Шишко Сергій Федорович - Історія редагувань

Perohanych в 13:13, 30 червня 2023

2023-06-30T13:13:08Z

Perohanych: /* Творчість */

2023-06-30T13:10:38Z

Творчість

Perohanych: /* Творчість */

2023-06-30T13:10:21Z

Творчість

Perohanych в 13:07, 30 червня 2023

2023-06-30T13:07:24Z

Perohanych: /* Вшанування пам'яті */

2023-02-16T21:44:01Z

Вшанування пам'яті

Perohanych: /* Посилання */

2021-02-06T19:37:44Z

Посилання

Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T22:04:51Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych: /* Примітки */

2020-09-09T06:21:30Z

Примітки

Нова сторінка

[[Файл:Сергій Шишко.jpg|міні|Сергій Шишко]]

'''Сергій Федорович Шишко''' (народився 12 [[25 червня|(25) червня]] [[1911]] в Носівці — помер [[26 квітня]] [[1997]], Київ, Україна) — художник, майстер пейзажу і натюрморту, народний художник УРСР, народний художник СРСР. Лауреат Шевченківської премії.

== Життєпис ==
Народився в сім'ї ветеринарного лікаря в містечку Носівка, тепер Чернігівська область, Україна. У 1919 році сім'я переїжджає до Ніжина.<ref>{{cite web | url = http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24241/16-Ponomar.pdf?sequence=1 | title = Квіти художника Сергія Шишка. Спогади про визначного українського художника С. Ф. Шишка, який певний час проживав у Ніжині | publisher = Ніжинська старовина. Вип. 11 (14), 2011 | author = Пономар О. П. | date = | accessdate = 2016-09-25 }}</ref>

Учився в Київському художньому інституті (1929-1933, клас Федіра Кричевського), закінчив Інститут малярства, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді (1943, у Б. Іогансона). Жив і працював у Києві.

Похований на Байковому кладовищі в Києві.<ref>https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/f8/Шишко.JPG</ref>

== Творчість ==
Численні твори Шишка присвячені Києву («Київ — любиме місто», 1944–1970); цикли самаркандських і загорських етюдів (1942), фронтових етюдів і етюдів зруйнованого Києва (1944), цикл карпатських краєвидів (1947), пейзажі шевченківських місць, кримські етюди (1956), індустріальні пейзажі і полотна, присвячені колгоспному життю, краєвиди, експоновані на численних виставках як в УРСР, так і за кордоном.

У мистецькому доробку Шишка є також портрети і натюрморти («Червоні маки»). Альбом «Київські пейзажі С. Ф. Шишка» (Київ, 1971). Серію «Київська сюїта» Шишко створював понад 40 років, у неї увійшло, як зазначає Ігор Шаров, понад 100 картин і етюдів. Розпочавши серію полотнами «Дніпро» (1944), «Осінь. Аскольдова могила» (1947), художник зробить Київ темою свого життя. Кожне полотно вражає продуманістю, наявністю творчого переживання, цілісністю і завершеністю. У київських краєвидах він втілює своє світосприйняття, розуміння краси і добра, свій мистецький і моральний ідеал. Полотна «Київські сюїти» різнопланові. Замилування архітектурою минулого відчувається у картині «Кирилівська церква. Зима» (1952) — для Шишка це не просто споруда, це людська мрія про прекрасне і досконале. Не менш живописним є краєвид «Пізня осінь. Володимирська гірка» (1957). Історичний час в цьому полотні визначений архітектурою. Однак Київ на полотнах Шишка часто подається поглядом сучасника. Він той, хто бачив післявоєнні руїни київських вулиць, крізь закохане серце відчуває красу щойно зведеного скляного фасаду станції метро («Хрещатик взимку», 1966), білосніжної Русанівки в рожево-блакитній задніпровській далині («Дніпровські береги», 1963) або нового мосту, що стрімко злетів над золотими обмілинами. Київ для Шишка це втілення могутності, нескореності, сили відродження.

