Відмінності між версіями «Шелест Микола Антонович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Однофамільці|Шелест}}
 
{{Однофамільці|Шелест}}
 
[[Файл:Микола Шелест.jpg|міні|Микола Шелест]]
 
[[Файл:Микола Шелест.jpg|міні|Микола Шелест]]
'''Микола Антонович Шелест''' (народився [[25 березня]] [[1937]] помнр 5 травня 2023р.в Носівці) винахідник, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1991).  
+
'''Микола Антонович Шелест''' (народився [[25 травня]] [[1937]] в Носівці — помер [[5 травня]] [[2023]] в Києві) винахідник, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1991).  
  
 
У 1954 році закінчив [[Носівська середня школа № 1|Носівську середню школу №1]].  
 
У 1954 році закінчив [[Носівська середня школа № 1|Носівську середню школу №1]].  
Рядок 7: Рядок 7:
 
Закінчив Український інститут інженерів водного господарства.
 
Закінчив Український інститут інженерів водного господарства.
  
<ref></ref>== Шелест Микола Антонович ==
+
== Шелест Микола Антонович ==
 
:''Нарис у книзі: {{СІН}}''
 
:''Нарис у книзі: {{СІН}}''
 
Шелест Микола Антонович народився в селянській родині 25.03.1937 року в Носівці. Після закінчення в 1954 році Носівської середньої школи №1 продовжив навчання на механічному факультеті Українського інституту інженерів водного господарства за спеціальністю інженер-механік механізації виробничих процесів.
 
Шелест Микола Антонович народився в селянській родині 25.03.1937 року в Носівці. Після закінчення в 1954 році Носівської середньої школи №1 продовжив навчання на механічному факультеті Українського інституту інженерів водного господарства за спеціальністю інженер-механік механізації виробничих процесів.
Рядок 13: Рядок 13:
 
Працював за призначенням у Центральному КБ механізації та автоматизації виробничих процесів при Держплані України. З 1963 р. – в Інституті електрозварювання ім. О.Є. Патона Національної АН України, де пройшов шлях від старшого інженера до завідуючого групою.
 
Працював за призначенням у Центральному КБ механізації та автоматизації виробничих процесів при Держплані України. З 1963 р. – в Інституті електрозварювання ім. О.Є. Патона Національної АН України, де пройшов шлях від старшого інженера до завідуючого групою.
  
Сфера наукових інтересів – зварювальне виробництво: розробка та впровадження устаткування для зварювання металів малих товщин; розробка технології та інструментарію для зварювання живих біологічних тканин (кровоносні судини, легені, нирки, печінка тощо) струмами високої частоти. Останнім часом працює над створенням устаткування для термічної стерилізації відкритих пошкоджень (ран), живих біологічних тканин (людини, тварин).
+
Сфера наукових інтересів – зварювальне виробництво: розробка та впровадження устаткування для зварювання металів малих товщин; розробка технології та інструментарію для зварювання живих біологічних тканин (кровоносні судини, легені, нирки, печінка тощо) струмами високої частоти. Працював над створенням устаткування для термічної стерилізації відкритих пошкоджень (ран), живих біологічних тканин (людини, тварин).
  
 
[[File:Облікова картка лауреата Шелеста.jpg]]
 
[[File:Облікова картка лауреата Шелеста.jpg]]
Рядок 21: Рядок 21:
 
Розроблені за його участю технології та прилади застосовуються в клініках України. Він є автором патентів і авторських свідоцтв, захищених у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії.
 
Розроблені за його участю технології та прилади застосовуються в клініках України. Він є автором патентів і авторських свідоцтв, захищених у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії.
  
 +
Помер 5 травня 2023 в Києві. Похований на Байковому кладовищі у сімейному склепі.
  
 
==Примітки==
 
==Примітки==
Рядок 33: Рядок 34:
 
[[Категорія:Кандидати технічних наук]]
 
[[Категорія:Кандидати технічних наук]]
 
[[Категорія:Лауреати Державної премії УРСР в галузі науки і техніки]]
 
[[Категорія:Лауреати Державної премії УРСР в галузі науки і техніки]]
 +
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Люди Ш]]
 
[[Категорія:Люди Ш]]

Поточна версія на 20:58, 5 червня 2023

Микола Шелест

Микола Антонович Шелест (народився 25 травня 1937 в Носівці — помер 5 травня 2023 в Києві) — винахідник, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1991).

У 1954 році закінчив Носівську середню школу №1.

Закінчив Український інститут інженерів водного господарства.

Шелест Микола Антонович[ред. | ред. код]

Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Шелест Микола Антонович народився в селянській родині 25.03.1937 року в Носівці. Після закінчення в 1954 році Носівської середньої школи №1 продовжив навчання на механічному факультеті Українського інституту інженерів водного господарства за спеціальністю інженер-механік механізації виробничих процесів.

Працював за призначенням у Центральному КБ механізації та автоматизації виробничих процесів при Держплані України. З 1963 р. – в Інституті електрозварювання ім. О.Є. Патона Національної АН України, де пройшов шлях від старшого інженера до завідуючого групою.

Сфера наукових інтересів – зварювальне виробництво: розробка та впровадження устаткування для зварювання металів малих товщин; розробка технології та інструментарію для зварювання живих біологічних тканин (кровоносні судини, легені, нирки, печінка тощо) струмами високої частоти. Працював над створенням устаткування для термічної стерилізації відкритих пошкоджень (ран), живих біологічних тканин (людини, тварин).

Облікова картка лауреата Шелеста.jpg

У 1991 році М.А. Шелесту присвоєна Державна премія України в галузі науки і техніки за розробку і організацію серійного виробництва та широкомасштабне впровадження ресурсозберігаючої технології та універсального устаткування для механізованого конденсаторного приварювання кріпильних деталей.[1].

Розроблені за його участю технології та прилади застосовуються в клініках України. Він є автором патентів і авторських свідоцтв, захищених у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії.

Помер 5 травня 2023 в Києві. Похований на Байковому кладовищі у сімейному склепі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лауреати, Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки

Посилання[ред. | ред. код]