945]]
+
'''Іван Демидович Корінь''' (народився [[25 липня]] [[1912]] в селі Антонівка Варвинського  району Чернігівської області — помер [[19 лютого]] [[1984]]) — начальник відділу будівництва Носівського райвиконкому в повоєнні роки, перший директор Міжколгоспбуду.
'''Іван Демидович Корінь''' (народився [[25 липня]] [[1912]] в селі Антонівка Варвинського  району Чернігівської області — помер [[19 лютого]] [[1984]]) — учасник Німецько-радянської війни, начальник відділу будівництва Носівського райвиконкому в повоєнні роки, перший директор Міжколгоспбуду. Нагороджений орденом Червоної Зірки і кількома медалями.
 
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
: ''Джерело: Спогади доньки, [[Веремійченко Ніна Іванівна|Ніни Іванівни Веремійченко]], липень 2021''  
+
: ''Джерело: Спогади доньки, Веремійченко Ніни, липень 2021''  
 
Мій батько, Корінь Іван Демидович, народився 25 липня 1912 року в с. Антонівка Варвинського  району Чернігівської області в родині незаможних селян. Тут минуло його дитинство, тут він навчався в школі, звідси у віці 15 років пішов працювати помічником коваля на Ладанський завод пожежного обладнання. Робота йому дуже подобалась, старався здобути якомога більше знань і навичок ковальського ремесла. Згодом здібного хлопця помітили і призначили на посаду помічника механіка, на якій він і працював до 1939 року.  
 
Мій батько, Корінь Іван Демидович, народився 25 липня 1912 року в с. Антонівка Варвинського  району Чернігівської області в родині незаможних селян. Тут минуло його дитинство, тут він навчався в школі, звідси у віці 15 років пішов працювати помічником коваля на Ладанський завод пожежного обладнання. Робота йому дуже подобалась, старався здобути якомога більше знань і навичок ковальського ремесла. Згодом здібного хлопця помітили і призначили на посаду помічника механіка, на якій він і працював до 1939 року.  
  
Рядок 10: Рядок 9:
 
Війна стала несподіванкою для всіх, адже з Німеччиною був укладений пакт про ненапад. Тато щодня ходив у військкомат і просився на фронт. Як згадував він, було соромно перебувати в тилу, коли на передовій його товариші по роботі вже проливали кров. Нарешті, 17 липня він був вже в училищі з підготовки механіків-водіїв танка. Курс "зліт-посадка", і він на фронті. Механіком-водієм танка пройшов всю війну. Кілька разів був тяжко контужений, отримав поранення, але знову і знову повертався на фронт, до свого екіпажу. Був нагороджений орденом Червоної Зірки і кількома медалями. Перемогу зустрів в Східній Пруссії під Кенігсбергом, хоч, за його словами, мріяв дійти до Берліна. До речі, вступив до лав ВКП(б), перебуваючи на фронті, коли їх частина захищала м. Грозний.  
 
Війна стала несподіванкою для всіх, адже з Німеччиною був укладений пакт про ненапад. Тато щодня ходив у військкомат і просився на фронт. Як згадував він, було соромно перебувати в тилу, коли на передовій його товариші по роботі вже проливали кров. Нарешті, 17 липня він був вже в училищі з підготовки механіків-водіїв танка. Курс "зліт-посадка", і він на фронті. Механіком-водієм танка пройшов всю війну. Кілька разів був тяжко контужений, отримав поранення, але знову і знову повертався на фронт, до свого екіпажу. Був нагороджений орденом Червоної Зірки і кількома медалями. Перемогу зустрів в Східній Пруссії під Кенігсбергом, хоч, за його словами, мріяв дійти до Берліна. До речі, вступив до лав ВКП(б), перебуваючи на фронті, коли їх частина захищала м. Грозний.  
  
Після демобілізації у грудні 1945 року був направлений на роботу в Носівський район на посаду начальника відділу будівництва [[Носівський райвиконком|Носівського райвиконкому]]. Головним його завданням була відбудова спалених фашистами сіл [[Козари]], [[Сулак]] і [[Коробчине]]. Пліч-о-пліч з моїм батьком працювали [[Безносюк Федосій Михайлович]], [[Куц Петро Григорович]], [[Бут Макар Омелянович]], [[Шурута Павло Логвинович]] та інші, прізвища яких я, на жаль, не пам'ятаю.  
+
Після демобілізації у грудні 1945 року був направлений на роботу в Носівський район на посаду начальника відділу будівництва [[Носівський райвиконком|Носівського райвиконкому]]. Головним його завданням була відбудова спалених фашистами сіл [[Козари]], [[Сулак]] і [[Коробчине]]. Пліч-о-пліч з моїм батьком працювали [[Безносюк Федосій]], [[Бут Макар]], [[Куц Петро]] та інші, прізвища яких я, на жаль, не пам'ятаю.  
 
 
[[Файл:Іван Корінь.jpg|міні|Іван Корінь із сином Олександром]]
 
  
 
У 1957 році почали організовуватись міжколгоспбуди, і батько був призначений директором цієї організації. Справа була абсолютно новою, і батькові доводилось працювати дуже багато, напружено, з великою самовіддачею, без вихідних і свят. За перші два роки було зроблено дуже багато. Найважливішим був запуск печі по обпалюванню цегли-сирцю. Були великі плани, якими батько ділився з мамою в ті нечасті хвилини, коли був  вдома, але, на жаль, збутися цим планам не судилося…  
 
У 1957 році почали організовуватись міжколгоспбуди, і батько був призначений директором цієї організації. Справа була абсолютно новою, і батькові доводилось працювати дуже багато, напружено, з великою самовіддачею, без вихідних і свят. За перші два роки було зроблено дуже багато. Найважливішим був запуск печі по обпалюванню цегли-сирцю. Були великі плани, якими батько ділився з мамою в ті нечасті хвилини, коли був  вдома, але, на жаль, збутися цим планам не судилося…  

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)