| Поточна версія |
Ваш текст |
| Рядок 27: |
Рядок 27: |
| | * ансамбль української пісні «[[Криниченька]]» Яснозірського БК, | | * ансамбль української пісні «[[Криниченька]]» Яснозірського БК, |
| | * театральна студія «[[Дівичани]]» Володьководівицького БК. | | * театральна студія «[[Дівичани]]» Володьководівицького БК. |
| − |
| |
| − | == «Через Україну пісні “Горлиці” линуть» ==
| |
| − | :''Джерело: {{Cite web | url = http://che.cn.ua/index.php/culture/item/9547-viacheslav-voroshylov-cherez-ukrainu-pisni-horlytsi-lynut | title = Вячеслав Ворошилов: «Через Україну пісні “Горлиці” линуть»| publisher = Чернігівщина | author = [[Кохан Микола|Микола Кохан]]| access-date = 7 червня 2024 }}''
| |
| − | Не один десяток років задушевно співав Носівський хор ветеранів, художнім керівником якого був талановитий музикант, самодіяльний композитор [[Подольський Юрій Іванович|Юрій Подольський]]. Створений учасником бойових дій, інвалідом війни, директором [[Носівська школа № 3|СШ №3]] з поглибленим вивченням музики [[Хоменко Олександр Андрійович|Олександром Андрійовичем Хоменком]], де і викладав Юрій Іванович.
| |
| − |
| |
| − | Його учасником була справжній педагог [[Висовень Катерина Сергіївна|Катерина Сергіївна Висовень]]. Великий ентузіаст, любитель пісні та художнього слова, ініціювала із жіночого складу створити фольклорний ансамбль української народної пісні. Репертуар відкривала «Ой, дівчина-горлиця». Голова Носівської районної ради ветеранів [[Ляшенко Олександра Олександрівна|Олександра Олександрівна Ляшенко]] запропонувала найменувати ансамбль – «Горлиця».
| |
| − |
| |
| − | Розпочався довгий творчий шлях «Горлиці», разом з хором ветеранів. Її художнім керівником з часом стала [[Баклан Лариса Степанівна|Лариса Степанівна Баклан]], яка вже мала сорок років плідної роботи на ниві культури.
| |
| − |
| |
| − | '''У «Комсомолку» скаргу написав, райком квартиру надав'''
| |
| − |
| |
| − | А почалась та робота, коли з чоловіком Миколою в кінці 70-х років минулого століття Лариса закінчила диригентно-хоровий відділ Ніжинського культосвітнього училища ім. Марії Заньковецької. І за направленням подружжя приїхало на роботу у Носівський район. Микола завідував [[Степовохутірський будинок культури|Степовохутірським сільським клубом]], а дружина була методистом будинку піонерів і школярів. Жили в тісній квартирі її матері, де ще мешкали чотири члени сім'ї.
| |
| − |
| |
| − | У молодій родині народився первісток Серьожа. І ще стало не зручніше і не комфортніше. Квартиру райком обіцяв, але не надав. Микола Баклан написав скаргу у центральну молодіжну газету «Комсомольська правда», орган ЦК ВЛКСМ. Наголосив на тому, що комсомольська організація, секретарем якої він є, одна з кращих у районі, відзначена Почесними грамотами райкому і обкому комсомолу. Про це він як позаштатний кореспондент постійно висвітлює на комсомольсько-молодіжній сторінці «Юність», що в районній газеті «[[Прапор комунізму]]», котру я вів з першого випуску.
| |
| − |
| |
| − | Реагування «Комсомолки» не забарилося. Лист надійшов першому секретарю райкому [[Галич Микола Петрович|Миколі Галичу]], який розподіляв житло, а ордери на нього вручав голова райвиконкому [[Шутий Павло|Павло Шутий]], до якого секретарка приймальні запросила Баклана.
| |
| − |
| |
| − | — Не треба було писати в центральну газету, бо ми б забезпечили Вас квартирою. Тож обирайте у двоповерховому чи одноповерховому житлових будинках, – запропонував другий керівник району подружжю молодих спеціалістів.
