Редагування Як визволяли Володькову Дівицю
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 69: | Рядок 69: | ||
Після створення з'єднання «[[За Батьківщину]]», багато жителів вступили у партизанський загін, а командиром його ІІ полку став уродженець села [[Симоненко Микола Дмитрович|Микола Симоненко]]. У ніч на [[8 липня]] [[1942]] року партизани на чолі з останнім вирушили у село за кулеметом, однак їх візит помітив місцевий поліцай. Зав'язалася перестрілка, в наслідок якої був убитий партизан [[Костюченко Іван|Іван Костюченко]], німецький унтер-офіцер та вівчарка. Розлючені невдалою операцією, нацисти із поліцаями почали насильно зганяти сільчан до волості. Близько 200 заручників о 17.00 повели до Ніжинської в'язниці. У ночі на тюремній території бранців змусили копати для себе яму, а на світанку [[9 липня]] розстріляли: 100 чоловік – за офіцера, 50 – за собаку. | Після створення з'єднання «[[За Батьківщину]]», багато жителів вступили у партизанський загін, а командиром його ІІ полку став уродженець села [[Симоненко Микола Дмитрович|Микола Симоненко]]. У ніч на [[8 липня]] [[1942]] року партизани на чолі з останнім вирушили у село за кулеметом, однак їх візит помітив місцевий поліцай. Зав'язалася перестрілка, в наслідок якої був убитий партизан [[Костюченко Іван|Іван Костюченко]], німецький унтер-офіцер та вівчарка. Розлючені невдалою операцією, нацисти із поліцаями почали насильно зганяти сільчан до волості. Близько 200 заручників о 17.00 повели до Ніжинської в'язниці. У ночі на тюремній території бранців змусили копати для себе яму, а на світанку [[9 липня]] розстріляли: 100 чоловік – за офіцера, 50 – за собаку. | ||
− | + | Місце події та поховання | |
− | |||
− | |||
У березні 1943 року партизани знищили групу нацистів, які охороняли залізницю на дільниці Ніжин–Бобровиця. Карателі й цього разу вчинили жорстоку розправу над жителями села. Дощенту спалили село [[Сулак]] і [[Коробчин хутір]] та куток [[Комарівка|Комарівку]] до [[Ляшева|Ляшеви]]. Тільки диво та велика вода врятували [[Карабановка|Карабановку]] та інші призалізничні кутки від покарання. Внаслідок березневої каральної операції загинуло понад 120 стариків, жінок і дітей. Головний привід для знищення населених пунктів – покарання цивільного населення за дії партизан. | У березні 1943 року партизани знищили групу нацистів, які охороняли залізницю на дільниці Ніжин–Бобровиця. Карателі й цього разу вчинили жорстоку розправу над жителями села. Дощенту спалили село [[Сулак]] і [[Коробчин хутір]] та куток [[Комарівка|Комарівку]] до [[Ляшева|Ляшеви]]. Тільки диво та велика вода врятували [[Карабановка|Карабановку]] та інші призалізничні кутки від покарання. Внаслідок березневої каральної операції загинуло понад 120 стариків, жінок і дітей. Головний привід для знищення населених пунктів – покарання цивільного населення за дії партизан. |