Відмінності між версіями «Тригуб Ігор Петрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показано 7 проміжних версій цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Мама, [[Тригуб Світлана Михайлівна]] працювала бібліотекарем в Носівській школі № 3, батько — шофером.  
+
Мама, [[Тригуб Світлана Михайлівна]] працювала бібліотекарем в [[Носівська школа № 3|Носівській школі № 3]], батько — шофером.  
  
 
В 1977 пішов навчатися до  Носівської середньої школи № 3, яка згодом стала "з музичним нахилом". У школі було  багато музичних гуртків. Їх наставниками були: [[Подольський Юрій Іванович]] (1947—2017), [[Козаченко Іван Васильович]] (1936—1999), пізніше прийшов [[Ємець Віталій Олексійович]] (нар. 1958). Було багато занять і концертів. Майже увесь час їздили захищати район на обласні конкурси.  
 
В 1977 пішов навчатися до  Носівської середньої школи № 3, яка згодом стала "з музичним нахилом". У школі було  багато музичних гуртків. Їх наставниками були: [[Подольський Юрій Іванович]] (1947—2017), [[Козаченко Іван Васильович]] (1936—1999), пізніше прийшов [[Ємець Віталій Олексійович]] (нар. 1958). Було багато занять і концертів. Майже увесь час їздили захищати район на обласні конкурси.  
  
Уже в 9 му класі (1985/1986) грав у ВІА "[[Время]]", який базувався у [[Дебревський клуб|Дебревському сільському клубі]]. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти.
+
Уже в 9-му класі (1985/1986) учасник, як соло-гітарист і вокаліст ВІА "[[Время]]", який базувався у [[Дебревський клуб|Дебревському сільському клубі]]. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти.  
  
Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "Побідит", де наставником був друг і колега по музиці [[Петренко Олександр Миколайович]] (1963—2015), потім була служба в армії (листопад 1989 — ?), після якої повернувся знову на завод, але уже водієм. За цей час ніколи не розлучався з музикою. Згодом все почало розвалюватись, і життя розкидало друзів по різних куточках. Далі була різна робота у різних напрямках.  
+
Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "[[Побідит]]", де наставником з фрезерування був друг і колега по музиці [[Петренко Олександр Миколайович]] (1963—2015), потім була служба в армії (листопад 1989 — 1991), після якої повернувся знову на завод, але уже водієм. Увесь цей час ніколи не розлучався з музикою. Згодом все почало розвалюватись, і життя розкидало друзів по різних куточках. Далі була різна робота у різних напрямках.  
  
Після реконструкції [[Носівський будинок культури|Будинку культури]] Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом духового оркестру, але музичної освіти  у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури.  
+
У 2012, після реконструкції [[Носівський будинок культури|Носівського будинку культури]] Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом-солістом духового оркестру, але музичної освіти  у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури.  
  
 
З 2018 року працює за кордоном.
 
З 2018 року працює за кордоном.
 +
 +
== Посилання ==
 +
* [https://www.facebook.com/profile.php?id=100014846317029 Ihor Tryhub] у Facebook
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]

Поточна версія на 18:40, 21 травня 2023

Ігор Тригуб

Ігор Петрович Тригуб (народився 21 лютого 1971 року в Носівці) — музикант, учасник ВІА "Время".

Життєпис[ред. | ред. код]

Мама, Тригуб Світлана Михайлівна працювала бібліотекарем в Носівській школі № 3, батько — шофером.

В 1977 пішов навчатися до Носівської середньої школи № 3, яка згодом стала "з музичним нахилом". У школі було багато музичних гуртків. Їх наставниками були: Подольський Юрій Іванович (1947—2017), Козаченко Іван Васильович (1936—1999), пізніше прийшов Ємець Віталій Олексійович (нар. 1958). Було багато занять і концертів. Майже увесь час їздили захищати район на обласні конкурси.

Уже в 9-му класі (1985/1986) учасник, як соло-гітарист і вокаліст ВІА "Время", який базувався у Дебревському сільському клубі. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти.

Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "Побідит", де наставником з фрезерування був друг і колега по музиці Петренко Олександр Миколайович (1963—2015), потім була служба в армії (листопад 1989 — 1991), після якої повернувся знову на завод, але уже водієм. Увесь цей час ніколи не розлучався з музикою. Згодом все почало розвалюватись, і життя розкидало друзів по різних куточках. Далі була різна робота у різних напрямках.

У 2012, після реконструкції Носівського будинку культури Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом-солістом духового оркестру, але музичної освіти у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури.

З 2018 року працює за кордоном.

Посилання[ред. | ред. код]