Одна із залів Картинної галереї Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя присвячена творчості Сергія Шишка, який був частим гостем цього навчального закладу і протягом 1982-1984 подарував йому 36 власних картин. Це одне з найбільших державних зібрань живописних полотен цього художника. Унікальність даної колекції полягає в тому, що тут представлені картини різних етапів творчого зростання та розвитку митця. Є в колекції ранні роботи, присвячені Ніжинському вузу («Ніжинський педінститут», 1940, «Парк біля інституту влітку», 1939); картини 1950-1960-х («Дощ над Дніпром», «Весна», 1954, «Прояснюється», 1958), і полотна більш пізнього періоду («Над тихим Пслом», 1971, «У парку імені Ватутіна» 1975).[3]

== Відзнаки ==
* Народний художник Української РСР (1964)
* Народний художник СРСР (1974)
* Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1982)
* Почесна відзнака Президента України (1995)

== Вшанування пам'яті ==
В Ніжині є вулиця Сергія Шишка.

== Галерея ==
<gallery widths=180 heights=180>
Сергій Шишко Нова вулиця.jpg|«Нова вулиця»
Сергій Шишко Парк узимку.jpg|«Парк узимку»
</gallery>

== Майстер пензля ==
:''Нарис [[Давиденко Олександра Іванівна|Олександри Давиденко]], директора ЦБС, у книзі: {{СІН}}''

Двадцять п'ятого червня 1911 року в Носівці у родині ветеринарного лікаря народився Сергій Федорович Шишко, народний художник СРСР, лауреат Державної премії імені Шевченка. Малим Сергійко навчався у Ніжинській школі-семирічці у П. П. Лапи, художника та вчителя малювання. Потім здобував освіту у Київському художньому інституті, у Всеросійській академії мистецтв у Ленінграді.

Завершивши навчання, Шишко переїжджає до Києва. Це місто відіграло значну роль у його творчій біографії. Адже сам живописець не раз казав: «Я малюю те, що навколо мене». Він мешкає на Осіївській вулиці, дуже старій і спокійній. Осіївські мотиви лягли в основу багатьох його робіт. Сергій Федорович малює вулиці, яких оминула трагічна доля Хрещатика, величний широкий Дніпро. Його пейзажі («Старий Поділ», «Зимовий етюд», «Зима в парку», «Дніпрові береги» та ін.) сповнені тиші й душевного спокою.

Людина і природа, людина і місто, зв'язок простору землі і неба. Перетворений в образок природи наш світ стає світом його мистецтва.

Шишко-портретист любив зображувати людей, які його оточують. У1945 році художник написав один з перших у своїй творчій біографії натюрморт – посуд і хліб на білій скатертині, біле по білому. Картина наповнює радістю усвідомлення того, що знову є в людей усі ці мирні речі – хліб і сіль.

Цикл київських етюдів складають картини «Маріїнський палац», «На Подолі», «Дніпро». Побувавши у 1947 році в Карпатах, художник малює цикл краєвидів.

На честь 30-річчя Жовтневої революції у Києві відбулася IX Українська художня виставка, на яку Шишко підготував картини-пейзажі «Володимирська гірка. 1946 р.», «Гірський потік», «Гуцульське подвір'я», «Вечір», «Київ», «Біля фонтана». У 1948 році після поїздок по колгоспах України створює цикл картин з жанровими мотивами: «Скиртування соломи», «Колгоспний двір», «На току», «Молотьба».

Потім була поїздка до Ніжина. Як наслідок, з'явилися картини «Будинок Ніжинського педінституту», «Гоголівський сад». Шишко багато зробив, щоб у Ніжині була відкрита картинна галерея. У дар їй митець передав свої картини: «Пам'ятник М.В. Гоголю у сквері», «Засніжений інститут», «Карпатські етюди».

Свого часу був короткий візит у рідну Носівку. На згадку про цей момент художник залишив землякам картину «В Карпатах».

Сергій Федорович брав участь у виставці образотворчого мистецтва у Польщі (Варшава, Краків).

У 1960 році відбулася персональна виставка Шишка у Києві, на якій експонувалися твори, створені впродовж 1951–1958 рр. У цей час художнику присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України.

Чимало картин митець присвятив шевченківській темі. Це, зокрема, «Канівська зима», «Зима на схилах Чернечої гори», «Канівський пейзаж», «Пейзаж у селі Шевченковому». Картини були представлені на республіканській ¬ художній виставці, організованій на честь 100-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка. Майстер пензля також брав участь у ювілейній художній виставці в Москві на честь 150-річчя з дня народження Кобзаря.

