Рівчак-Степанівський парк

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Вхід до парку в Рівчак-Степанівці

Рівчак-Степанівський парк, також Парк імені Щербака — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований в селі Рівчак-Степанівка. Є парком дендрологічного типу, закладений 1957 року учнями та вчителями Рівчак-Степанівської школи. Перебуває у віданні: Рівчак-Степанівська сільська рада.

Площа 12 га.

Статус присвоєно згідно з рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989 року № 164.

Зростає 150 видів дерев і кущів, зокрема сосна звичайна, ялина європейська, туя гігантська, клен цукристий, клен несправжньоплатановий, клен гостролистий, в'яз широкий, липа серцелиста, береза звисла, ліщина звичайна, явір, гіркокаштан звичайний, дуб звичайний, клен польовий, ясен звичайний, платан західний, горіх лісовий, бук лісовий, бархат амурський, туя західна, верба біла плакучої форми.

У північно-східній частині парку є мальовничий ставок на річці Рівчак (права притока Галки).

Дендропарк - мальовничий куточок природи у селі Рівчак-Степанівка[ред. | ред. код]

Джерело: Носівська РДА

У селі Рівчак-Степанівка Носівського району розміщений мальовничий куточок природи – парк дендрологічного типу площею 12 га.

З метою ознайомлення з садово-парковими ландшафтами розроблено маршрут екскурсії Рівчак-Степанівським парком. Тривалість екскурсії – 1,5-2 години.

Парк закладений у 1957 році силами учнів і вчителів Рівчак-Степанівської школи. Звідси і назва парку – «Парк 40-річчя Жовтня». Тут зростають тисячі дерев і кущів, понад 150 видів порід. Насипано вручну своєрідні кургани і пагорби, створено мальовничі алеї і сонячні галявини.

Рівчак-Степанівський парк являє собою переважно складне поєднання паркового і лісового типів садово-паркових ландшафтів, та ще й на штучно сформованому рельєфі.

На території парку росте біля трьох тисяч дерев та 156 видів рослин. Серед них: сосна звичайна, ялина європейська, туя гігантська, клен цукристий, клен несправжньо платановий, клен гостролистий, в’яз широкий, липа серцелиста, береза звисла, ліщина звичайна, явір, гіркокаштан звичайний, дуб звичайний, клен польовий, ясен звичайний, платан західний, горіх лісовий, бук лісовий, бархат амурський, туя західна, верба біла плакучої форми.

Як своєрідний пам’ятник тим односельцям, які в роки Другої світової війни не повернулись додому, у 1962 році в парку насипано "Курган Слави", насаджено алею сосен. Курган нагадує єгипетську піраміду, вбрану квітами й кущами. А по периметру ростуть туї європейські, завезені з Тростянецького дендропарку. Поряд знаходиться галявина бузку.

Ще одна цікава зупинка в парку – «Долина Любові» з величним «Курганом Розлуки» по центру. Навколо кургану розміщено земляні вази з квітами, кущами та деревами. Викопані земляні схили, східці, а по насипу посаджено кущі бузку. Неподалік від кургану росте бархат амурський, який було привезено з Тростянецького дендропарку.

У західній частині парку є ставок, на березі якого є безліч галявин. Ставок приваблює до себе рибалок різноманіттям рибних багатств.

На великій галявині колись висаджували групи рідкісних цінних дерев. У 1911 році, вшановуючи пам'ять Т.Г. Шевченка, тут було висаджено дуб, якому сьогодні вже понад 100 років.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]