Постой Віктор Петрович

Віктор Петрович Постой (народився 1 листопада 1955 в Держанівці) науковець, кандидат ветеринарних наук, доцент, епізоотолог, автор понад 40 наукових праць, 5 патентів України (з них 3 – на винахід).

Життєпис

Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера. Після закінчення школи навчався в Козелецькому ветеринарному технікумі (1971–1975), який закінчив із відзнакою. З 1975 до 1977 рр. перебував на службі в армії. Потім вступив до Української сільськогосподарської академії (УСГА) на ветеринарний факультет, який закінчив у 1982 р., отримавши диплом із відзнакою. Пропрацювавши 1 рік ветлікарем Бобровицького радгоспу-технікуму, прийняв запрошення навчатися в аспірантурі кафедри епізоотології УСГА, а з 1986 р. почав працювати асистентом на цій же кафедрі. У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію. В різні роки успішно працював заступником голови профкому студентів та декана факультету ветеринарної медицини. З 1994 працював на посаді доцента кафедри епізоотології Національного аграрного університету (НАУ). У 1995 році присвоєно вчене звання доцента кафедри епізоотології. З 1999 до 2002 р. навчався в докторантурі на кафедрі епізоотології НАУ. З вересня 2004 очолив кафедру епізоотології та інфекційних хвороб факультету ветеринарної медицини НАУ.

Користувався повагою i авторитетом серед студентів i викладачів, читав лекції та проводив лабораторно-практичнi заняття з епізоотології та інфекційних хвороб тварин. Колеги зазначають, що працюючи на факультеті, Віктор Петрович виконував велику навчально-методичну i суспільну роботу, постійно підвищував свою кваліфікацію й лекторську майстерність, проводив досить велику виховну роботу, популяризуючи серед студентства знання про роль ветеринарної медицини в регулюванні складних процесів взаємовідносин популяцій мікробного світу й макроорганізмів. Віктор Петрович виконував науково-дослідну роботу з таких актуальних для України проблем, як лейкоз та туберкульоз великої рогатої худоби. Перебуваючи на посаді заступника голови навчально-методичної комісії, Постой В. П. проводив велику методичну роботу із підготовки та видання програм навчальних дисциплін, посібників та підручників за напрямом «Ветеринарна медицина».

Володів надзвичайними організаторськими здібностями і творчим викладацьким потенціалом. Саме йому вдалося успішно налагодити процес підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини на факультеті. Завдяки доброму серцю, сильній волі та життєвому кредо «без питань» у вирішенні будь-яких проблем та прохань, він здобув друзів у всіх куточках України. На жаль, передчасна смерть у 2007 році не дала змогу реалізувати всі плани, мрії… Віктор Петрович створив власну концепцію про епізоотичний процес і успішно її апробував, готувався до захисту докторської дисертації…

В Родині Віктора Петровича та Ярослави Анатоліївни, теж ветеринарного лікаря, виросли дві доньки, які продовжили справу своїх батьків. Руслана – доктор ветеринарних наук, а Вікторія – кандидат ветеринарних наук…

Матеріал надав Анатолій Супрун