Черненко Віктор Павлович - Історія редагувань

Серж в 06:46, 19 вересня 2025

2025-09-19T06:46:52Z

Perohanych в 06:36, 22 вересня 2023

2023-09-22T06:36:48Z

Perohanych: /* Громадська діяльність */

2023-09-22T06:35:01Z

Громадська діяльність

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-22T06:34:45Z

Життєпис

Perohanych: /* До життєпису */

2023-09-22T06:33:35Z

До життєпису

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-21T16:06:31Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-21T10:05:10Z

Життєпис

Показати зміни

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-21T09:58:49Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-18T13:59:53Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2023-09-18T13:59:26Z

Життєпис

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Віктор Черненко 2.jpg|міні|Віктор Черненко]]
-'''Віктор Павлович Черненко'''  (народився [[17 серпня]] [[1943]] у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села [[Сулак]]) — моряк, транспортник, громадський діяч, краєзнавець.
+'''Віктор Павлович Черненко'''  ([[17 серпня]] [[1943]] — [[18 вересня]] [[2025]]) народився у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села [[Сулак]] — моряк, транспортник, громадський діяч, краєзнавець.
 == Життєпис ==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Віктор Черненко 2.jpg|міні|Віктор Черненко]]
-'''Віктор Павлович Черненко'''  (народився [[17 серпня]] [[1943]] у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села [[Сулак]]) — моряк, транспортник, громадський діяч.
+'''Віктор Павлович Черненко'''  (народився [[17 серпня]] [[1943]] у службовому залізничному приміщенні на роз'їзді 117 км залізниці Київ-Ніжин, поблизу села [[Сулак]]) — моряк, транспортник, громадський діяч, краєзнавець.
 == Життєпис ==
 :''Біографію надала [[Крапівянська Тетяна Всеволодівна]], племінниця [[Крапив'янський Петро Андрійович|Крапив'янського Петра Андрійовича]], почесного громадянина Чернігівської області, ветерана Другої світової війни.''
 Віктор Павлович Черненко – громадський діяч, краєзнавець, моряк, транспортник, людина сильного духу та цікавої непростої долі.
@@ Рядок 131: / Рядок 132: @@
 * [http://chz.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/Otch_p8.13.pdf "Отчий поріг", серпень, 2013 р. № 8, стор. 2]
 [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
 [[Категорія:Керівники Носівського відділення Чернігівського земляцтва в Києві]]

← Попередня версія		Версія за 06:35, 22 вересня 2023
Рядок 66:		Рядок 66:

	Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.		Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.
−
−	~~== Громадська діяльність ==~~
−	Був керівником [[Носівське відділення Чернігівського земляцтва в Києві\|Носівського відділення Товариства "Чернігівське земляцтво" в м. Києві]] (з ? до 2014).

	== За земляцьким штурвалом ==		== За земляцьким штурвалом ==

@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 Окрім професійної діяльності, Віктор Павлович завжди брав активну участь у громадських справах. У часи Радянського Союзу – через партійну діяльність, - там він завжди знаходив місце для вирішення нагальних людських потреб та боротьбі за справедливість. Саме до нього звертались люди, яким потрібна була допомога та підтримка у принципово важливих питаннях. Він - людина честі з активною життєвою позицією.
-З 1996 року Віктор Павлович Черненко стає активним членом товариства «Чернігівське земляцтво», а потім очолює його Носівське відділення, член Ради Чернігівського земляцтва. Віктор Павлович став ініціатором встановлення [[Пам'ятник воїнам-афганцям у Носівці|пам'ятника воїнам-афганцям у місті Носівка]]. Це було не просто – багато кабінетів пройшлось обійти, багато диспутів витримати. Але результатом можна пишатися.
+З 1996 року Віктор Павлович Черненко стає активним членом товариства «Чернігівське земляцтво», а потім очолює його [[Носівське відділення Чернігівського земляцтва в Києві|Носівське відділення]], член Ради Чернігівського земляцтва. Віктор Павлович став ініціатором встановлення [[Пам'ятник воїнам-афганцям у Носівці|пам'ятника воїнам-афганцям у місті Носівка]]. Це було не просто – багато кабінетів пройшлось обійти, багато диспутів витримати. Але результатом можна пишатися.
 Одного разу Віктор Павлович за свої кошти викупив квитків на два ряди у партері в Палаці Україна для односельців-сулачан на грандіозний концерт – творчі звіти художніх колективів України. Це було свято національної культури, на яке зібралися переможці регіональних конкурсів з 19 областей України. Але приїхало всього 12 чоловік земляків, інші не змогли покинути свої щоденні клопоти. Розчарування було дуже велике, що односельці не побачили такі чудові виступи.

← Попередня версія		Версія за 06:33, 22 вересня 2023
Рядок 66:		Рядок 66:

	Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.		Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.
−
−	~~== До життєпису ==~~
−	~~В 13 років вперше одягнув флотську форму. 20 років прослужив на Балтійському флоті.~~
−
−	У вересні 1968 на судні «Василь Головін» брав участь у пошуково-рятувальних заходах в Індійському океані з пошуку радянського безпілотного космічного корабля «Зонд-5» (7К-Л1 № 11).
−
−	Відвідав кілька зарубіжних країн, серед яких Мадагаскар, Сейшельські острови, Маврикій, Південний Ємен, Індію.
−
−	Станом на 2013 працював начальником навчального центру водних шляхів та гідроспоруд ДП "Укрводшлях". Станом на червень 2019 — на пенсії.

