Редагування Ніколаєнко Борис Леонтійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 5: Рядок 5:
 
Мій батько [[Ніколаєнко Леонтій Дмитрович|Леонтій Дмитрович Ніколаєнко]], 1913 року народження. Його батько помер в 1914 році, працюючи на цукрозаводі, як заготівник сировини, їздовий з підводою, якою возив буряки. Тобто мої батьки були напівсироти обоє, тільки різниця між бабусями.  
 
Мій батько [[Ніколаєнко Леонтій Дмитрович|Леонтій Дмитрович Ніколаєнко]], 1913 року народження. Його батько помер в 1914 році, працюючи на цукрозаводі, як заготівник сировини, їздовий з підводою, якою возив буряки. Тобто мої батьки були напівсироти обоє, тільки різниця між бабусями.  
  
Материн батько, Свирид Сорока, в буремні роки революційних подій привіз із Польщі свою дружину (Неонілу Березовську) і чотирьох дітей в Кобижчу, а потім був розстріляний денікінцями в 1919 році, бо не пішов з ними на боротьбу проти Червоної армії. Бабця Неоніла, закінчила гімназію і знала російську, польську, німецьку мови досконально, а французькою володіла, в спілкуванні українською проявляла русизм, як і віросповіданні католицизм. Парафіяни церкви в Кобижчі навіть попросили священника не спілкуватися з нею на людях. Хрест накладали на себе католицький. Тому священник з часом почав сповідувати її вдома. Адже в Кобижчі вона була знана і серед медиків і серед освітян, хоча утримувала дітей сама торгівлею.  
+
Батькова мама з Польщі, закінчила гімназію і знала російську, польську, німецьку мови досконально, а французькою володіла, в спілкуванні українською проявляла русизм, як і віросповіданні католицизм. Парафіяни церкви в Кобижчі навіть попросили священника не спілкуватися з нею на людях. Хрест накладали на себе католицький. Тому священник з часом почав сповідувати її вдома. Адже в Кобижчі вона була знана і серед медиків і серед освітян, хоча утримувала дітей сама торгівлею.  
  
 
Тому я згадав математика [[Рудницький Василь Петрович|Рудницького]] із Носівки, адже в Кобижчі був математик Євдощук, також високо фаховий та інтелігентний! Одружив мого батька і [[Миколаєнко Віра Свиридівна|матір]] в Кобижчі, коли батько був викладачем хімії в школі, де учив Рудько Олександра Юхимовича, котрий мав сина Миколу.  
 
Тому я згадав математика [[Рудницький Василь Петрович|Рудницького]] із Носівки, адже в Кобижчі був математик Євдощук, також високо фаховий та інтелігентний! Одружив мого батька і [[Миколаєнко Віра Свиридівна|матір]] в Кобижчі, коли батько був викладачем хімії в школі, де учив Рудько Олександра Юхимовича, котрий мав сина Миколу.  
  
[[Миколаєнко Віра Свиридівна|Мати]] в Бобровиці вчила Аллу Давиденко, яка потім закінчила КНУ, факультет філософії, і вийшла заміж за красуня Хорошка, старшого брата Миколи.  
+
Мати в Бобровиці вчила Аллу Давиденко, яка потім закінчила КНУ, факультет філософії, і вийшла заміж за красуня Хорошка, старшого брата Миколи.  
  
 
Коли я не поступив в 1961 році на радіофізичний, Олександр Юхимович і Алла Іванівна з вдячністю до моїх батьків взяли мене на роботу в Бобровицький будинок піонерів, який був у приміщенні Катеринича і я попав у сферу життя робітників цукрозаводу, скажу точніше керівників, таких як Фесенко Г.М., її чоловік Руденко А.К, подружжя Євдокимових, Микола та Агнеса та Громовий П. з дружиною. Все було на рівні дітей, які були талановиті особи!  
 
Коли я не поступив в 1961 році на радіофізичний, Олександр Юхимович і Алла Іванівна з вдячністю до моїх батьків взяли мене на роботу в Бобровицький будинок піонерів, який був у приміщенні Катеринича і я попав у сферу життя робітників цукрозаводу, скажу точніше керівників, таких як Фесенко Г.М., її чоловік Руденко А.К, подружжя Євдокимових, Микола та Агнеса та Громовий П. з дружиною. Все було на рівні дітей, які були талановиті особи!  

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: