Редагування Клочко Микола Павлович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Після ХХ з'їзду КПРС, коли було розвінчано культ особи Сталіна, потрапив під амністію (1956) і повернувся до рідного села. Закінчивши екстерном середню школу, поїхав до м. Донецька, де два роки працював робітником «Донбасканалбуду». | Після ХХ з'їзду КПРС, коли було розвінчано культ особи Сталіна, потрапив під амністію (1956) і повернувся до рідного села. Закінчивши екстерном середню школу, поїхав до м. Донецька, де два роки працював робітником «Донбасканалбуду». | ||
| − | Любов до рідної мови й літератури привела М. Клочка на філфак Київського університету, який він успішно закінчив 1965 року. Спочатку Микола Павлович працював журналістом у носівській районній газеті «[[ | + | Любов до рідної мови й літератури привела М. Клочка на філфак Київського університету, який він успішно закінчив 1965 року. Спочатку Микола Павлович працював журналістом у носівській районній газеті «[[Під прапором комунізму]]», через деякий час — у Києві в редакціях газет |
«Друг читача», «Молодь України» та інших. Друкував свої твори тут, а також в інших виданнях: у газеті «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Вітчизна». Учителював, передаючи дітям свою любов до рідного слова. І в часи хрущовської відлиги, і в період так званого «застою» не горів бажанням прославляти Комуністичну партію, не відзначався лояльністю до державної політики, а тому творів талановитого автора понад двадцять років ніде не друкували. | «Друг читача», «Молодь України» та інших. Друкував свої твори тут, а також в інших виданнях: у газеті «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Вітчизна». Учителював, передаючи дітям свою любов до рідного слова. І в часи хрущовської відлиги, і в період так званого «застою» не горів бажанням прославляти Комуністичну партію, не відзначався лояльністю до державної політики, а тому творів талановитого автора понад двадцять років ніде не друкували. | ||