| |
| − |
| |
| − | Микола забажав в останньому. Вже понад п'ятдесят років Баклани проживають по сусідству з легендарною партизанкою і педагогом від Бога [[Шовкун Марія Кирилівна|Марією Кирилівною Шовкун]], якій понад сто років. Лариса Степанівна працювала методистом з музичного жанру Носівського РБК, була інспектором, завідуючою відділу культури. Продовжує працювати у [[Центр дитячої та юнацької творчості|Центрі дитячої та юнацької творчості]] (в минулому – будинок школяра).
| |
| − |
| |
| − | Гарно співає і акомпанує на баяні. Тому, як ніхто, вкрай потрібна «Горлиці». Внесла свіжий струмінь у творчий колектив який став відомим в Україні. Раніше співали лише акапельно. Вона створила інструментальну групу для супроводу, в котру запросила знаних музикантів і солістів. Зокрема, [[Ляшко Раїса|Раїсу Ляшко]], в якої голос солов'їний.
| |
| − |
| |
| − | Лариса Степанівна фахово формує репертуар, обробляючи пісні. І здавалось би, стара пісня, а звучить по-новому. Серед них – «А мати журавлика жде», «Балада про синів», «Їхали хлопці, три запорожці», «Хата дитинства», «А в саду калина розцвітає», «Мати сина жде», «Гарний козак, гарний» та інші.
| |
| − |
| |
| − | Словацький і чеський славіст Павел Шафарик писав: «Українці дуже багаті, може найбагатші поміж усіма слов'янами, різнобарвними народними піснями. Вони не мудрують, складаючи їх, пісні у них виростають самі, як квіти на полях зелених. Їх така кількість, якою не може похвалитися жоден народ у світі». Це наче про «Горлицю», в репертуарі якої – шістдесят пісень різної тематики, що полюбилися численним шанувальникам таланту творчого колективу, який постійно працює з піснею, душею народу, готуючи їх для численного вдячного глядача.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Горлиця 02.jpg|800 пкс]]
| |
| − |
| |
| − | ''У першому ряду: [[Чухліб Ярина Олексіївна|Ярина Чухліб]], Оксана Пекун та [[Чернявська Катерина Григорівна|Катерина Чернявська]]; у другому: [[Ляшко Раїса|Раїса Ляшко]], [[Баклан Лариса Степанівна|Лариса Баклан]], [[Халімон Наталія Григорівна|Наталія Халімон]], Ольга Ігнатенко, Анастасія Семенець, [[Ворошилов Вячеслав Миколайович|Вячеслав Ворошилов]], [[Ляшенко Олександра Олександрівна|Олександра Ляшенко]], Наталія Скрибка, Любов Жебраткіна, Парасковія Белобловська, Валентина П'ятковська, Варвара Бойко і [[Приходько Надія Геннадіївна|Надія Приходько]].''
| |
| − |
| |
| − | Українські народні пісні, виконувані без музичного супроводу, котрі в репертуарі «Горлиці» – що може бути більш красивим і щирим? Їх успішно виконують Раїса Ляшко, Парасковія Білобловська, Варвара Бойко, Ольга Ігнатенко, Любов Жебраткіна, Катерина Чернявська, Валентина П'ятковська, Анастасія Семенець, Наталія Скрибка, Ярина Чухліб. Їм акомпанують старійшина Микола Костюк, Яна Іщук і Лариса Баклан. Вона стала душею колективу, дорожить ним, а він – нею. Приходять на репетиції і концерти, як на свято. Для них багато значить спілкування, дискусії обговорення своїх виступів, справжня жіноча дружба, при потребі допомагають одна одній, як міцна сім'я.
| |
| − |
| |
| − | '''Конкурси, фестивалі – нагород надбали'''
| |
| − |
| |
| − | Сформований творчий колектив «Горлиця» отримав право на участь у престижних конкурсах і фестивалях. Пам'ятні – у Всеукраїнському фестивалі «Відродження села, його духовності і культури», що відбувся в зразковому селі Піски, що на Бахмаччині. Диплом підписали народна артистка України Оксана Пекун, композитор Ніколо Петрош і заслужений артист України Ярослав Гнатюк, які були у складі авторитетного журі. У Всеукраїнському пісенному конкурсі «З любов'ю до життя», що відбувся в Києві, «Горлиця» у складній творчій боротьбі виборола перше місце. Взяла участь у телевізійних проектах «Folk Music» і «Країна пісень», що відбувся у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Успішні були виступи у фольклорно-мистецькому святі, фестивалі традиційної культури «Київська Русь» у фестивалі-конкурсі, що проходив на Чернігівщині.
