Відмінності між версіями «Мальцев Володимир Анатолійович»
uk>Perohanych |
|||
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
[[Категорія:Уродженці Лихачева]] | [[Категорія:Уродженці Лихачева]] | ||
+ | [[Категорія:Молодші сержанти]] | ||
+ | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Мринська громада)]] | ||
[[Категорія:Поховані в Лихачеві]] | [[Категорія:Поховані в Лихачеві]] | ||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | [[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | ||
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди М]] | [[Категорія:Люди М]] |
Поточна версія на 22:44, 19 грудня 2023
Володимир Анатолійович Мальцев (17 лютого 1983 в селі Лихачів — 2 грудня 2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
2000 року закінчив Лихачівську ЗОШ, потім Мринське СПТУ № 33, де здобув професію тракториста, в Ніжині — водія. В травні 2003 — листопаді 2004 проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ (Болград Одеської області). Протягом 2005—2007 проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України — у пожежній частині Києва, по тому — на Житомирській кондитерській фабриці «Житомирські ласощі». З 2007 по 2014 рік мешкав у Житомирі; влітку 2014-го повернувся до рідного села.
Пішов до військкомату добровольцем, 7 грудня 2014 року підписав контракт на 3 роки; молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 3-го взводу 2-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї бригади. На фронті з 11 лютого 2015-го, у боях за Дебальцеве зазнав контузії.
1 грудня 2017 року ближче до вечора зазнав важкого поранення під час мінометного обстрілу РОП біля села Троїцьке.
Помер 2 грудня вночі в лікарні міста Попасна.
5 грудня 2017 року похований у селі Лихачів.
Без Володимира лишились мама, дві сестри (одна з них є його двійнятком), дружина та двоє синів.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[1]