Яснозірківська восьмирічна школа - Історія редагувань

Perohanych в 21:03, 4 листопада 2025

2025-11-04T21:03:54Z

Perohanych в 21:02, 4 листопада 2025

2025-11-04T21:02:27Z

Perohanych в 14:02, 25 серпня 2025

2025-08-25T14:02:56Z

Perohanych в 12:02, 20 серпня 2025

2025-08-20T12:02:20Z

Perohanych в 11:58, 20 серпня 2025

2025-08-20T11:58:36Z

Perohanych в 11:33, 20 серпня 2025

2025-08-20T11:33:30Z

Perohanych: Створена сторінка: '''Яснозірківська восьмирічна школа''' :''«Яснозірківська восьмирічна школа. Тертишницьк...

2025-08-20T11:32:49Z

Створена сторінка: '''Яснозірківська восьмирічна школа''' :''«Яснозірківська восьмирічна школа. Тертишницьк...

Нова сторінка

'''Яснозірківська восьмирічна школа'''
:''«Яснозірківська восьмирічна школа. Тертишницька № 2» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.''
Село Ясна Зірка почало створюватися в 1929 році, коли перші вісім сімей оселилися і утворили першу вулицю села, яку і донині місцеві жителі називають «восьмьорка». Так як село створювалося з оточуючих хуторів якраз напередодні Другої світової війни, переважно у 1939-40 роках, то в ньому не змогли організувати навчання дітей у довоєнний час. Більшість дітей ще не встигла переїхати з хуторів на нове місце проживання. Спочатку село називалося Карла Маркса, за назвою місцевого колгоспу, а потім було перейменоване на Ясну Зірку.

Школу в Ясній Зірці вперше відкрили німці під час окупації в 1942 році. Це була початкова школа, яка знаходилася в звичайній селянській хаті селянина Мохового і мала дві прохідні кімнати пристосовані під класні приміщення. В одній кімнаті навчалися разом учні першого і третього класів, а в іншій кімнаті – учні другого та четвертого класів.

Як згадує колишня учениця, а потім вчителька цієї школи Гримуд Галина Павлівна, разом з нею в третьому класі у 1942 році навчалося 10 учнів. А всього у школі на той час було близько сорока школярів. Працювали в школі три жінки-педагоги – Штепура Євдокія Терентіївна, також її зовиця; а вчителькою німецької мови була вчителька Тимченко.

Після звільнення села восени 1943 року школу спочатку перевели до приміщення колишньої колгоспної контори, а сама контора розташувалася в хаті рахівника. Потім школа неодно-разово змінювала своє місце розташування: працювала в хаті селянина Борисенка, в приміщенні колгоспних дитячих ясел, а зі зростанням чисельності учнів – почала працювати у двох приміщеннях, аж до побудови нового шкільного будинку.

Після закінчення війни директори школи часто і швидко змінювалися. Ними почергово були: Лавриненко, Голубова Катерина Миколаївна, Зазвінко. Найдовше на цій посаді працював у початковій школі Каліка Василь Кирилович – аж до реформи освіти, коли початкова школа перетворилася на восьмирічну. Тоді він перейшов працювати до районного відділу освіти.

1 липня 1960 року до виконання обов’язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 присту-пив Гримуд Василь Іванович, за фахом вчитель математики та фізики.

Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений Веременко Микола Васильович, вчителями початкових класів працювали – Новік (Гармаш) Ольга Степанівна, яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та Дзюба Олександра Андріївна. Кривенко (Легецька) Любов Іванівна викладала англійську мову.

Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений Адаменко Микола Олексійович, який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став Білан Михайло Олександрович.

До першого класу прийшли 7 учнів, у другий клас пішли 13 учнів, до третього класу – 11 учнів, до четвертого – 14 учнів. У 5 класі навчалося 33 учні (класний керівник – Веременко М.В.), у 6 класі було 22 учні (класний керівник Гримуд Г.П.). Учнів шостого класу набрали з міської цукрозаводської школи, а також з Осокорів-ки (колишньої Степанівки Бобровицького району) та Тертишників.

Директор школи Гримуд В.І. вів мовно-літературний та шахово-шашковий гуртки.

