Редагування Гребеннік Сергій Васильович

'''Гребеннік Сергій Васильович''' (народився 25 січня 1992 року в селі Жердова Київської області — помер 12 вересня  2026 поблизу Дружківки Донецької області) — старший солдат, 

== Життєпис ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/posts/3334065773462852/ | title = Носівщина у жалобі | publisher = Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради | author = | date = 21 вересня 2026 }}''

Сергій народився 25 січня 1992 року в селі Жердова Київської області. Згодом родина переїхала до Носівки. Тут він навчався у [[Носівська школа № 2|Носівській школі № 2]].

Після школи Сергій навчався у Броварському професійному ліцеї, де здобув професію електрозварювальника. Після завершення навчання працював у ТОВ «Атем Груп». Колеги та друзі згадують його як товариського, щирого і приязного чоловіка, який легко знаходив спільну мову з людьми, цінував дружбу і будував плани на майбутнє.

У 2015 став на захист України, проходив службу в зоні проведення АТО до 2016 року. Після завершення служби повернувся до мирного життя та знову працював на підприємстві «Атем».

У 2022 році Сергій одружився. 

У травні 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України. На війні він був майстром відділення перехоплювачів БпЛА, згодом — командиром відділення. Його підрозділ виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту — біля Бахмута, Кліщіївки, Семенівки, Краматорська. Останнім місцем його служби стала Дружківка на Донеччині.

Сергій неодноразово виїжджав на завдання, де кожен крок міг стати останнім. Він добре розумів небезпеку, але не шукав легших шляхів і не відступав перед труднощами.

Особливо його рідні згадують про те, як він ставився до загиблих військовослужбовців. Після ворожих обстрілів, коли позиції залишалися надзвичайно небезпечними і було отримано наказ їх покинути, Сергій, попри заборону, неодноразово повертався назад, щоб вивезти тіла загиблих побратимів. Він знав, що кожне таке повернення — це смертельний ризик.

Буде похований на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вулиці Кармелюка]].

== Родина ==
Дружина Ірина, син Євген (2023 р.н.).

[[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]]
[[Категорія:Старші солдати]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
[[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]]
[[Категорія:Люди Г]]