Волошин Григорій Мусійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Григорій Волошин

Григорій Мусійович Волошин (народився 6 жовтня 1937 — помер 20 січня 2024) — підприємець і науковець, кандидат технічних наук, керівник ТОВ НВКЦ «Прес», почесний громадянин Носівської громади.

Проживав у Носівці по вул. Баштова, 2.

Похований буде в Києві.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Людмила Олександрівна, сини.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • член-кореспондент Академії будівництва України по відділенню «Машини, механізми і процеси будіндустрії та виробництва будматеріалів».
  • «Доктор будівництва» — за вагомий внесок у розвиток будівельної індустрії України (2014)
  • «Почесний громадянин Носівської громади» — звання присвоєно у день святкування 870-ї річницї з дня заснування міста Носівка (2018).
  • Почесна грамота Верховної Ради України — За заслуги перед українським народом та вагомий внесок у розвиток промисловості Носівського району (2018).

На вдячну пам'ять[ред. | ред. код]

Джерело: На вдячну пам’ять про Григорія Волошина…

На 87 році життя зупинилося сповнене любові до людей і життя серце прекрасної людини, справжнього патріота, мудрого керівника, бізнесмена, винахідника і раціоналізатора, мецената і благодійника, Почесного громадянина міста Носівка, найкращого чоловіка, батька та дідуся - Григорія Мусійовича Волошина.

Григорій Волошин народився 6 жовтня 1937 року. Він не був носівчанином за народженням, але зробив для нашого міста і всієї Носівщини незлічимо багато добрих справ, які живуть у вдячній пам’яті земляків. Він став справжнім носівчанином за покликом серця і високе звання Почесного громадянина міста – цілком заслужене.

Щирість та відкритість Григорія Мусійовича, його бажання допомагати всім, хто до нього звертається, - у безлічі вдячних слів та захопленні його життєвою позицією. Він був людиною неймовірної щирості, простоти, небайдужості, відкритості. І разом з тим – справжньою глибою у науці, численних відкриттях, досягненнях і здобутках. Таких людей, як Григорій Мусійович, бувають одиниці. І Носівщині пощастило, що кілька десятків років тому він обрав саме наш край для розвитку свого бізнесу.

За ці роки Григорій Мусійович став легендою нашого часу і Носівщини. В Носівці він реалізував свою одну з амбітних ідей: відкрити підприємство, яке б займалося виготовленням комплектуючих для підприємств вугільної промисловості. Починати довелося практично з нуля, що для нього, на той час засновника двох невеликих профільних фірм, за плечима та з чималим професійним досвідом наукової та практичної діяльності у вугледобувній галузі, винахідника перших агрегатів, спрямованих на механізацію та автоматизацію процесів видобутку вугілля, було непросто. Але він ризикнув. І вже зовсім скоро НВКЦ «Прес» виробляло свою першу продукцію — спочатку комплектуючі до конвеєрних роликів, затим вже й самі ролики, а пізніше — роликоопори, так звані гірлянди, з’єднані по кілька штук, без яких не працюватиме жоден транспортер, що піднімає нагору кам’яне вугілля, руду чи будь-які інші корисні копалини. Не стояти на місці, постійно бути в русі, слідкувати за новинками на ринку вугледобувної продукції — все це разом з організаторськими та винахідницькими здібностями керівника дозволили НВКЦ «Прес» конкурувати на рівних з багатьма визнаними зарубіжними підприємствами, вигравати в тендерах та продовжувати розвиватися.

НВКЦ «Прес» стало ще й одним з тих підприємств, які забезпечували роботою та достойною заробітною платою носівчан. У числі підприємств, які створив Григорій Волошин у Носівці- ПП «Продагро», яке замалося переробкою сільгосппродукції та виготовленням ковбас та м’ясних виробів, що були візитівкою міста.

Григорій Мусійович був з тих людей, який вмів не лише працювати, а й гідно відпочивати. Так з його ініціативи відкрилося кафе «Волошка», зі стилізованою локацією «Хата Карася».

Велика кількість носівчан та гостей міста переконалися за ці роки, як смачно тут готують. Окрім того саме завдяки Григорію Мусійовичу тут проходили творчі розважальні вечори з «живою» музикою, поетичними читаннями та пісенними вшануванням гостей, де в якості господаря й конферансьє був незмінно Григорій Мусійович зі своєю творчою командою.

Невимовно важко говорити про цю людину у минулому часі. Його добрі справи і безвідмовність у допомозі і підтримці численних закладів освіти, медицини, культури, підтримці воїнів ЗСУ, допомозі у благоустрої міста та проведенні загальноміських заходів. Це житиме у людській пам’яті і вдячності.

Посилання[ред. | ред. код]