Красевич Антон Павлович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Антон Красевич

Антон Павлович Красевич (23 листопада 1999, Носівка — 8 листопада 2022, Харків) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Носівці, разом з мамою та братом-близнюком Артемом проживав по вулиці Привітній цукрозаводського мікрорайону Носівки.

Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно-технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист України добровольцями, служили в одній частині. Був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка (військова частина А 0501) у складі Сухопутних військ Збройних сил України.

Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, де лікарям не вдалося врятувати його життя.

Похований на кладовищі по вул. Кармелюка, цукрозаводського мікрорайону.

Родина[ред. | ред. код]

Мати: Ольга Миколаївна, батько Павло Павлович, брат-близнюк Артем.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1] Церемонія вручення державних нагород рідним загиблих героїв Чернігівщини відбулась 6 червня у залі засідань обласної ради.

Ушанований почесною відзнакою Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14 жовтня 2022 року.

Пам'ять[ред. | ред. код]

14 липня 2023 року Носівська міська рада рішенням № 7/37/VIII перейменувала в місті Носівка у цукрозаводському мікрорайоні вулицю Миколи Вінграновського на вулицю Антона Красевича.[2]

На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь.

Носівщина знову в жалобі[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина знову в жалобі, Пресслужба Носівської міської ради, 14 листопада 2022

Невимовно боляче щоразу повідомляти про втрати наших захисників. Встократ, коли гинуть такі молоді хлопці… Яка ж гірка і болюча для всіх нас осінь 2022 року, як часто приходять важкі новини…

Старший солдат Антон Павлович Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.

Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.

Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі мамі Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя.

Красевич Антон Павлович[ред. | ред. код]

Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)

Разом з мамою та братом-близнюком Артемом Антон проживав у Носівці по вулиці Привітній. Таким він був і сам – щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею й серцем, сповненим любові до всіх. Після закінчення навчання у другій міській школі разом брати здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, затим проходили строкову службу в Збройних силах України. І з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обидва брати Красевичі стали на захист рідної держави. Із 31 березня Антон Павлович служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. На жаль, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на початку листопада старший солдат Красевич був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків. Однак поранення у захисника виявилися занадто тяжкими, хоч воїн разом з лікарями до останнього боровся за своє молоде життя. Восьмого листопада земний шлях Героя обірвався.

Сімнадцятого листопада живим коридором шани носівчани провели мужнього захисника в його останню путь до місця вічного спочинку на одному з кладовищ цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. Вся Носівщина схиляється в жалобі перед пам’яттю мужнього захисника, справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї Батьківщини.

Роковини загибелі[ред. | ред. код]

Джерело: Роковини загибелі Антона Красевича (23.11.1999 - 08.11.2022). Дякуємо... Пам'ятаємо..., Носівська міська рада, 8 листопада 2023

Сьогодні роковини загибелі нашого юного захисника – старшого солдата, носівчанина, Антона Красевича.

Він був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону.

Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.

Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.

Антон був щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх.

Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони — наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок…

На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше — своє юне життя.

Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року.

А також Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність».

На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь. Також вулиця Вінграновського у цукрозаводському мікрорайоні носить тепер його ім'я.

Поховали Героя на кладовищі по вул. Кармелюка, цукрозаводського мікрорайону.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України №8/2023 від 9 січня 2023 року, Офіційне інтернет-представництво Президента України
  2. Про перейменування вулиці в м. Носівка, Носівська міська рада, 14 липня 2023, переглянуто 2023-08-17

Посилання[ред. | ред. код]