У цей період С. Ф. Шишку присвоюється звання народного художника України. У 1968 році його обирають заступником голови правління Спілки художників УРСР та секретарем правління Спілки художників СРСР.

Митець багато подорожує Україною, з-під його пензля з'являються картини, присвячені рідному краю: «Цвітіння», «Далечінь», «Мальви» та ін. А виставка «Мальовнича Україна» експонувалася у Києві, Генуї, Белграді, Кракові.

У 1971 році побачив світ альбом київських пейзажів С. Ф. Шишка, художника нагороджено орденом Леніна.

Найохочіше і найбільш вдало митець зображує прості, буденні мотиви, і є в цьому і послідовність, і безкомпромісність справжнього реалізму. Київська сюїта втілила в собі не лише особливості творчого обличчя художника. а й його шлях, його пошуки, у яких, в свою чергу, відбилися пошуки й шляхи усього живопису.

Ось такий наш земляк – простий, щирий, душевний, скромний і талановитий.

Олександра Давиденко, директор ЦБС

== Примітки ==
{{reflist}}

== Публікації ==
* Виставка творів Сергія Федоровича Шишко. Каталог. — Київ : Жовтень, 1960.
* Київські пейзажі С. Ф. Шишка. — Київ, 1971.
* Народний художник Української РСР Сергій Федорович Шишко. Живопис. Рисунок. Каталог. — Київ : Мистецтво, 1972.
* ''Павлов В.'' Сергій Шишко. — Київ, 1977.
* Сергій Шишко. Комплект листівок. — Київ : Мистецтво, 1980.
* Сергій Шишко. Київська сюїта. — Київ : Мистецтво, 1987.
* Сергій Федорович Шишко. — Київ : Соборна Україна, 2001.
* [http://uartlib.org/downloads/SerhiyShishko_uartlib.org.pdf Сергій Шишко. Альбом.] — Київ, 2006. — 208 с. : іл. — ISBN 966-8527-27-5.
* Сергій Шишко. Твори з приватних колекцій. Каталог виставки. — Київ : Київський музей російського мистецтва, 2006.

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Шишко_Сергій_Федорович
* [http://uartlib.org/allbooks/sergiy-shishko-albom/ Сергій Шишко. Альбом. Київ, 2006].
*[http://uartlib.org/allbooks/narodnyj-hudozhnyk-ukrayinskoyi-rsr-sergij-fedorovych-shyshko-zhyvopys-rysunok-katalog/ Народний художник Української РСР Сергій Федорович Шишко. Живопис. Рисунок. Каталог. Київ, Мистецтво, 1972.]
* [https://web.archive.org/web/20100329094114/http://nuart.com.ua/painters/606/ Роботи художника з колекції галереї НЮ АРТ]
* [https://web.archive.org/web/20100115225229/http://korners.com.ua/russian/painters/237 Роботи художника]
* {{cite web |title=Шишко Сергій Федорович |url=http://knpu.gov.ua/content/shishko-sergii-fedorovich |publisher=Шевченківський комітет}}

[[Категорія:Уродженці Носівки]]
[[Категорія:Народні художники УРСР]]
[[Категорія:Народні художники СРСР]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії]]
[[Категорія:Нагороджені Почесною відзнакою Президента України]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Люди Ш]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Сергій Шишко.jpg|міні|Сергій Шишко]]
-'''Сергій Федорович Шишко''' (народився 12 [[25 червня|(25) червня]] [[1911]] в селі Носівка, нині місто — помер [[26 квітня]] [[1997]], Київ, Україна) — живописець, майстер пейзажу і натюрморту, народний художник УРСР, народний художник СРСР. Лауреат Шевченківської премії (1982).
+'''Сергій Федорович Шишко''' (народився 12 [[25 червня|(25) червня]] [[1911]] в селі Носівка, нині місто — помер [[26 квітня]] [[1997]], в Києві) — живописець, майстер пейзажу і натюрморту, народний художник УРСР, народний художник СРСР. Лауреат Шевченківської премії (1982).
 == Життєпис ==

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 == Творчість ==
-Осн. галузь — станк. живопис. Автор пейзажів та натюрмортів. Творчість Ш. базується на кращих традиціях вітчизн. реаліст. живопису 19—20 ст.
+Основна галузь — станковий живопис. Автор пейзажів та натюрмортів. Творчість Шишка базується на кращих традиціях українського реалістичного живопису 19—20 століть.
-Тв.: цикл пейзажів «Київ — улюблене місто», «Дніпро», «Старий Поділ» (обидва — 1944), «Біля водограю», «У Карпатах», «Парк узимку», «Київ», «Весною у парку ім. Т. Шевченка», «Новий Київ», «Блакитна весна», «Над Дніпром», «Карпати восени», «Київська далечінь», «Хрещатик».
+Твори: цикл пейзажів «Київ — улюблене місто» (також «Київ — любиме місто», 1944–1970), «Дніпро», «Старий Поділ» (обидва — 1944), «Біля водограю», «У Карпатах», «Парк узимку», «Київ», «Весною у парку ім. Т. Шевченка», «Новий Київ», «Блакитна весна», «Над Дніпром», «Карпати восени», «Київська далечінь», «Хрещатик».
-Численні твори Шишка присвячені Києву («Київ — любиме місто», 1944–1970); цикли самаркандських і загорських етюдів (1942), фронтових етюдів і етюдів зруйнованого Києва (1944), цикл карпатських краєвидів (1947), пейзажі шевченківських місць, кримські етюди (1956), індустріальні пейзажі і полотна, присвячені колгоспному життю, краєвиди, експоновані на численних виставках як в УРСР, так і за кордоном.
+У мистецькому доробку Шишка є також портрети і натюрморти («Червоні маки»). Альбом «Київські пейзажі С. Ф. Шишка» (Київ, 1971). Серію «Київська сюїта» Шишко створював понад 40 років, у неї увійшло, як зазначає Ігор Шаров, понад 100 картин і етюдів. Розпочавши серію полотнами «Дніпро» (1944), «Осінь. Аскольдова могила» (1947), художник зробить Київ темою свого життя. Кожне полотно вражає продуманістю, наявністю творчого переживання, цілісністю і завершеністю. У київських краєвидах він втілює своє світосприйняття, розуміння краси і добра, свій мистецький і моральний ідеал. Полотна «Київські сюїти» різнопланові. Замилування архітектурою минулого відчувається у картині «Кирилівська церква. Зима» (1952) — для Шишка це не просто споруда, це людська мрія про прекрасне і досконале. Не менш живописним є краєвид «Пізня осінь. Володимирська гірка» (1957). Історичний час в цьому полотні визначений архітектурою. Однак Київ на полотнах Шишка часто подається поглядом сучасника. Він той, хто бачив післявоєнні руїни київських вулиць, крізь закохане серце відчуває красу щойно зведеного скляного фасаду станції метро («Хрещатик взимку», 1966), білосніжної Русанівки в рожево-блакитній задніпровській далині («Дніпровські береги», 1963) або нового мосту, що стрімко злетів над золотими обмілинами. Київ для Шишка це втілення могутності, нескореності, сили відродження.
-У мистецькому доробку Шишка є також портрети і натюрморти («Червоні маки»). Альбом «Київські пейзажі С. Ф. Шишка» (Київ, 1971). Серію «Київська сюїта» Шишко створював понад 40 років, у неї увійшло, як зазначає Ігор Шаров, понад 100 картин і етюдів. Розпочавши серію полотнами «Дніпро» (1944), «Осінь. Аскольдова могила» (1947), художник зробить Київ темою свого життя. Кожне полотно вражає продуманістю, наявністю творчого переживання, цілісністю і завершеністю. У київських краєвидах він втілює своє світосприйняття, розуміння краси і добра, свій мистецький і моральний ідеал. Полотна «Київські сюїти» різнопланові. Замилування архітектурою минулого відчувається у картині «Кирилівська церква. Зима» (1952) — для Шишка це не просто споруда, це людська мрія про прекрасне і досконале. Не менш живописним є краєвид «Пізня осінь. Володимирська гірка» (1957). Історичний час в цьому полотні визначений архітектурою. Однак Київ на полотнах Шишка часто подається поглядом сучасника. Він той, хто бачив післявоєнні руїни київських вулиць, крізь закохане серце відчуває красу щойно зведеного скляного фасаду станції метро («Хрещатик взимку», 1966), білосніжної Русанівки в рожево-блакитній задніпровській далині («Дніпровські береги», 1963) або нового мосту, що стрімко злетів над золотими обмілинами. Київ для Шишка це втілення могутності, нескореності, сили відродження.