На початку нового 1961-1962 навчального року на посаду вчителя біології, хімії і праці на навчально-дослідній ділянці школи була призначена Коросташивець (Сидоренко) Наталія Тимофіївна, замість вчительки молодших класів Дзюби О.А. розпочала працювати Веременко Єфросинія Михайлівна, а вчителем фізкультури в 5-6 класах розпочав працювати Адаменко Микола Васильович. На посаду вчителя російської мови, російської літератури та співів була призначена Мархай (Сябер) Яся Василівна.

Цього навчального року до школи прийняли 12 першачків, а до 5 класу – 21 учня. Серед п’ятикласників був і Сидора Петро Петрович, нині відомий церковний діяч.

Учні складали екзамени починаючи вже з 5 класу. В 1962 році п’ятикласникам довелося витримати три іспити: з української мови, арифметики та англійської мови. Шестикласники писали екзамен з української мови та здавали арифметику.

Наступного навчального року вчителем фізкультури та праці почав працювати Солошенко Григорій Федорович, а вчителем математики та креслення – Руденко Олександра Василівна. Класоводом у 1-3 класах працювала Чередниченко (Жук) Інна Борисівна. Через рік майстром школи став працювати Борисенко Олексій Кіндратович.

В червні 1963 року 26 учнів 5 класу написали диктант з української мови, 37 шестикласників здали усний екзамен з української мови та письмовий з арифметики.

29 семикласників написали диктант з української мови та усно здали геометрію. А 22 випускникам-восьмикласникам довелося складати аж 4 іспити: переказ з української мови, письмовий екзамен з алгебри та два усні екзамени – з фізики та російської мови.

На літні канікули пішли 160 учнів школи.

В новому 1963-1964 навчальному році вчителем математики та фізики розпочала працювати [[Лавреха Лідія Павлівна]], а вчителем фізкультури – Філь Тамара Степанівна. Та вже наступного року Лавреха Л.П. вибула на навчання, а вчителем фізики, математики та креслення стала працювати студентка Тхір Валентина Іванівна.

В зв’язку з переходом вчительки англійської мови [[Легецька Любов Іванівна|Легецької Любов Іванівни]] на роботу до Носівської середньої школи №1 англійську мову в 5-8-х класах школи почала викладати Філь Тамара Степанівна. Вчитель історії та російської мови Веременко М.В. також перейшов до іншої школи, а в 2-му та 4-му класах приступила до роботи Адаменко Марія Іванівна.

Деякий час російську мову і літературу в школі викладав вчитель Носівської середньої школи №2 [[Юрчевський Анатолій Петрович]], а з початку 1965-66 навчального року ці предмети стала вести Шелест Галина Василівна.

На кінець 1963-64 навчального року в школі перебував 171 учень, а наприкінці 1964-65 навчального року – 173 учні.

15 червня 1965 року наказом №73 по Тертишницькій восьмирічній школі №2 було випущено з школи 36 учнів.

У вересні 1967 року в школі було створено два п’яті класи: 5-А, в якому навчалося 22 учні і 5-Б – 23 учні. Учнів другого та четвертого класів довелося перевести на навчання у другу зміну через нестачу класних приміщень.

В 1967 році до школи прийшли нові вчителі: Гончар Марія Федосіївна – вчитель англійської мови, Шаулко Іван Михайлович – вчитель математики та фізики.

На жаль для сільських шкіл завжди була характерною значна плинність кадрів, особливо молоді. Тому й не дивно, що вчителі в селі нерідко працювали 1-2 роки і переходили або на іншу роботу, або до міських шкіл. Чимало носівських вчителів, не маючи повного навантаження в міських школах, їздили працювати в Ясну Зірку.

Найменш забезпеченим учням школа надавала матеріальну допомогу – кому пальто, кому чоботи, кому плаття чи рубашку. За успіхи в навчанні школярів преміювали цінними подарунками – книгами. Класи та окремі учні – переможці змагань зі збирання металобрухту преміювалися екскурсіями та поїздками до Київа. Наприклад, як переможці піонерських змагань у зборі металевого брухту навесні 1968 року: ними стали учні 4-го класу, які зібрали 2719 кг. брухту. Учні Сірик Анатолій та Чередніченко Микола зіб-рали по 750 кг металу, а учениця Кондрашевська Наталія – 190 кг.

За порушення дисципліни та погану поведінку учнів попереджували, знижували оцінку з поведінки, а іноді, навіть, виключали зі школи строком на три дні.

Про останній період життя школи поділилася своїми спогадами її колишній директор – Мархай Яся Василівна.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 липня 1960 року до виконання обов'язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 приступив [[Гримуд Василь Іванович]], за фахом вчитель математики та фізики.
-Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений [[Веременко Микола Васильович]], вчителями початкових класів працювали – [[Новік Ольга Степанівна|Новік (Гармаш) Ольга Степанівна]], яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та [[Дзюба Олександра Андріївна]]. [[Кривенко (Легецька) Любов Іванівна|Кривенко Любов Іванівна]] викладала англійську мову.
+Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений [[Веременко Микола Васильович]], вчителями початкових класів працювали – [[Новік Ольга Степанівна|Новік (Гармаш) Ольга Степанівна]], яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та [[Дзюба Олександра Андріївна]]. [[Легецька Любов Іванівна|Кривенко (Легецька) Любов Іванівна]] викладала англійську мову.
 Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений [[Адаменко Микола Олексійович]], який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став [[Білан Михайло Олександрович]].

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 Село Ясна Зірка почало створюватися в 1929 році, коли перші вісім сімей оселилися і утворили першу вулицю села, яку і донині місцеві жителі називають «восьмьорка». Так як село створювалося з оточуючих хуторів якраз напередодні Другої світової війни, переважно у 1939-40 роках, то в ньому не змогли організувати навчання дітей у довоєнний час. Більшість дітей ще не встигла переїхати з хуторів на нове місце проживання. Спочатку село називалося Карла Маркса, за назвою місцевого колгоспу, а потім було перейменоване на Ясну Зірку.
-Школу в Ясній Зірці вперше відкрили німці під час окупації в 1942 році. Це була початкова школа, яка знаходилася в звичайній селянській хаті селянина Мохового і мала дві прохідні кімнати пристосовані під класні приміщення. В одній кімнаті навчалися разом учні першого і третього класів, а в іншій кімнаті – учні другого та четвертого класів.
+Школу в Ясній Зірці вперше відкрили німці під час окупації в 1942 році. Це була початкова школа, яка знаходилася в звичайній селянській хаті селянина [[Моховий|Мохового]] і мала дві прохідні кімнати пристосовані під класні приміщення. В одній кімнаті навчалися разом учні першого і третього класів, а в іншій кімнаті – учні другого та четвертого класів.
-Як згадує колишня учениця, а потім вчителька цієї школи Гримуд Галина Павлівна, разом з нею в третьому класі у 1942 році навчалося 10 учнів. А всього у школі на той час було близько сорока школярів. Працювали в школі три жінки-педагоги – Штепура Євдокія Терентіївна, також її зовиця; а вчителькою німецької мови була вчителька Тимченко.
+Як згадує колишня учениця, а потім вчителька цієї школи [[Гримуд Галина Павлівна]], разом з нею в третьому класі у 1942 році навчалося 10 учнів. А всього у школі на той час було близько сорока школярів. Працювали в школі три жінки-педагоги – [[Штепура Євдокія Терентіївна]], також її зовиця; а вчителькою німецької мови була вчителька [[Тимченко]].
 Після звільнення села восени 1943 року школу спочатку перевели до приміщення колишньої колгоспної контори, а сама контора розташувалася в хаті рахівника. Потім школа неодноразово змінювала своє місце розташування: працювала в хаті селянина Борисенка, в приміщенні колгоспних дитячих ясел, а зі зростанням чисельності учнів – почала працювати у двох приміщеннях, аж до побудови нового шкільного будинку.
-Після закінчення війни директори школи часто і швидко змінювалися. Ними почергово були: Лавриненко, Голубова Катерина Миколаївна, Зазвінко. Найдовше на цій посаді працював у початковій школі Каліка Василь Кирилович – аж до реформи освіти, коли початкова школа перетворилася на восьмирічну. Тоді він перейшов працювати до районного відділу освіти.
+Після закінчення війни директори школи часто і швидко змінювалися. Ними почергово були: [[Лавриненко]], [[Голубова Катерина Миколаївна]], [[Зазвінко]]. Найдовше на цій посаді працював у початковій школі [[Каліка Василь Кирилович]] – аж до реформи освіти, коли початкова школа перетворилася на восьмирічну. Тоді він перейшов працювати до районного відділу освіти.
 липня 1960 року до виконання обов'язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 приступив [[Гримуд Василь Іванович]], за фахом вчитель математики та фізики.
-Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений [[Веременко Микола Васильович]], вчителями початкових класів працювали – Новік (Гармаш) Ольга Степанівна, яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та Дзюба Олександра Андріївна. Кривенко (Легецька) Любов Іванівна викладала англійську мову.
+Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений [[Веременко Микола Васильович]], вчителями початкових класів працювали – [[Новік Ольга Степанівна|Новік (Гармаш) Ольга Степанівна]], яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та [[Дзюба Олександра Андріївна]]. [[Кривенко (Легецька) Любов Іванівна|Кривенко Любов Іванівна]] викладала англійську мову.
-Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений Адаменко Микола Олексійович, який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став Білан Михайло Олександрович.
+Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений [[Адаменко Микола Олексійович]], який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став [[Білан Михайло Олександрович]].
 До першого класу прийшли 7 учнів, у другий клас пішли 13 учнів, до третього класу – 11 учнів, до четвертого – 14 учнів. У 5 класі навчалося 33 учні (класний керівник – Веременко М.В.), у 6 класі було 22 учні (класний керівник Гримуд Г.П.). Учнів шостого класу набрали з міської цукрозаводської школи, а також з Осокорівки (колишньої Степанівки Бобровицького району) та Тертишників.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 липня 1960 року до виконання обов'язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 приступив [[Гримуд Василь Іванович]], за фахом вчитель математики та фізики.
-Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений Веременко Микола Васильович, вчителями початкових класів працювали – Новік (Гармаш) Ольга Степанівна, яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та Дзюба Олександра Андріївна. Кривенко (Легецька) Любов Іванівна викладала англійську мову.
+Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений [[Веременко Микола Васильович]], вчителями початкових класів працювали – Новік (Гармаш) Ольга Степанівна, яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та Дзюба Олександра Андріївна. Кривенко (Легецька) Любов Іванівна викладала англійську мову.
 Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений Адаменко Микола Олексійович, який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став Білан Михайло Олександрович.

← Попередня версія		Версія за 11:58, 20 серпня 2025
Рядок 58:		Рядок 58:

	[[Категорія:З історії освіти Носівщини\|512]]		[[Категорія:З історії освіти Носівщини\|512]]
−	[[Категорія:~~Колишні школи]]~~	+	[[Категорія:Яснозірківська школа\|*]]
−	~~[[Категорія:Ясна Зірка~~]]

← Попередня версія		Версія за 11:33, 20 серпня 2025
Рядок 56:		Рядок 56:

	Про останній період життя школи поділилася своїми спогадами її колишній директор – Мархай Яся Василівна.		Про останній період життя школи поділилася своїми спогадами її колишній директор – Мархай Яся Василівна.
		+
		+	[[Категорія:З історії освіти Носівщини\|512]]
		+	[[Категорія:Колишні школи]]
		+	[[Категорія:Ясна Зірка]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 Як згадує колишня учениця, а потім вчителька цієї школи Гримуд Галина Павлівна, разом з нею в третьому класі у 1942 році навчалося 10 учнів. А всього у школі на той час було близько сорока школярів. Працювали в школі три жінки-педагоги – Штепура Євдокія Терентіївна, також її зовиця; а вчителькою німецької мови була вчителька Тимченко.
-Після звільнення села восени 1943 року школу спочатку перевели до приміщення колишньої колгоспної контори, а сама контора розташувалася в хаті рахівника. Потім школа неодно-разово змінювала своє місце розташування: працювала в хаті селянина Борисенка, в приміщенні колгоспних дитячих ясел, а зі зростанням чисельності учнів – почала працювати у двох приміщеннях, аж до побудови нового шкільного будинку.
+Після звільнення села восени 1943 року школу спочатку перевели до приміщення колишньої колгоспної контори, а сама контора розташувалася в хаті рахівника. Потім школа неодноразово змінювала своє місце розташування: працювала в хаті селянина Борисенка, в приміщенні колгоспних дитячих ясел, а зі зростанням чисельності учнів – почала працювати у двох приміщеннях, аж до побудови нового шкільного будинку.
 Після закінчення війни директори школи часто і швидко змінювалися. Ними почергово були: Лавриненко, Голубова Катерина Миколаївна, Зазвінко. Найдовше на цій посаді працював у початковій школі Каліка Василь Кирилович – аж до реформи освіти, коли початкова школа перетворилася на восьмирічну. Тоді він перейшов працювати до районного відділу освіти.
-липня 1960 року до виконання обов’язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 присту-пив Гримуд Василь Іванович, за фахом вчитель математики та фізики.
+липня 1960 року до виконання обов'язків директора новоствореної Тертишницької восьмирічної школи №2 приступив [[Гримуд Василь Іванович]], за фахом вчитель математики та фізики.
 Вчителем російської мови, історії та праці в майстерні (5-6 кл.) був призначений Веременко Микола Васильович, вчителями початкових класів працювали – Новік (Гармаш) Ольга Степанівна, яка також, за сумісництвом, викладала англійську мову в 5-6 класах, та Дзюба Олександра Андріївна. Кривенко (Легецька) Любов Іванівна викладала англійську мову.
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Вчителем української мови і літератури, географії та природознавства, праці на пришкільних навчально-дослідних ділянках і домознавства в 5-6 класах – Гримуд Галина Павлівна. Вчителем співів та малювання за сумісництвом був призначений Адаменко Микола Олексійович, який також керував драматичним гуртком, а вчителем фізвиховання у 5-6 класах став Білан Михайло Олександрович.
-До першого класу прийшли 7 учнів, у другий клас пішли 13 учнів, до третього класу – 11 учнів, до четвертого – 14 учнів. У 5 класі навчалося 33 учні (класний керівник – Веременко М.В.), у 6 класі було 22 учні (класний керівник Гримуд Г.П.). Учнів шостого класу набрали з міської цукрозаводської школи, а також з Осокорів-ки (колишньої Степанівки Бобровицького району) та Тертишників.
+До першого класу прийшли 7 учнів, у другий клас пішли 13 учнів, до третього класу – 11 учнів, до четвертого – 14 учнів. У 5 класі навчалося 33 учні (класний керівник – Веременко М.В.), у 6 класі було 22 учні (класний керівник Гримуд Г.П.). Учнів шостого класу набрали з міської цукрозаводської школи, а також з Осокорівки (колишньої Степанівки Бобровицького району) та Тертишників.
 Директор школи Гримуд В.І. вів мовно-літературний та шахово-шашковий гуртки.
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 На початку нового 1961-1962 навчального року на посаду вчителя біології, хімії і праці на навчально-дослідній ділянці школи була призначена Коросташивець (Сидоренко) Наталія Тимофіївна, замість вчительки молодших класів Дзюби О.А. розпочала працювати Веременко Єфросинія Михайлівна, а вчителем фізкультури в 5-6 класах розпочав працювати Адаменко Микола Васильович. На посаду вчителя російської мови, російської літератури та співів була призначена Мархай (Сябер) Яся Василівна.
-Цього навчального року до школи прийняли 12 першачків, а до 5 класу – 21 учня. Серед п’ятикласників був і Сидора Петро Петрович, нині відомий церковний діяч.
