Освіта в повоєнний період

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 14:21, 25 квітня 2021, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Повоєнний період''' :''«Повоєнний період» — розділ книги Фурса Валерій Михайлович|Ва...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Повоєнний період

«Повоєнний період» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.

В 1950 році була повністю відновлена довоєнна мережа початкових, семирічних і середніх шкіл. Початкові школи виросли в семирічні, а семирічні – в середні. В 1949 і в 1950 роках всі 14 початкових, 17 семирічних та 4 середні школи району повністю виконали Закон про загальне семирічне навчання.

Всі 8877 учнів, котрі підлягали навчанню, були охоплені школами. У 1947 році почали відкриватися вечірні школи робітничої та сільської молоді. В сьомому класі вечірньої школи при Носівській середній школі №1 спочатку навчалося семеро учнів. Їх навчали вчителі: Гурбич Микола Павлович (математика, фізика), Самоненко Любов Іваннівна (мова та література), Шовкун Марія Кирилівна (історія та географія), Козя Іван Савич (біологія, хімія), Жигун Іван Степанович (німецька мова), Ніколаєнко Михайло Іванович.

Більшість шкіл району стали семирічними та середніми. З 31 школи тільки 9 залишилися початковими. Та рідко кому із сільських дітей у повоєнні роки вдавалося закінчити десять класів. Після сьомого класу учні йшли працювати в колгосп, бо навчання в старших класах було платним, а натуроплата в колгоспі була мізерно