31.42.178.44: Відображена дата смерті

2022-09-21T18:45:51Z

Відображена дата смерті

Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T22:00:05Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych в 08:24, 10 серпня 2020

2020-08-10T08:24:10Z

Нова сторінка

[[Файл:Михайло Самокиш.jpg|міні|Михайло Самокиш]]

'''Михайло Іванович Самокиш''' (народився [[22 лютого]] [[1933]] року в с. [[Лісні Хутори]]) — науковець і педагог. Заслужений працівник освіти України, професор, ректор Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам’янець-Подільський, 1983-2002).

Академік Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

== Самокиш Михайло Іванович ==
:''Нарис у книзі: {{СІН}}''
Самокиш Михайло Іванович народився 22.02. 1933 року в селі Лісні Хутори в сім’ї колгоспників. Важким і напівголодним було його дитинство, але допитливий і жадібний до знань хлопчик прагнув дізнатися якомога більше про оточуючий світ. Босоніж, з полотняною торбинкою поспішав до школи разом із друзями на уроки.

Війна перервала навчання, забрала батька, котрий загинув у 1944 році на фронті у м. Меджибожі на Хмельниччині. Тож після закінчення у 1949 році Ліснохутірської семирічки юнак навчається у Київському ремісничому училищі №18 і, одержавши спеціальність слюсаря 5-го розряду, йде працювати на Київський ремзавод №83. Проте бажання навчатися було непереборним і 1952 року юнак вступив до Київського індустріально-педагогічного технікуму трудових резервів і закінчив навчання у 1956 р. з відзнакою.

Далі свою трудову діяльність Михайло продовжив у Коломиї, де працював спочатку майстром виробничого навчання у технічному училищі № 4, а потім – заступником директора училища з навчально-виробничої частини. Без відриву від виробництва у 1963 р. він закінчив інженерний факультет Всесоюзного заочного сільськогосподарського інституту в м. Балашиха і розпочав працювати на Івано-Франківській сільськогосподарській дослідній станції. Тут він працював завідувачем відділу, головним інженером-технологом відділу механізації, завідувачем лабораторії механізації. Одночасно навчався в аспірантурі при Всесоюзному науково-дослідному інституті льону, і 1971 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

З 1971 року починається новий період діяльності Михайла Самокиша. Розпочавши роботу доцентом кафедри Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту він незабаром стає завідувачем кафедри сільськогосподарських та меліоративних машин, деканом факультету механізації сільського господарства.

З 19 травня 1983 р. до 26 лютого 2002 р. Михайло Іванович – ректор СГІ, пізніше – ПДАТА (1995 р. інститут здобув статус академії, до складу якої увійшли Військово-інженерний інститут, колишній радгосп-технікум, ботанічний сад). За багаторічну самовіддану працю він був нагороджений медалями „За доблесну працю”, „За трудову звитягу”.

За час ректорування М. І. Самокиша значно зміцнилася матеріально-технічна база закладу, що дало змогу відкрити нові підрозділи, спеціальності, спеціалізації. За результатами проведеної роботи у 1995 р. на базі інституту створили Подільську державну аграрно-технічну академію. У середині 90-х років у академії навчалося 4780 студентів, працювало 37 кафедр. У складі закладу працювали проблемні науково-дослідні лабораторії з обробітку грунту та трансплантації ембріонів тварин, науково-дослідна лабораторія генетики і селекції сої, ботанічний сад, дендропарк, науково-виробнича лабораторія „Нова техніка”, навчально-дослідне господарство, завод дереворізального інструменту. Унікальний науково-дослідний інститут круп’яних культур зібрав найбільшу в світі колекцію гречки – близько 800 сортів, які культивувалися, за словами Самокиша, „від Тибету до Гібралтару”.

Як згадують колеги Михайла Івановича за час його керівництва академія нічого не розпродала, не розгубила, хоча усі знають яким скрутним і тяжким був той період життя країни. Навпаки – жодного разу не було проблем ні з виплатою зарплат, ні з соціальним захистом. А те, що у найважчий час у райцентрі відкрився навчальний заклад – академія 4-го рівня акредитації і нові спеціальності в ній, то це говорить краще за всі слова.

На протязі всієї своєї діяльності Михайло Іванович займав активну життєву позицію, проводив значну громадську і партійну роботу, працював у виборних органах, брав активну участь у роботі товариства „Знання”, працював позаштатним кореспондентом журналу „Льон і конопля”. Як вчений він є автором багатьох наукових розробок, підручників із фахових дисциплін, багатьох наукових статей і методичних розробок. У той же час, незважаючи на всю свою завантаженість, у вільну хвилину він любить працювати у себе в саду, вирощуючи такі дерева, що не зустрічаються в нашій місцевості.

Дуже спокійний, толерантний, веселий і комунікабельний у компанії, м’який і уважний до своїх студентів і колег, дуже працьовитий і компетентний, закоханий у природу – усе своє життя творить добро людям наш земляк-носівчанин – Михайло Іванович Самокиш.

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Самокиш_Михайло_Іванович

[[Категорія:Уродженці Лісових Хуторів]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Ректори]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
[[Категорія:Люди С]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Михайло Самокиш.jpg|міні|Михайло Самокиш]]
-'''Михайло Іванович Самокиш''' (народився [[22 лютого]] [[1933]] року в с. [[Лісні Хутори]]) — науковець і педагог. Заслужений працівник освіти України, професор, ректор Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам’янець-Подільський, 1983-2002).
+'''Михайло Іванович Самокиш''' (народився [[22 лютого]] [[1933]] року в с. [[Лісні Хутори]] - помер 20 вересня 2022 року в м. Кам'янець-Подільський) — науковець і педагог. Заслужений працівник освіти України, професор, ректор Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам’янець-Подільський, 1983-2002).
 Академік Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

← Попередня версія	Версія за 22:00, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)

Самокиш Михайло Іванович - Історія редагувань

31.42.178.44: Відображена дата смерті

Perohanych: Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych в 08:24, 10 серпня 2020