+Цикли самаркандських і загорських етюдів (1942), фронтових етюдів і етюдів зруйнованого Києва (1944), цикл карпатських краєвидів (1947), пейзажі шевченківських місць, кримські етюди (1956), індустріальні пейзажі і полотна, присвячені колгоспному життю, краєвиди, експоновані на численних виставках як в УРСР, так і за кордоном.
 Одна із залів Картинної галереї Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя присвячена творчості Сергія Шишка, який був частим гостем цього навчального закладу і протягом 1982-1984 подарував йому 36 власних картин. Це одне з найбільших державних зібрань живописних полотен цього художника. Унікальність даної колекції полягає в тому, що тут представлені картини різних етапів творчого зростання та розвитку митця. Є в колекції ранні роботи, присвячені Ніжинському вузу («Ніжинський педінститут», 1940, «Парк біля інституту влітку», 1939); картини 1950-1960-х («Дощ над Дніпром», «Весна», 1954, «Прояснюється», 1958), і полотна більш пізнього періоду («Над тихим Пслом», 1971, «У парку імені Ватутіна» 1975).[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Сергій Шишко.jpg|міні|Сергій Шишко]]
-'''Сергій Федорович Шишко''' (народився 12 [[25 червня|(25) червня]] [[1911]] в Носівці — помер [[26 квітня]] [[1997]], Київ, Україна) — художник, майстер пейзажу і натюрморту, народний художник УРСР, народний художник СРСР. Лауреат Шевченківської премії.
+'''Сергій Федорович Шишко''' (народився 12 [[25 червня|(25) червня]] [[1911]] в селі Носівка, нині місто — помер [[26 квітня]] [[1997]], Київ, Україна) — живописець, майстер пейзажу і натюрморту, народний художник УРСР, народний художник СРСР. Лауреат Шевченківської премії (1982).
 == Життєпис ==
 Народився в сім'ї ветеринарного лікаря в містечку Носівка, тепер Чернігівська область, Україна. У 1919 році сім'я переїжджає до Ніжина.<ref>{{cite web | url = http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24241/16-Ponomar.pdf?sequence=1 | title = Квіти художника Сергія Шишка. Спогади про визначного українського художника С. Ф. Шишка, який певний час проживав у Ніжині | publisher = Ніжинська старовина. Вип. 11 (14), 2011 | author =  Пономар О. П. | date = | accessdate = 2016-09-25 }}</ref>
-Учився в Київському художньому інституті (1929-1933, клас Федіра Кричевського), закінчив Інститут малярства, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді (1943, у Б. Іогансона). Жив і працював у Києві.
+Учився в Київському художньому інституті (1929-1933, клас Федіра Кричевського), закінчив Інститут малярства, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді (1943, у Б. Іогансона, О. Зайцева, Б. Йогансона).
 Похований на Байковому кладовищі в Києві.<ref>https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/f8/Шишко.JPG</ref>
 == Творчість ==
 Численні твори Шишка присвячені Києву («Київ — любиме місто», 1944–1970); цикли самаркандських і загорських етюдів (1942), фронтових етюдів і етюдів зруйнованого Києва (1944), цикл карпатських краєвидів (1947), пейзажі шевченківських місць, кримські етюди (1956), індустріальні пейзажі і полотна, присвячені колгоспному життю, краєвиди, експоновані на численних виставках як в УРСР, так і за кордоном.
@@ Рядок 90: / Рядок 98: @@
 * [https://web.archive.org/web/20100115225229/http://korners.com.ua/russian/painters/237 Роботи художника]
 * {{cite web |title=Шишко Сергій Федорович |url=http://knpu.gov.ua/content/shishko-sergii-fedorovich |publisher=Шевченківський комітет}}
 [[Категорія:Уродженці Носівки]]

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 == Вшанування пам'яті ==
-В Ніжині є вулиця Сергія Шишка.
+В Ніжині і в Носівці є [[вулиця Сергія Шишка]].
 == Галерея ==

@@ Рядок 97: / Рядок 97: @@
 [[Категорія:Нагороджені Почесною відзнакою Президента України]]
 [[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
 [[Категорія:Люди Ш]]

← Попередня версія	Версія за 22:04, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)