Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T22:02:20Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych в 06:33, 25 серпня 2020

2020-08-25T06:33:59Z

Нова сторінка

'''Опанас Георгійович Сластіон''' (також '''Сластьон''', псевдонім '''Гончар''', 1855-1933) — художник, мистецтвознавець, етнограф. В дореволюційний період жив і працював у [[Мрин]]і. Відомий ілюстратор Шевченкових «Гайдамаків». У запасниках музеїв є картини, створені під час перебування на Чернігівщині, зокрема в Мрині.

== Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович ==
:''Довідка в книзі: {{СІН}}''

(1855-1933), маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог, народився у Бердянську. Вчився спершу у батька-іконописця, у 1874-1882 в Петербурзькій Академії Мистецтв, де відшукав чимало відомостей про Т. Шевченка, його посмертну маску й ін.

Працюючи у воєнному Міністерстві (1887-1900), Сластіон мав змогу вивчати матеріали про українське козацтво; 1897-1900 рр.— голова Українського клубу в Петербурзі. З 1900 у Миргороді, де був викладачем Художньо-промислової школи ім. М. Гоголя, з 1921 перейменованої на Художньо-керамічний технікум.

Багато років їздив по Україні, змальовував і збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів (Ф. Колесса використав ці записи у «Матеріалах до української етнології», тт. 13, 14, 1913); сам він артистично виконував думи. Зібрані матеріали опрацьовував в альбоми: української і запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.

Сластьон автор статей в українських («Київська Старовина», «Рідний Край», газетах «Рада» та ін. — псевдонім «Гончар», «Опішнянський гончар») і російських журналах (зокрема про кобзарство і кобзарів з їхніми портретами), підготував матеріал до книги «Українські народні думи», т. І (1927); автор книг «Мартинович. Спогади» (1931) і «Портрети укр. кобзарів» (1961).

Сластіон ілюстрував твори Т. Шевченка (зокрема «Гайдамаки» 1886, перевидані у 1920-их рр. Я. Оренштайном у Берліні, «Катерину»), читанку «Вінок» Б. Грінченка, «Козаки і море» Д. Мордовця, сатиричний журнал «Шершень» та ін. Сластіон плодовитий маляр укр. краєвидів і жанрових сцен: «Українка», «Проводи на Січ» (1886), «Миргород» (1901), «Вечір. Село» (1904), «Зима на Чернігівщині», «На Волині» й ін. Його малярство позначене впливом передвижників, але національне тематикою.

У 1902-1903 він підтримував В. Кричевського в боротьбі за український національний стиль будинку Земства у Полтаві (ст. в «Полтавском Вестнике», «Археологической Летописи Южной России» 1903 та ін.).

У дореволюційний час декілька років прожив у Мрині, де збирав зразки народного мистецтва і фольклорний матеріал. В музеях України зберігаються картини Сластьона створені на Чернігівщині, зокрема у Мрині.

У 1910-1913 – проектував низку сільських громадських будинків в українському стилі (наприклад, у Великих Сорочинцях), у 1920-их рр. будинок курорту в Миргороді й ін. Сластьон заснував Мистецько-промисловий музей у Миргороді (1920), якому подарував свою збірку; організував Першу селянську капелу бандуристів ім. Т. Шевченка (1928).

Твори Сластьона зберігаються у Киівському Державному музеї українського мистецтва, Харківському Державному музеї образотворчого мистецтва, Полтавському Державному художньому музеї та ін.

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Сластіон_Опанас_Георгійович

== Джерело ==
# {{СІН}}

[[Категорія:Люди:Мрин]]
[[Категорія:Художники]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
[[Категорія:Люди С]]

← Попередня версія	Версія за 22:02, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)

Сластіон Опанас Георгійович - Історія редагувань

Perohanych: Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych в 06:33, 25 серпня 2020