	== Громадська діяльність ==		== Громадська діяльність ==

@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 Одного разу Віктор Павлович за свої кошти викупив квитків на два ряди у партері в Палаці Україна для односельців-сулачан на грандіозний концерт – творчі звіти художніх колективів України. Це було свято національної культури, на яке зібралися переможці регіональних конкурсів з 19 областей України. Але приїхало всього 12 чоловік земляків, інші не змогли покинути свої щоденні клопоти. Розчарування було дуже велике, що односельці не побачили такі чудові виступи.
-У газеті «Отчий поріг» регулярно друкувалися статті Віктора Павловича, в яких він висвітлював різні історичні події та відгукувався на проблеми сьогодення.
+У газеті «[[Отчий поріг]]» регулярно друкувалися статті Віктора Павловича, в яких він висвітлював різні історичні події та відгукувався на проблеми сьогодення.
-Особливу увагу Віктор Павлович приділяє пошуковій роботі у дослідженнях історичних подій і фактів. Він зібрав копії архівних документів з різних тематик, у тому числі партизанського руху Чернігівщини, які ще не були представлені у публікаціях. Він ретельно вивчив питання про зникнення Михайла Стратілата, комісара з'єднання «За Батьківщину». У його домашньому архіві зберігаються документи – запити та відповіді посадових осіб з цього питання, магнітні записи очевидців. Є у нього листи партизанів, листи командирів, накази начальника Українського штабу партизанського руху та багато інших документів, у тому числі начальника диверсійної школи Старинова. Бажання зберегти у пам'яті історичні факти минулого, проаналізувати їх та зробити висновки, спонукає Віктора Павловича до краєзнавчих пошуків.
+Особливу увагу Віктор Павлович приділяє пошуковій роботі у дослідженнях історичних подій і фактів. Він зібрав копії архівних документів з різних тематик, у тому числі партизанського руху Чернігівщини, які ще не були представлені у публікаціях. Він ретельно вивчив питання про зникнення [[Стратілат Михайло Іванович|Михайла Стратілата]], комісара з'єднання «За Батьківщину». У його домашньому архіві зберігаються документи — запити та відповіді посадових осіб з цього питання, магнітні записи очевидців. Є у нього листи партизанів, листи командирів, накази начальника Українського штабу партизанського руху та багато інших документів, у тому числі начальника диверсійної школи Старинова. Бажання зберегти у пам'яті історичні факти минулого, проаналізувати їх та зробити висновки, спонукає Віктора Павловича до краєзнавчих пошуків.
 Велика громадська робота по патріотичному вихованню молоді проводиться Віктором Павловичем протягом всього його активного життя. До початку повномасштабної війни з росією він організовував зустрічі з ветеранами Другої Світової війни, ветеранами війни в Афганістані, письменниками, істориками та запрошував на них молодь. Провів дослідження п'ятирічок СРСР, виявив цікаві факти по залученню іноземців, зокрема американців, до індустріальних проектів країни і потім жорстоке знищення всіх, хто протягом 24 годин не покинув країну у 1937 році. Про такі факти багато хто почув від Віктора Павловича вперше.
-серпня 2023 року Віктор Павлович Черненко відсвяткував свій ювілей – 80 років. І більше 40 з них він пройшли поруч з жінкою Валентиною Андріївною, яка принесла тепло та затишок у життя цієї мужньої та цілеспрямованої людини. Валентина Андріївна Черненко народилася після війни у сім'ї Андрія Андрійовича Даніша, партизана, героя Другої Світової війни, який залишив свій розпис на стінах Рейхстагу. Валентина Андріївна – агроном, закінчила Київську Національну академію аграрних наук. Двоє синів та жінка – це той надійний і міцний тил, силу якого завжди відчуває Віктор Павлович. Він пишається своєю сім'єю, професійними здобутками дружини та синів.
+серпня 2023 року Віктор Павлович Черненко відсвяткував свій ювілей – 80 років. І більше 40 з них він пройшли поруч з жінкою [[Черненко Валентина Андріївна|Валентиною Андріївною]], яка принесла тепло та затишок у життя цієї мужньої та цілеспрямованої людини. Валентина Андріївна Черненко народилася після війни у сім'ї [[Даніш Андрій Андрійович|Андрія Андрійовича Даніша]], партизана, героя Другої Світової війни, який залишив свій розпис на стінах Рейхстагу. Валентина Андріївна – агроном, закінчила Київську Національну академію аграрних наук. Двоє синів та жінка – це той надійний і міцний тил, силу якого завжди відчуває Віктор Павлович. Він пишається своєю сім'єю, професійними здобутками дружини та синів.
 Разом зі своїми земляками сім'я Черненків опікується нашими воїнами, донатять на ЗСУ, допомагають всім, чим тільки можуть. Сьогодні їхня мрія зливається з народною, – це Велика Перемога України, і вони роблять все можливе, щоб наблизити цей день.