Відмінності між версіями «Безносюк Федосій Михайлович»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== До життєпису == | == До життєпису == | ||
| − | + | 28 червня 1941 роки вже воював в Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року. | |
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher = Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref> | Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/380682179666228/ | title = Безносюк Федосій Михайлович | publisher = Козари | author = Олена Лютько | date = 7 березня 2021}}</ref> | ||
Похований у Козарах. | Похований у Козарах. | ||
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці. | ||
| + | |||
| + | Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. [[Козарська трагедія 1943 року|Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року]]. | ||
| + | |||
| + | Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також [[Козарська трагедія 1943 року|загинули в Козарах 11 березня 1943 року]]. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 16:50, 8 березня 2021
Федосій Михайлович Безносюк (народився 18 вересня 1912 в Козарах — помер 16 березня 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах, після Німецько-радянської війни.
До життєпису
28 червня 1941 роки вже воював в Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року.
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).[1]
Похований у Козарах.
Родина
Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці.
Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року.
Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також загинули в Козарах 11 березня 1943 року.
Примітки
- ↑ Олена Лютько: Безносюк Федосій Михайлович, Козари, 7 березня 2021
