Пулинець Володимир Олексійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 13:33, 26 березня 2023, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Володимир Олексійович Пулинець (народився в Ніжині) — лікар, в час Німецько-радянської війни — підпільник, з 1943 — медик у прифронтових госпіталях. По війні — головний лікар Лікарні цукрозаводу.

Лікар-підпільник[ред. | ред. код]

Фрагменти із книжки «Партизанська Носівщина»:

Лікар-підпільник Володимир Олексійович Пулинець напередодні війни закінчив Московський медінститут. Зразу ж був мобілізований на фронт. Воєнні госпіталі, лікування поранених. Разом з медичним інструментом довелося тримати в руках і гвинтівку. Два рази виходив із оточення.

Уже в тилу ворога добрався до рідного Ніжина. Але там почалися арешти. Перейшов жити в Носівку. Підпільник зв'язується з партизанами. Часто ризикуючи життям виконував бойові завдання, вів антиворожу пропаганду, збирав розвідувальні дані, відправляв у загін медикаменти, медичні хірургічні інструменти, надавав медичну допомогу. А ще видавав фіктивні довідки, щоб звільнити населення від важких фізичних робіт, щоб запобігти вивезенню населення на роботу в Німеччину. Часто накладав на села карантин, доповідаючи в гестапо, що там є захворювання тифу. А коли виникла небезпека розкриття підпільної діяльності, Пулинець приєднується до партизанського загону. Але це вже було напередодні визволення Носівки.

Після приходу наших військ підпільник-партизан продовжує нести військову службу медика в прифронтових госпіталях.

По війні він очолює лікарню цукрозаводу.

В (підпільну) групу (з Малої Носівки) був залучений лікар Пулинець. Підпільникам він доставив радіоприймач. І тепер стали записувати зведення Радінформбюро і в листівках поширювати його серед населення. Через члена підпільної групи Коломієць Любу Виноградов зв'язався з командиром Бобровицького партизанського загону, який дав вказівку влаштуватися на роботу і виконувати його доручення по збору потрібних партизанам відомостей. В зону діяльності їх підпільної групи входили радгосп Мала Носівка, цукрозавод, МТС. До роботи в підпільній групі скоро були залучені крім В. Пулинця, його брат І. Пулинець (з Ніжина), М. Онищенко, Г. Ткалич, Ф. Петренко, Г. Радченко, С. Краєвой, П. Гаврилов, Л. Блинов, В. Приступко, І. Даний, М. Куров та інші. Крім розвідувальної і роз'яснювальної роботи підпільники зробили багато, щоб не допустити зруйнування цукрового заводу окупантами під час їх відступу. Більша частина групи на чолі з Виноградовим в травні перейшла в загін.