Редагування Епізод

'''«Епізод»''' — вокально-інструментальний ансамбль у Носівці в 1980-х. Попередні назви «Врем'я», «Врем'я і мода», «Шоста ступінь».

== Хлопці з Вербова ==
:''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/3337206719740124/ | title = Хлопці з Вербова |  publisher = Група «Носівка Nosivka Носовка» у Фейсбуці | author = Валерій Фурса | date = 16 вересня 2020 | accessdate = | language = }}''

У середині 1980-х років організувався вокально-інструментальний ансамбль і на [[Вербів|Вербові]]. Хлопці дали своєму ВІА назву «Время».

Спочатку ансамбль був при міському [[Колгосп імені Фрунзе|колгоспі ім.Фрунзе]]. Перші репетиції та виступи гурту відбувалися в [[Дебревський клуб|клубі Дебрево]], доводилося проводити репетиції і вдома у самих музикантів, а потім, десь так року з 1988, ансамбль став своїм на заводі «[[Побідит]]». Там в адміністративному приміщенні заводу ВІА отримав кімнату на четвертому поверсі. Музиканти на біс відіграли на святковому концерті з приводу відкриття актового залу заводу.

У першому складі ВІА грали:
* [[Самойленко Сергій|Сергій Самойленко]] – ударна установка;
* [[Віктор Степаненко]] – синтезатор;
* [[Олексій Жук]] – соло-гітара і вокал;
* [[Микола Терещенко]] – бас-гітара.

Звукорежисером і наладчиком музичної апаратури та інструментів був [[Уманець Олексій|Олексій Уманець]], який і організував ансамбль.

В подальшому часі з різних життєвих обставин змінювався склад виконавців ВІА.

В ансамблі з 1987 року грали вже нові музиканти – замість Олексія Жука (вже покійний, світла йому пам’ять) – соло-гітаристом і вокалістом групи став [[Ігор Тригуб]];

[[Віктор Степаненко|Віктора Степаненка]] змінив за синтезатором [[Гейко Ігор]] (на жаль, також вже покійний, світла йому пам’ять);

[[Чуєнко Іван]] грав на бас-гітарі;

Також гітаристами в ансамблі були Олег Кошовий – соло-гітара, та [[Олег Яма]] – бас-гітара. Деякий час в ансамблі був [[Михайло Шелестюк]], який перейшов до «[[Сюрприз]]у».

Звукорежисером працював [[Сергій Христенко]].

Ансамбль вів успішну концертну діяльність в Носівці та різних селах району. Гурт грав на танцях, концертах, дискотеках, весіллях.

Колишні працівники Носівського райкому комсомолу [[Броварець Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Броварець]] та [[Пуха Валентина Андріївна|Валентина Андріївна Пуха]] всіляко підтримували ВІА та допомагали організовувати концерти по селах району.

Віктор Михайлович Броварець, якого восени 1987 року обрали другим секретарем Носівського райкому комсомолу, проживаючи у Мрині, був у захваті від Мринського ВІА «[[Юність-80]]», який саме розпочинав своє творче становлення. Потім цей ансамбль, що складався із Володимира Байди, Володимира Бойка, Олександра Хоменка та Олександра Чоби змінив свою назву на «[[Комітет]]» і вже чотири десятиліття виступає у незмінному складі.

Тож він дуже активно і дієво підтримував носівські ВІА. Так протягом 1988 року було проведено 14 виїзних концертів у селах району двома ВІА – з «Побідиту», який очолював [[Самойленко Сергій|Сергій Самойленко]], а грали [[Ігор Тригуб]], [[Станіслав Гринь]] (світла йому пам’ять) та [[Михайло Горкавенко]]. Другим ВІА був кіровський «[[Візит]]», очолюваний [[Олександр Фальковський|Олександром Фальковським]].

Броварець В.М. організовував транспорт для перевезення важкої та громіздкої музичної апаратури, яка була на той час.

Також знаковим для молоді став районний фестиваль ВІА в Носівському районному Будинку культури. На сцені грали ВІА кіровський «[[Візит]]», мринський «[[Комітет]]», цукрозаводський «[[Серпантин]]», «[[День народження|День рожденья]]» районного Будинку культури і герой цього посту «Епізод» з Вербова.

В 1989 році ансамбль після одного з виступів віддав усі зароблені за концерт кошти на спорудження пам’ятника воїнам-афганцям.

В останні дні січня 1989 року ВІА грав два дні на весіллі в Носівці. Стояв лютий мороз, а танцювали на подвір’ї і пальці ледь не примерзали до струн гітар. В таку негоду трапилася знакова для ВІА подія. До музикантів підійшла молода дівчина з вулиці Миру і попросила у них дозволу заспівати пісню для гостей. 

Подібні прохання на весіллях не рідкість і музиканти не відмовляли прохачам, навіть якщо у тих було і не дуже із слухом чи голосом. Це ж весілля, а не офіційний концерт.

Але чистий та красивий голос незнайомки і чудове виконання нею пісні, вразило усіх музикантів. Дівчину запросили до ВІА і в ансамблі з'явилася солістка [[Ірина Товстуха]]. Хіти тогочасного улюбленця молоді ВІА Міраж, у виконанні ансамблю з Вербова, викликали неймовірне захоплення слухачів. Музиканти отримували щосуботи по 2-3 запрошення зіграти на весіллях. Хлопці тоді кликали на виручку друзів з інших носівських ансамблів, аби ніхто не залишився без живої музики.

Це був зоряний час ВІА.

Але в листопаді 1989 року на службу до армії практично одночасно пішли [[Ігор Тригуб]] та [[Ігор Гейко]]. Ці хлопці самі талановито писали музику до віршів Сергія Єсеніна і змогли передавати авторські почуття своїм слухачам.

Ансамбль конкурував із ВІА «[[Візит]]», який грав у кіровському Будинку культури. Музиканти обох гуртів старалися тримати високий рівень майстерності, грати найпопулярнішу музику, аби мати підтримку у молоді і завойовувати собі нових прихильників. А молоді така конкуренція подобалася, бо виступ кожного із гуртів ставав для неї святом.

Цей пост написаний за спогадами Ігоря Тригуба, Віктора Броварця, [[Губар Володимир Олександрович|Володимира Губаря]], [[Володимир Чуєнко|Володимира]] та [[Іван Чуєнко|Івана]] Чуєнків. На жаль поки що не маю жодної фотографії ВІА і чекаю на повернення з Польщі Ігоря Тригуба, який пообіцяв поділитися з нами фото.

[[Категорія:Вокально-інструментальні ансамблі]]
[[Категорія:Вербів]]