| |
| − |
| |
| − | У важливих заходах відзначено високий художній рівень виконавської майстерності «Горлиці», солідний внесок у розвиток духовних та культурних традицій українського народу, збереження національних цінностей, відтворення пісенної та музичної спадщини Чернігівщини, шанування світлої пам'яті відомого чернігівського композитора Василя Полєвика, котрий був збирачем-фольклористом українських народних пісень, популяризатором фольклорного мистецтва Сіверського краю, сприяв розвитку і пропаганді народної творчості тощо.
| |
| − |
| |
| − | '''Від фольклорного – до народного ансамблю'''
| |
| − |
| |
| − | Постановою колегії Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА за високі заслуги ансамблю української народної пісні «Горлиця» Носівського МБК 2019 року присвоєно звання «Народний аматорський колектив». А також нагороджений Почесною грамотою обласного Центру народної творчості Чернігівської обласної ради за відчутний внесок у культурний розквіт України, відродження звичаїв і обрядів Чернігівського краю. У відзначенні, зокрема, сказано: «Ваша дзвінка пісня і щире слово ідуть з глибини ваших сердець і пробуджують, як весняні проліски, почуття величі українського народу».
| |
| − |
| |
| − | '''Оксана Пекун «Горлицю» знімала, телебачення показало'''
| |
| − |
| |
| − | — Моєю гордістю є ансамбль української народної пісні «Горлиця», яку я відстояв і запросив у МБК, – розповідає директор Носівського МБК, режисер, соліст, сценарист, поет і артист [[Ворошилов Вячеслав Миколайович|Вячеслав Миколайович Ворошилов]]. Художній керівник Лариса Степанівна Баклан має фахову освіту і багатий досвід, виправдала довіру своєю високою професійною майстерністю. Мистецький колектив – успішний учасник багатьох престижних Всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Знімався у проекті «Folk Music» з ведучою Оксаною Пекун.
| |
| − |
| |
| − | На початку березня цього року вона знімала «Горлицю» у Носівському МБК з автором і керівником телепроекту, заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Коваленком. Подорожуючи пісенними стежками у всіх регіонах України, вони за 16 років творчої праці записали понад три тисячі маловідомих українських народних пісень, які поповнили репертуари багатьох мистецьких колективів і стали надбанням проекту, ввійшовши у понад 500 програм, що були показані телебаченням. Як «Летіла зозуля», «Вийшли козаки коней напувать», «Коло моста, коло броду», «Да повій вітре», що виконала «Горлиця» в передачі, їй присвяченій.
| |
| − |
| |
| − | Зйомки проходили у відтвореній старовинній селянській хаті, обгородженій лісою (лозяним тином). На стінах – рушники, картини з бісеру зокрема червоні тюльпани, вишиті учасницями колективу, старовинні побутові речі. Оксана Пекун взяла інтерв'ю у Лариси Баклан і голови ради ветеранів Носівської ОТГ Олександри Ляшенко. Вони розповіли про створення «Горлиці», що стала відомою в Україні», про її пісенний шлях. Він довгий і продуктивний, має майбутнє.
| |
| − |
| |
| − | Адже його омолодили професійні співачки: художній керівник народного аматорського ансамблю пісні «Полісяни» Анастасія Семенець, директор Носівської міської публічної бібліотеки Ярина Чухліб, учениця Юрія Подольського, директорка Козарівського будинку культури Катерина Чернявська, директорка Яснозірківського клубу Наталія Скрибка. Таке вдале поєднання талантів підсилює майстерність виконання пісень, що мають давню історію, зберегли для нинішнього і наступних поколінь.
| |
| − |
| |
| − | «Горлиця» до сердець її шанувальників задушевними піснями горнеться. Вона – окраса благодійних концертів, з якими культармійці для допомоги ЗСУ виступають на Носівщині і за її межами, переможно бере участь у фестивалях і конкурсах різного рівня. Має високий творчий політ, займаючи призові місця на великих сценах.
| |
| − |
| |
| − | [[Кохан Микола|Микола КОХАН]]
| |
| | | | |
| | == Відео == | | == Відео == |
