Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію - Історія редагувань

Perohanych в 21:51, 23 січня 2024

2024-01-23T21:51:58Z

Perohanych: /* Про назви колгоспів та процедуру їхніх найменувань */

2023-12-27T22:25:22Z

Про назви колгоспів та процедуру їхніх найменувань

Perohanych в 19:48, 29 квітня 2023

2023-04-29T19:48:46Z

Perohanych: /* Анотація */

2023-04-29T19:37:37Z

Анотація

Perohanych в 19:36, 29 квітня 2023

2023-04-29T19:36:14Z

Perohanych: Створена сторінка: '''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' :''Джерело: Тимош...

2023-04-29T19:31:23Z

Створена сторінка: '''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' :''Джерело: Тимош...

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 21:51, 23 січня 2024
Рядок 866:		Рядок 866:

	[[Категорія:Статті]]		[[Категорія:Статті]]
		+	[[Категорія:Колективізація]]

@@ Рядок 237: / Рядок 237: @@
 Великій Дорозі.
-Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських
+Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських партійно-радянських діячів, діяльність яких пізніше оцінювалася неоднозначно: Петровського і Ворошилова. Петровський постійно був «присутнім» також у щоденних справах колгоспників Леонідівки, а Ворошилов, – окрім Данини, ще й у Лосинівці і Сальному. Імена Ворошилова, Будьонного та назви «Ударник» отримали три окремі Хутори колишніх Степових Хуторів. Ім'ям діючого партійно-більшовицького діяча Куйбишева названо було два колгоспи краю: [[Колгосп імені Куйбишева|один у Червоних Партизанах]], інший – у Лосинівці, німецького комуніста Тельмана в Коломійцівці, всеросійського старости Калініна – в Калинівці, московського діяча Постишева – в Макіївці, українського радянського діяча Чубаря – в Лосинівці.
 Коли вже говорити про персоналістичний підхід до присвоєння назв колгоспів, то
@@ Рядок 267: / Рядок 259: @@
 партз'їзду» (Терешківка).
-Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені
+Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені КІМ. Ця назва, до речі, також проіснувала аж до епохи розвалу колгоспів на початку
 -х років ХХ століття. До речі, з утворенням у 1935 році Лосинівського району слово
 «Кімовець» стало назвою органу Лосинівського райкому комсомолу – тематичної

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію'''
-:''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. УСТАЛЕНА ВЕРСІЯ ТА ПРИХОВАНА ПРАВДА ПРО РАДЯНСЬКУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ: на матеріалах сіл тодішніх [[Носівський район|Носівського]] та Лосинівського районів // Сіверянський літопис, сторінки 18–33''
+:''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89075 Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію: на матеріалах сіл тодішніх Носівського та Лосинівського районів] // Сіверянський лiтопис, 2015, № 5, сторінки 18–33, ''
 == Анотація ==

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 причетний до мільйонів безневинних людських жертв.
-У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого
+У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого апогею в окремо взятому українському селі та його околицях. Основним фактологічним тлом оповіді слугуватимуть досі не оприлюднені архівні матеріали, а також підшивки
-епогею в окремо взятому українському селі та його околицях. Основним фактологічним
+маловідомих нині газет 20-40-х років, які виходили в окружному центрі Ніжині («Нове Село») та районних центрах Носівці («[[Червона Носівщина]]») і Лосинівці («Ударний труд» та «Жовтнева Зоря»), куди в різні радянські роки входили Данина і Шатура.
 == Організація колгоспів ==

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 :''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. УСТАЛЕНА ВЕРСІЯ ТА ПРИХОВАНА ПРАВДА ПРО РАДЯНСЬКУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ: на матеріалах сіл тодішніх [[Носівський район|Носівського]] та Лосинівського районів // Сіверянський літопис, сторінки 18–33''
 На основі архівів колишніх спецфондів, які досі не вводилися до наукового обігу, автор
 переконливо руйнує усталену радянську версію колективізації сільського господарства в
@@ Рядок 35: / Рядок 36: @@
 У своїй кіноповісті Довженко критикує політику партії в галузі колгоспного будівництва. Він зображує справу так, нібито колгоспний лад вбив у людях людську гідність і почуття національної гордості… Довженко не розуміє і не хоче зрозуміти, що тільки колгоспи посправжньому розкріпачили радянську жінку… Завдяки трудодневі колгоспниця перестала бути економічно залежною від сімї, від чоловіка.
-''(Зі стенограми виступу Й. В. Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 30 січня
+''(Зі стенограми виступу Й. В. Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 30 січня 1944 р., де піддано гострій критиці фільм О. Довженка «Україна в огні»).''
 Наведена вище маловідома цитата належать одному з найодіозніших творців комуно-більшовицького режиму, що упродовж десятиліть примусом, обманом, обіцянками,
@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
 труд» та «Жовтнева Зоря»), куди в різні радянські роки входили Данина і Шатура.
 Про колективізацію українського села написано упродовж радянської доби гори
 літератури, знято сотні фільмів, зафіксовано кілометри плівок радіо- та телепередач.
@@ Рядок 194: / Рядок 194: @@
 збирання врожаю першого року Голодомору – 1932 року.
-Про назви колгоспів та процедуру їхніх найменувань
+== Про назви колгоспів та процедуру їхніх найменувань ==
 На сторінках газети «Червона Носівщина» перші публікації про створення колгоспів
 у районі відносяться до початку 30-х років. Привертає увагу той факт, що в колишньому
@@ Рядок 325: / Рядок 325: @@
 * * *
 Завершуючи огляд назв колгоспів на етапі їхнього становлення від початку 30-х
 до початку 40-х років, варто акцентувати увагу на двох особливостях цього явища.
@@ Рядок 382: / Рядок 383: @@
 Данинські гостряки й тепер кепкують: якби тоді райком запропонував для нас іншу,
 ніж «Жовтнева революція», назву, може б, усе було інакше…
 Хроніка невдалого господарювання в колективі
 Колгоспам, які сформувалися взимку-весною 1932 року, вже доводився зверху план
 хлібозаготівлі в державні засіки. Там, де вони ще не сформувалися, такі плани затверджували за сільськими радами. Цифрові показники, як і у випадку з продрозкладкою
@@ Рядок 487: / Рядок 490: @@
 Земля враз ставала чужою і добутий від неї врожай вже не був своїм…
 Хто з чесних і працьовитих змириться з цим?
 Сільради і колгоспи провалюють плани здачі хліба державі
 Ще до початку жнив починається щоденний пресинг на селян. Окрім численного
 партійно-радянського апарату, який жорстко і систематично контролював хід збирання
@@ Рядок 586: / Рядок 591: @@
 боку його за виконанням рішень бюро РК».
-Суди над непокірними
+== Суди над непокірними ==
 Наступною після запровадження інституту уповноважених застрашуючою формою
 впливу влади на непокірних селян стали виїзні (показові) сесії районного народного суду.
@@ Рядок 696: / Рядок 702: @@
 Дворського за злісне ставлення й несвоєчасне виконання плану хлібозаготівлі оштрафовано на 10 крб., деяким членам сільради винесені догани [27].
-Після судів: хроніка спротиву владі данинців і шатурян
+== Після судів: хроніка спротиву владі данинців і шатурян ==
 Аналіз архівних матеріалів та підшивки газети «Червона Носівщина» першої половини 30-х років за означеною в цьому розділі темою наводить на думку, що з усіх 40
 сіл тодішнього Носівського району переважна більшість уперто і послідовно чинила