Редагування Гребеник Максим Анатолійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Максим Гребеник.jpg|міні|Максим Гребеник]]
 
[[Файл:Максим Гребеник.jpg|міні|Максим Гребеник]]
  
'''Максим Анатолійович Гребеник''' (народився [[13 січня]] [[1992]] в селі [[Селище]] — помер [[10 листопада]] [[2023]] в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області) — солдат, загинув на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання  
+
'''Максим Анатолійович Гребеник''' (народився [[13 січня]] [[1992]] в селі Селище — помер [[10 листопада]] [[2023]] в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області) — солдат, загинув на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання  
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
24 серпня 2022 року став на службу у Збройні Сили України.
 
24 серпня 2022 року став на службу у Збройні Сили України.
 
військовослужбовцю 79-ої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади солдату Гребенику Максиму Анатолійовичу (позивний Старічок), моєму молодшому братові.
 
 
Максим Гребеник народився 13 січня 1992 році в селі Селище Ніжинський району Чернігівської області. Загинув від ворожого дрона вночі 10 листопада 2023 року біля нині окупованого ворогом населеного пункту Новомихайлівка Донецької області під час бойового завдання, захищаючи нашу державу.
 
 
Максим став на оборону України 25 лютого 2022 року в складі добровольчого формування територіальної громади на території Ніжинського району, коли той перебував в оперативному напівоточенні російських військ. До складу Збройних Сил України приєднався в серпні 2022 року, мобілізувався у символічну дату - 24 серпня, День Незалежності України, та приєднався до лав славетної 79-ї ОДШБр (другий батальйон, друга бригада).
 
 
До 10 листопада 2023 року мужньо захищав Батьківщину на Мар'їнському напрямку на "0". Виконував обов'язки водія-механіка 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 роти 2 батальйону 79 ОДШБр, в/ч А0224, керував бронетранспортером та всім рухомим складом, бо все життя любив і знався на будь-якій техніці. Безвідмовно виконував завдання, які йому ставило командуванням. Весь час перебував на "0", возив особовий склад на позиції, евакуйовував поранених та загиблих побратимів, надавав медичну допомогу, ходив на штурми та відбивав ворожі атаки поруч з іншими військовослужбовцями, врятував не одне життя.
 
 
Заслужив повагу та авторитет серед своїх побратимів, виконував сержантські обов'язки, перебуваючи у званні солдата. Побратими захоплювалися його мужністю, відданістю, героїзмом, винахідливістю та здібностями.
 
 
За відмінну службу та безвідмовне виконання своїх обов’язків Максим має нагороди: відзнака Президента "За оборону України" (№0037501, 07.07.2023р.), нагрудний знак "Честь і Слава" від Міністерства оборони України (06.12.2022р.), учасник бойових дій - ветеран війни.
 
 
Максим Гребеник знайшов своє покликання в Збройних Силах України, збирався залишитися на службі після закінчення війни, але йому не судилося цього зробити. 10 листопада 2023 року, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, загинув під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій ( населений пункт Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області). Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
 
Приймав беюзпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у звязку з військовою агресією російської федерації проти України. У загиблого залишилися мама Валентина Григорівна, батько Анатолій Віталійович, сестра Наталія та племінники Марко і Емма. Власної сімї і діток він не мав і вже не матиме.
 
  
 
== Родина ==
 
== Родина ==
Рядок 46: Рядок 31:
  
 
Поховано Максима Гребеника буде у рідному селі.
 
Поховано Максима Гребеника буде у рідному селі.
 
== Посилання ==
 
* {{Cite web | url = https://petition.president.gov.ua/petition/226874 | title = Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Гребенику Максиму Анатолійовичу Електронні петиції | publisher = Офіційне інтернет-представництво Президента України | author = Водяна Наталія Анатоліївна | date = 23 травня 2024 }}
 
  
 
[[Категорія:Люди:Селище]]
 
[[Категорія:Люди:Селище]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Мринська громада)]]  
+
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]]  
 
[[Категорія:Люди Г]]
 
[[Категорія:Люди Г]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: