Школа. Записки дивака - Історія редагувань

Perohanych: /* МАРІЯ КИРИЛІВНА ШОВКУН */

2026-04-17T20:40:21Z

МАРІЯ КИРИЛІВНА ШОВКУН

Perohanych: /* ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР */

2026-04-17T06:38:35Z

ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР

Perohanych: /* ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО */

2026-04-17T06:35:27Z

ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО

Perohanych: /* ВІДМІННИКИ */

2026-04-15T21:42:11Z

ВІДМІННИКИ

Perohanych: /* ШКОЛА МОГО ДИТИНСТВА */

2026-04-15T20:57:46Z

ШКОЛА МОГО ДИТИНСТВА

Perohanych: /* ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ? */

2026-04-15T19:42:23Z

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ?

Perohanych: /* ЄФРОСИНІЯ ЛЕОНТІЇВНА БОГДАН */

2026-04-15T19:40:35Z

ЄФРОСИНІЯ ЛЕОНТІЇВНА БОГДАН

Perohanych: /* МРІЇ */

2026-04-15T19:37:10Z

МРІЇ

Perohanych: /* ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО */

2026-04-15T19:17:06Z

ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО

Perohanych: /* ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР */

2026-04-15T19:16:13Z

ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР

@@ Рядок 192: / Рядок 192: @@
 == МАРІЯ КИРИЛІВНА ШОВКУН ==
 :''Див. також [[Шовкун Марія Кирилівна]]''
-В 9-му класі вчителькою Історії була Марія Кирилівна Шовкун. Вона виглядала дещо старшою за свої 36 років, але що це була за вчителька! Історична наука у неї була не догма, а жива наука, саме життя, калейдоскоп подій, фонтан знань, галерея видатних людей, велелюдний гігантський театр. Під час уроку Марія Кирилівна стільки встигала опрацювати з учнями матеріалу, що дух захоплювало. Це була безперечно, найкраща вчителька історії, яка зустрічалась йому в житті, історик від Бога. Марія Кирилівна — історикентузіаст. Патріот школи, патріот Носівки, патріот України. Марія Кирилівна навчала історії Сергія на протязі півроку. Вона оцінила Сергієві знання історії, його феноменальну пам ять та ерудицію, він мав «5» з історії, свого улюбленого предмета. І а ось змінились обставини, Марію Кирилівну перевели викладати історію в інший клас, замість неї Сергія стала вчити історії [[Левченко Ніна Петрівна|Ніна Петрівна Левченко]] — така собі флегматична дрофа. Важко сказати — як вона знала історію, але варто було Сергію посперечатись по якомусь дрібному історичному факту під час уроку, і дві інші чверті у нього в журналі стояло «З». Як пояснити було той феномен? Бо Сергій зовсім не відчував над собою її переваги в знаннях історії. Якщо хтось колись запитає Сергія: «Хто тебе навчав Історії?» він відповів би так: «В четвертому класі історію Стародавнього світу викладала — [[Падун Варвара Олексіївна|Варвара Олексіївна Падун]], в 6-7 класах вчила [[Ковальчук Евдокія Кирилівна|Евдокія Кирилівна Ковальчук]], — тільки то була «дитяча» історія, схожа на казку з кривавими пригодами: «Ромул, Рем, Спартак, Цезар, Нерон». В старших класах півроку «справжній» історії вчила Марія Кирилівна Шовкун, а Левченко — краще б вона не заважала мені самостійно читати історичні книжки.»
+В 9-му класі вчителькою Історії була Марія Кирилівна Шовкун. Вона виглядала дещо старшою за свої 36 років, але що це була за вчителька! Історична наука у неї була не догма, а жива наука, саме життя, калейдоскоп подій, фонтан знань, галерея видатних людей, велелюдний гігантський театр. Під час уроку Марія Кирилівна стільки встигала опрацювати з учнями матеріалу, що дух захоплювало. Це була безперечно, найкраща вчителька історії, яка зустрічалась йому в житті, історик від Бога. Марія Кирилівна — історикентузіаст. Патріот школи, патріот Носівки, патріот України. Марія Кирилівна навчала історії Сергія на протязі півроку. Вона оцінила Сергієві знання історії, його феноменальну пам ять та ерудицію, він мав «5» з історії, свого улюбленого предмета. І а ось змінились обставини, Марію Кирилівну перевели викладати історію в інший клас, замість неї Сергія стала вчити історії [[Левченко Ніна Петрівна|Ніна Петрівна Левченко]] — така собі флегматична дрофа. Важко сказати — як вона знала історію, але варто було Сергію посперечатись по якомусь дрібному історичному факту під час уроку, і дві інші чверті у нього в журналі стояло «З». Як пояснити було той феномен? Бо Сергій зовсім не відчував над собою її переваги в знаннях історії. Якщо хтось колись запитає Сергія: «Хто тебе навчав Історії?» він відповів би так: «В четвертому класі історію Стародавнього світу викладала — [[Падун Варвара Олексіївна|Варвара Олексіївна Падун]], в 6-7 класах вчила [[Ковальчук Євдокія Кирилівна|Євдокія Кирилівна Ковальчук]], — тільки то була «дитяча» історія, схожа на казку з кривавими пригодами: «Ромул, Рем, Спартак, Цезар, Нерон». В старших класах півроку «справжній» історії вчила Марія Кирилівна Шовкун, а Левченко — краще б вона не заважала мені самостійно читати історичні книжки.»
 == ОКСАНА ГРИГОРІВНА ОКСИМЕЦЬ ==

@@ Рядок 228: / Рядок 228: @@
 == ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР ==
 :''Див. також [[Гончар Іван Васильович]]''
-В старших класах середньої школи існував предмет креслення. В Носівській середній школі вчителем креслення був [[Гончар Іван Васильович|Іван Васильович Гончар]], — людина невисока на зріст, добра людина. Знав і викладав свій предмет відмінно. Учням, які після закінчення школи стали «технарями» уроки креслення були конче необхідними, та й всім іншим мужчинам — «нетехнарям» в житті міг бути корисним. Іван Васильович був не вельми прискіпливим вимогливим, навчаючи кресленню, Атмосфера в класі під час його уроків була робочою, приємною, навіть комфортною. Єдиним невеличким недоліком був деякий шумок під час уроків. Іван Васильович через кожних 35 хвилин благав: «Тихіше! Тихіше! Зараз же мені прекратіть». В кожному класі, як правило, є свої декілька «поросят», які створюють такий собі робочий і не вельми робочий шумок. Учні поважати, і любили вчителя, і позаочі жартома називали його: Василь Іванович», з натяком на Чапаева Сергій в кресленнях-проекціях розбирався добре, в нього була добра просторова уява, він розумів користь цього предмета. Єдиним недоліком Сергія був — йому не вистачало терпіння виконувати домашні креслення тушшю, його задовільнила оцінка «З». Іван Васильович в пам'яті залишився прекрасним вчителем.
+В старших класах середньої школи існував предмет креслення. В Носівській середній школі вчителем креслення був [[Гончар Іван Васильович|Іван Васильович Гончар]], — людина невисока на зріст, добра людина. Знав і викладав свій предмет відмінно. Учням, які після закінчення школи стали «технарями» уроки креслення були конче необхідними, та й всім іншим мужчинам — «нетехнарям» в житті міг бути корисним. Іван Васильович був не вельми прискіпливим вимогливим, навчаючи кресленню, Атмосфера в класі під час його уроків була робочою, приємною, навіть комфортною. Єдиним невеличким недоліком був деякий шумок під час уроків. Іван Васильович через кожних 35 хвилин благав: «Тихіше! Тихіше! Зараз же мені прекратіть». В кожному класі, як правило, є свої декілька «поросят», які створюють такий собі робочий і не вельми робочий шумок. Учні поважати, і любили вчителя, і позаочі жартома називали його: Василь Іванович», з натяком на Чапаева. Сергій в кресленнях-проекціях розбирався добре, в нього була добра просторова уява, він розумів користь цього предмета. Єдиним недоліком Сергія був — йому не вистачало терпіння виконувати домашні креслення тушшю, його задовільнила оцінка «З». Іван Васильович в пам'яті залишився прекрасним вчителем.
 == ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО ==

@@ Рядок 232: / Рядок 232: @@
 == ІВАН ГРИГОРОВИЧ ЛЯШЕНКО ==
 :''Див. також [[Ляшенко Іван Григорович]]''
-Трудове навчання — предмет, який ввели в школах в 50-і роки минулого століття був корисним, та логічніше було вести уроки слюсарної та столярної справ. А поки що ввели уроки с/г тваринництва сугубо теоретичні, та уроки вивчення трактора теж теоретичні, без трактора — який же урок тракторної справи без трактора? Уроки проводили досвідчені вчителі — А. Л. Ляшенко та [[Ляшенко Іван Григорович|Іван Григорович Ляшенко]]. Вони обидва справу свою знали добре і уроки проводили професійно. Але, що ж то за сільське господарство без практики? Сільгосптехніка Сергія абсолютно не цікавила але едина оцінка «5» в атестаті за іронією долі в Сергія стояла по практикуму з основ с/г виробництва.
+Трудове навчання — предмет, який ввели в школах в 50-і роки минулого століття був корисним, та логічніше було вести уроки слюсарної та столярної справ. А поки що ввели уроки с/г тваринництва сугубо теоретичні, та уроки вивчення трактора теж теоретичні, без трактора — який же урок тракторної справи без трактора? Уроки проводили досвідчені вчителі — А. Л. Ляшенко та [[Ляшенко Іван Григорович|Іван Григорович Ляшенко]]. Вони обидва справу свою знали добре і уроки проводили професійно. Але, що ж то за сільське господарство без практики? Сільгосптехніка Сергія абсолютно не цікавила але єдина оцінка «5» в атестаті за іронією долі в Сергія стояла по практикуму з основ с/г виробництва.
 == ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ? ==

← Попередня версія		Версія за 21:42, 15 квітня 2026
Рядок 287:		Рядок 287:

	[[Категорія:Книги]]		[[Категорія:Книги]]
		+	[[Категорія:Досліднянська гімназія]]
		+	[[Категорія:Носівська школа № 1]]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 == ШКОЛА МОГО ДИТИНСТВА ==
+:''Див. також [[Досліднянський ЗНЗ-ДНЗ I-III ступенів (Червонопартизанська с.ш.№3)]]
 Школа на Дослідній станції в 1947 році складалась з двох невеликих будиночків, один був в центрі Дослідної, другий знаходився за 300 метрів, з іншого боку красивого парку, в якому росли ялини, клени, осокори, акації, навіть черемха. В тих двох будиночках було по дві класні кімнати й малесенька вчительська кімната, яка називалась — канцелярія. В тій школі пройшли мої перші сім років навчання. Три роки навчався в Носівській середній школі №1, а далі й донині мене вчить саме життя.
 == ПЕРШЕ ЛІТО ДИТИНСТВА ==

@@ Рядок 238: / Рядок 238: @@
 Драма на 3 дії
-«В чому природа взаємної людської симпатії, або антипатії двох людей? От питання! Одностороння симпатія — це зрозуміло. Вродлива дівчина чи жінка подобається всім мужчинам. З взаємною симпатією не набагато складніше, самий простий випадок — коли зустрічаються двоє симпатичних молодих людей — хлопець та дівчина, тут найбільший шанс для взаємної симпатії, А от чому Василь Іванснко подобається вчительці Ганні Василівні, а Іван Василенко ні, це вже може пояснити хіба що 3. Фрейд, може -Е. Фромм. Якби ці рядки я написав, коли навчався в 9-му класі, я б оцінив себе досить високо, але ж я пишу ці рядки на 73-му році свого життя… То чи дуже розумна я людина? Чи краще пізно, ніж ніколи? Але не спіши, читачу, в своїх оцінках — парадокс в тому, що ці питання я ставив собі вже тоді, в 15 років — тільки не на папері — в голові, і вони застрягли в моєму мозкові, як «скабки», мозок вже не витримує їх, я вириваю їх, щоб полегшити дещо свій біль, і переношу на папір.
+«В чому природа взаємної людської симпатії, або антипатії двох людей? От питання! Одностороння симпатія — це зрозуміло. Вродлива дівчина чи жінка подобається всім мужчинам. З взаємною симпатією не набагато складніше, самий простий випадок — коли зустрічаються двоє симпатичних молодих людей — хлопець та дівчина, тут найбільший шанс для взаємної симпатії, А от чому Василь Іваненко подобається вчительці Ганні Василівні, а Іван Василенко ні, це вже може пояснити хіба що 3. Фрейд, може — Е. Фромм. Якби ці рядки я написав, коли навчався в 9-му класі, я б оцінив себе досить високо, але ж я пишу ці рядки на 73-му році свого життя… То чи дуже розумна я людина? Чи краще пізно, ніж ніколи? Але не спіши, читачу, в своїх оцінках — парадокс в тому, що ці питання я ставив собі вже тоді, в 15 років — тільки не на папері — в голові, і вони застрягли в моєму мозкові, як «скабки», мозок вже не витримує їх, я вириваю їх, щоб полегшити дещо свій біль, і переношу на папір.
 Як могло статись, що я, з моєю «начитаністю» та грамотністю, ще тоді — в школі міг вільно читати українську книжку, чи газету, одразу переводячи її на російську, я, який ніколи не одержував оцінок, нижчих ніж «4» і «5» за диктанти, перекази та твори, який останній контрольний диктант з української мови наприкінці 10-го класу написав на «5», в атестаті маю з української мови — «З»? Зігмунд Фрейд. Я чимось не сподобався вчительці української мови та літератури Варварі Петрівні. Вона була «моцна» жінка, мала «крутий» характер, вона була самітня. Я в 9-му класі був невеличкий за зростом, в строю стояв другим ззаду, і, хоча писав правильно, був «себе на уме», думками своїми був «відсутній» на її уроках, в рота їй не заглядав, українська мова — по мені було видно — не дуже входила до кола моїх інтересів. Вона досить прихильно відносилась до носівських парубків, їм вона «натягувала» четвірки, мене ж міцно засадила на «З». Тоді, в свої 15 років я ще про Фрейда не чув, але роздумуючи над цим, дійшов до Фрейда сам! Я страшенно переживав з-за тих трійок, але не настільки, щоб почати заглядувати їй в рота, і взятись зубрити прислівники та дієприкметники. Я був дуже допитливим, мені кортіло скоріше «зазирнути» за горизонт — тільки не в українській мові, І я органічно не міг жувати оту солому суфіксів-префіксів. Вона це відчула, І як же це мені потім «аукнулось»!

