105 угорська дивізія - Історія редагувань

Perohanych в 05:34, 2 квітня 2024

2024-04-02T05:34:51Z

Perohanych: /* Примітки */

2022-08-25T20:18:21Z

Примітки

Perohanych: Створена сторінка: '''105 угорська дивізія''' :''Джерело: Насильство над цивільним населенням. Чернігівська об...

2022-08-25T20:17:49Z

Створена сторінка: '''105 угорська дивізія''' :''Джерело: Насильство над цивільним населенням. Чернігівська об...

Нова сторінка

'''105 угорська дивізія'''

:''Джерело: Насильство над цивільним населенням. Чернігівська область. Документи органів держбезпеки. 1941-1943 [https://shron1.chtyvo.org.ua/Vasyliev_Valerii/Nasylstvo_nad_tsyvilnym_naselenniam_Chernihivska_oblast_Dokumenty_orhaniv_derzhbezpeky_1941-1943.pdf Посилання]''

На території міста [[Ніжин]]а знаходився штаб 105 угорської дивізії, який підпорядковувався головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал МИКОЛУШ і офіцери:

Комендант фон-ЧІКІ або СІКІ, років 45–50, він особисто керував операціями боротьби з партизанами. За його участю спалено село Козари Носівського району та розстріляно там 140 осіб жінок, старих та дітей.<ref> Село Козари було спалене 11 березня 1943 р. зведеним каральним загоном. До його складу входили німецькі, угорські військовослужбовці та 100 поліцаїв чернігівського карального батальйону СД. Під час акції було вбито 3908 осіб, спалено 870 дворів. Докл. див.: Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною Армією. 1941– 1943 / Упоряд.: П. В. Дніпровський, С. В. Малкієль. – Чернігів, 1947. – С. 181; История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. – К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. – С. 533</ref>

== Примітки ==
{{Примітки}}

[[Категорія:Козари]]

← Попередня версія		Версія за 20:18, 25 серпня 2022
Рядок 10:		Рядок 10:
	{{Примітки}}		{{Примітки}}

−	[[Категорія:~~Козари~~]]	+	[[Категорія:Козарська трагедія 1943 року]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 На території міста [[Ніжин]]а знаходився штаб 105 угорської дивізії, який підпорядковувався головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал МИКОЛУШ і офіцери:
-Комендант фон-ЧІКІ або СІКІ, років 45–50, він особисто керував операціями боротьби з партизанами. За його участю спалено село Козари Носівського району та розстріляно там 140 осіб жінок, старих та дітей.<ref> Село Козари було спалене 11 березня 1943 р. зведеним каральним загоном. До його складу входили німецькі, угорські військовослужбовці та 100 поліцаїв чернігівського карального батальйону СД. Під час акції було вбито 3908 осіб, спалено 870 дворів. Докл. див.: Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною Армією. 1941– 1943 / Упоряд.: П. В. Дніпровський, С. В. Малкієль. – Чернігів, 1947. – С. 181; История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. – К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. – С. 533</ref>
+Комендант фон-ЧІКІ або СІКІ, років 45–50, він особисто керував операціями боротьби з партизанами. За його участю [[Козарська трагедія 1943 року|спалено село Козари]] Носівського району та розстріляно там 140 осіб жінок, старих та дітей.<ref> Село Козари було спалене 11 березня 1943 р. зведеним каральним загоном. До його складу входили німецькі, угорські військовослужбовці та 100 поліцаїв чернігівського карального батальйону СД. Під час акції було вбито 3908 осіб, спалено 870 дворів. Докл. див.: Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною Армією. 1941– 1943 / Упоряд.: П. В. Дніпровський, С. В. Малкієль. – Чернігів, 1947. – С. 181; История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. – К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. – С. 533</ref>
 == Примітки ==