+Цього навчального року до школи прийняли 12 першачків, а до 5 класу – 21 учня. Серед п'ятикласників був і Сидора Петро Петрович, нині відомий церковний діяч.
-Учні складали екзамени починаючи вже з 5 класу. В 1962 році п’ятикласникам довелося витримати три іспити: з української мови, арифметики та англійської мови. Шестикласники писали екзамен з української мови та здавали арифметику.
+Учні складали екзамени починаючи вже з 5 класу. В 1962 році п'ятикласникам довелося витримати три іспити: з української мови, арифметики та англійської мови. Шестикласники писали екзамен з української мови та здавали арифметику.
 Наступного навчального року вчителем фізкультури та праці почав працювати Солошенко Григорій Федорович, а вчителем математики та креслення – Руденко Олександра Василівна. Класоводом у 1-3 класах працювала Чередниченко (Жук) Інна Борисівна. Через рік майстром школи став працювати Борисенко Олексій Кіндратович.
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 В новому 1963-1964 навчальному році вчителем математики та фізики розпочала працювати [[Лавреха Лідія Павлівна]], а вчителем фізкультури – Філь Тамара Степанівна. Та вже наступного року Лавреха Л.П. вибула на навчання, а вчителем фізики, математики та креслення стала працювати студентка Тхір Валентина Іванівна.
-В зв’язку з переходом вчительки англійської мови [[Легецька Любов Іванівна|Легецької Любов Іванівни]] на роботу до Носівської середньої школи №1 англійську мову в 5-8-х класах школи почала викладати Філь Тамара Степанівна. Вчитель історії та російської мови Веременко М.В. також перейшов до іншої школи, а в 2-му та 4-му класах приступила до роботи Адаменко Марія Іванівна.
+В зв'язку з переходом вчительки англійської мови [[Легецька Любов Іванівна|Легецької Любов Іванівни]] на роботу до Носівської середньої школи №1 англійську мову в 5-8-х класах школи почала викладати Філь Тамара Степанівна. Вчитель історії та російської мови Веременко М.В. також перейшов до іншої школи, а в 2-му та 4-му класах приступила до роботи Адаменко Марія Іванівна.
 Деякий час російську мову і літературу в школі викладав вчитель Носівської середньої школи №2 [[Юрчевський Анатолій Петрович]], а з початку 1965-66 навчального року ці предмети стала вести Шелест Галина Василівна.
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 червня 1965 року наказом №73 по Тертишницькій восьмирічній школі №2 було випущено з школи 36 учнів.
-У вересні 1967 року в школі було створено два п’яті класи: 5-А, в якому навчалося 22 учні і 5-Б – 23 учні. Учнів другого та четвертого класів довелося перевести на навчання у другу зміну через нестачу класних приміщень.
+У вересні 1967 року в школі було створено два п'яті класи: 5-А, в якому навчалося 22 учні і 5-Б – 23 учні. Учнів другого та четвертого класів довелося перевести на навчання у другу зміну через нестачу класних приміщень.
 В 1967 році до школи прийшли нові вчителі: Гончар Марія Федосіївна – вчитель англійської мови, Шаулко Іван Михайлович – вчитель математики та фізики.
@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 На жаль для сільських шкіл завжди була характерною значна плинність кадрів, особливо молоді. Тому й не дивно, що вчителі в селі нерідко працювали 1-2 роки і переходили або на іншу роботу, або до міських шкіл. Чимало носівських вчителів, не маючи повного навантаження в міських школах, їздили працювати в Ясну Зірку.
-Найменш забезпеченим учням школа надавала матеріальну допомогу – кому пальто, кому чоботи, кому плаття чи рубашку. За успіхи в навчанні школярів преміювали цінними подарунками – книгами. Класи та окремі учні – переможці змагань зі збирання металобрухту преміювалися екскурсіями та поїздками до Київа. Наприклад, як переможці піонерських змагань у зборі металевого брухту навесні 1968 року: ними стали учні 4-го класу, які зібрали 2719 кг. брухту. Учні Сірик Анатолій та Чередніченко Микола зіб-рали по 750 кг металу, а учениця Кондрашевська Наталія – 190 кг.
+Найменш забезпеченим учням школа надавала матеріальну допомогу – кому пальто, кому чоботи, кому плаття чи рубашку. За успіхи в навчанні школярів преміювали цінними подарунками – книгами. Класи та окремі учні – переможці змагань зі збирання металобрухту преміювалися екскурсіями та поїздками до Київа. Наприклад, як переможці піонерських змагань у зборі металевого брухту навесні 1968 року: ними стали учні 4-го класу, які зібрали 2719 кг. брухту. Учні Сірик Анатолій та Чередніченко Микола зібрали по 750 кг металу, а учениця Кондрашевська Наталія – 190 кг.
 За порушення дисципліни та погану поведінку учнів попереджували, знижували оцінку з поведінки, а іноді, навіть, виключали зі школи строком на три дні.
-Про останній період життя школи поділилася своїми спогадами її колишній директор – Мархай Яся Василівна.
+Про останній період життя школи [[Спогади Мархай Ясі Василівни, директора Яснозірківської восьмирічної школи|поділилася своїми спогадами її колишній директор – Мархай Яся Василівна]].
 [[Категорія:З історії освіти Носівщини|512]]
 [[Категорія:Яснозірківська школа|*]]