@@ Рядок 224: / Рядок 224: @@
 Чому людина має бути всеїдною, мов корова? Сергій, починаючи з 9-го класу, всі шкільні предмети поділив на: улюблені, терпимі та ненависні. Улюблені: історія, географія, російська література, біологія, фізкультура. Терпимі: рос. мова, укр. мова, укрлітература, алгебра, хімія, фізика, креслення, геометрія. «Ненависний» — тригонометрія.
-[[Богдан Єфросинія Леонтіївна|Єфросинія Леонтіївна Богдан]] — молода, повненька жіночка з гарними рожевими щічками, мала добрий характер, гарно розумілась на математиці, вела уроки геометрії та тригонометрії впевнено. їй не «поталанило» з Сергієм, вона ж бо була абсолютно не винувата, що для нього вивчення тригонометрії було схоже на пережовування коровою соломи. Наука тригонометрія, це абстрактна схоластична наука, — він відчув це з перших уроків — ніколи в житті йому не знадобиться. Геометрія — ще сяк-так. Єфросинія Леонтіївна, розумниця з «золотим» характером, все це прекрасно «прочитала», не стала «діставати» Сергія тією тригонометрією, вона була доброю, безконфліктною людиною, без зайвих амбіцій. Отак вони і співіснували в цьому світі, тісному від математичних формул: Єфросинія Леонтіївна, Сергій, і синус-косинус, тангенс-котангенс, секанс-косеканс, тьфу! По закінченні школи він отримав з геометрії та тригонометрії заслужені «З», полегшено зітхнув, і вже з упевненістю знав: ніколи в житті його шлях не буде перетинатися з тригонометрією, ця наука в його свідомості зникла в туман минулого, і навпаки, спогади про Єфросинію Леонтіївну залишилися теплими-теплими.
+[[Богдан Єфросинія Леонтіївна|Єфросинія Леонтіївна Богдан]] — молода, повненька жіночка з гарними рожевими щічками, мала добрий характер, гарно розумілась на математиці, вела уроки геометрії та тригонометрії впевнено. Їй не «поталанило» з Сергієм, вона ж бо була абсолютно не винувата, що для нього вивчення тригонометрії було схоже на пережовування коровою соломи. Наука тригонометрія, це абстрактна схоластична наука, — він відчув це з перших уроків — ніколи в житті йому не знадобиться. Геометрія — ще сяк-так. Єфросинія Леонтіївна, розумниця з «золотим» характером, все це прекрасно «прочитала», не стала «діставати» Сергія тією тригонометрією, вона була доброю, безконфліктною людиною, без зайвих амбіцій. Отак вони і співіснували в цьому світі, тісному від математичних формул: Єфросинія Леонтіївна, Сергій, і синус-косинус, тангенс-котангенс, секанс-косеканс, тьфу! По закінченні школи він отримав з геометрії та тригонометрії заслужені «З», полегшено зітхнув, і вже з упевненістю знав: ніколи в житті його шлях не буде перетинатися з тригонометрією, ця наука в його свідомості зникла в туман минулого, і навпаки, спогади про Єфросинію Леонтіївну залишилися теплими-теплими.
 == ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ГОНЧАР ==

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 == МРІЇ ==
-«Волів би ти раптом повернутись в дитинство, в молодість?» — подібні думки інколи з'являються в людей будьякого віку, які не втратили щасливої здатності мріяти. Автор цих рядків, може, охоче й повернувся би в свої 23 роки коли він вже був студентом Київського державного інституту фізкультури. Та, «не дай Бог» повернутись в [[Носівська середня школа № 1|Носівську середню школу № 1]]. Може, в будь-якій іншій школі — Червонопартизанській, Носівській № 2, Ніжинській, була така ж сама — жорстка авторитарна система, і все «повторилось би спочатку»? Але в жодній з тих шкіл я не навчався, а саме в цій — Носівській середній школі №1 «мої найперші сльози пролились», і довелось зіштовхнутись з суворою авторитарною педагогікою.
+«Волів би ти раптом повернутись в дитинство, в молодість?» — подібні думки інколи з'являються в людей будьякого віку, які не втратили щасливої здатності мріяти. Автор цих рядків, може, охоче й повернувся би в свої 23 роки коли він вже був студентом Київського державного інституту фізкультури. Та, «не дай Бог» повернутись в [[Носівська середня школа № 1|Носівську середню школу № 1]]. Може, в будь-якій іншій школі — Червонопартизанській, Носівській № 2, Ніжинській, була така ж сама — жорстка авторитарна система, і все «повторилось би спочатку»? Але в жодній з тих шкіл я не навчався, а саме в цій — Носівській середній школі №1 «мої найперші сльози пролились», і довелось зіштовхнутись з суворою авторитарною педагогікою.
 == ШКОЛА МОГО ДИТИНСТВА ==