Відмінності між версіями «Безносюк Федосій Михайлович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано 7 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Феодосій Безносюк.jpg|міні|Феодосій Безносюк]]
 
[[Файл:Феодосій Безносюк.jpg|міні|Феодосій Безносюк]]
  
'''Федосій Михайлович Безносюк''' — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в [[Козари|Козарах]], після Німецько-радянської війни.  
+
'''Федосій Михайлович Безносюк''' (народився [[18 вересня]] [[1912]] в [[Козари|Козарах]] — помер [[16 березня]] 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах після Німецько-радянської війни.  
  
 
== До життєпису ==
 
== До життєпису ==
Перша його сім'я - жінка та тройко маленьких діток [[Козарська трагедія 1943 року|загинули в Козарах 11 березня 1943 року]], коли він був на фронті.
+
28 червня 1941 роки вже воював у Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року.  
  
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31)<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher =  Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref>
+
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher =  Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref>
 +
 
 +
Похований у Козарах.
 +
 
 +
== Родина ==
 +
Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці.
 +
 
 +
Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. [[Козарська трагедія 1943 року|Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року]].
 +
 
 +
Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також [[Козарська трагедія 1943 року|загинули в Козарах 11 березня 1943 року]].
 +
 
 +
Донька — Безносюк Лідія Федосіївна, онука Лютько Олена.<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/3838375872956537?comment_id=3838391296288328&reply_comment_id=3838727809588010 | title = Привіт від моєї мами… | publisher =  Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref>
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{Примітки}}
 
{{Примітки}}
  
 +
[[Категорія:Уродженці Козар]]
 
[[Категорія:Голови колгоспів]]
 
[[Категорія:Голови колгоспів]]
[[Категорія:Люди:Козари]]
+
[[Категорія:Поховані в Козарах]]
 
[[Категорія:Люди Б]]
 
[[Категорія:Люди Б]]

Поточна версія на 17:06, 8 березня 2021

Феодосій Безносюк

Федосій Михайлович Безносюк (народився 18 вересня 1912 в Козарах — помер 16 березня 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах після Німецько-радянської війни.

До життєпису[ред. | ред. код]

28 червня 1941 роки вже воював у Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року.

Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).[1]

Похований у Козарах.

Родина[ред. | ред. код]

Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці.

Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року.

Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також загинули в Козарах 11 березня 1943 року.

Донька — Безносюк Лідія Федосіївна, онука Лютько Олена.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олена Лютько: Безносюк Федосій Михайлович, Козари, 7 березня 2021
  2. Олена Лютько: Привіт від моєї мами…, Козари, 7 березня 2021