Відмінності між версіями «Сорокаліт Олександра Іванівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 7: Рядок 7:
 
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.
 
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.
  
[[Категорія:Категорія:Свідки Козарської трагедії 1943 року]]
+
[[Категорія:Свідки Козарської трагедії 1943 року]]
 
[[Категорія:Люди С]]
 
[[Категорія:Люди С]]

Версія за 11:05, 3 березня 2021

Олександра Сорокаліт

Олександра Іванівна Сорокаліт — мешканка села Козари, яка пережила трагедію 1943 року. На той час їй було 8 чи 9.

В Козарах їх залишилось лише двоє

Фрагмент публікації Людмила Корженко: Дві долі, Енциклопедія Носівщини, 2 березня 2021

Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.