Серпантин
«Серпантин» — вокально-інструментальний ансамбль з цукрового заводу.
ВІА «Серпантин»
- Джерело: Валерій Фурса: З історії носівської популярної музики, Носівка Nosivka Носовка, група в Фейсбуці, 25 вересня 2020
ВІА «Серпантин» - день народження якого став святом для усих рокерів та поп-музикантів Носівщини 18 травня 1983 року на музичному небосхилі Носівщини з’явилася нова яскрава естрадна зірка – ВІА Серпантин.Цього дня ансамбль з цукрового заводу відіграв свій перший повноцінний виступ на весіллі і розпочав свою багаторічну музичну кар’єру.
До цього дня музиканти ВІА йшли декілька років. Так Микола Мозговий та Олександр Ющенко успішно виступали в «Едельвейсі», попереднику Серпантина, який завершив свою історію у 1979 році, коли хлопців призвали на службу.
Микола Мозговий, відслуживши на флоті три роки, повернувся додому з мрією продовжити музичне життя. В цей час з армії повернулися також Ігор Бровко та Ігор Плакса, а через півроку демобілізувався і Володимир Шелест. Ці хлопці ще старшокласниками навчилися грати на музичних інструментах в гуртку Олександра Саповського. Вони ще до служби створили свій перший ансамбль і навіть декілька раз виступали з невеликими концертами, пробуючи свої сили та набираючись досвіду. І мали свою мрію створити справжній ансамбль, після служби в армії.
З осені 1982 року до весни 1983 року хлопці підготували музичні інструменти, підібрали солідний репертуар, налагодили взаєморозуміння, зіграність. І в травні 1983 яскраво дебютували. І далі, кожен виступ Серпантину ставав святом для слухачів.
В ансамблі соло-гітаристом був Ігор Бровко, на бас-гітарах грали Володимир Шелест та Ігор Плакса, за синтезатором був Микола Мозговий. Ударника Олександра Ющенка через деякий час змінив Олександр Осадчий, а пізніше – Олександр Лук'яненко.
Хлопці мали гарні голоси, але запрошували до співпраці та спільних виступів інших вокалістів – Олександра Поповича, світла йому пам’ять, Катерину Гладеньку. Інколи акомпанував на баяні незабутній Юрій Іванович Подольський, світла йому пам’ять.
У складі ВІА дещо пізніше заграв і Олександр Коросташивець.
Серпантин виступав і на офіційних концертах і на весіллях, і на конкурсах та різноманітних тогочасних фестивалях, як в районі, так і в Чернігові. А вже дискотеки, танці, різні «вогники» та вечори відпочинку на цукрозаводі, без Серпантину не можна було і уявити.
Все було прекрасно, але…
Як це часто трапляється у житті, «вигорів» лідер гурту Ігор Бровко. Подібне трапляється з людьми будь-якої професії, коли робота чи певне заняття вже не приносить задоволення і настає пора кардинально щось змінити у житті. Ігор вирушив до Польщі, але привів до ансамблю, на зміну собі Володимира Наймибудку, який грав на гітарі і мав гарний голос. Прийшов також Сергій Жигун. Повернувся до колективу і Володимир Шелест, який певний час не грав. Єдиним незмінним учасником ВІА весь час залишався Микола Мозговий.
Життя Серпантину продовжувалося вже в іншому складі.
Та ближче до середини 1990-х років життя країни і кожного українця зокрема стало вкрай важким. Люди були зайняті власним виживанням і стало не до музики. Тож, пройшовши десять років на найвищому рівні, Серпантин завершив своє музичне життя. Але назавжди залишився святом музики та молодості для тисяч своїх прихильників.
А 18 травня стало для рокерів та поп-музикантів Носівщини пам’ятним днем, у який вони традиційно зустрічаються і відзначають день народження ВІА Серпантин вже багато років. І ці зустрічі друзів-музикантів повертають у молодість усих причетних до музики.
