Реуцький Михайло Іванович - Історія редагувань

Perohanych: /* Життєпис */

2026-05-26T06:58:06Z

Життєпис

Perohanych: /* Джерела */

2026-05-26T06:57:14Z

Джерела

Perohanych в 06:56, 26 травня 2026

2026-05-26T06:56:50Z

Perohanych: Створена сторінка: '''Михайло Іванович Реуцький''' (народився 11 січня 1978 в селі Старосілля Городнянсько...

2026-05-26T06:54:28Z

Створена сторінка: '''Михайло Іванович Реуцький''' (народився 11 січня 1978 в селі Старосілля Городнянсько...

Нова сторінка

'''Михайло Іванович Реуцький''' (народився [[11 січня]] [[1978]] в селі Старосілля Городнянського району на Чернігівщині — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України (2023, посмертно). Мама — уродженка Носівки.

== Життєпис ==
Михайло Реуцький був активним учасником [[Революція гідності|Революції Гідності]]. З листопада 2013 року після роботи він постійно їздив на [[Майдан Незалежності|Майдан]]. В цей час працював у Лук'янівському СІЗО, усе життя військовим. Разом з друзями входив до складу Святошинської самооборони. У 2014 році на першій хвилі призову добровольцем пішов служити в батальйон «Київська Русь».

У складі Антитерористичної операції на сході України прослужив 4 роки, пройшов гарячими точками: на першій лінії на горі Карачун, Піски, Авдіївка, Іловайськ, Волноваха, Щастя. Перебував у селі Водяне біля Донецького аеропорту, під час його оборони. Багато разів був поранений, зокрема, в Маріуполі, коли під час бою, на нього впали дроти лінії електропередач, продовжував обстріл та знепритомнів.

У 2018 році дістав інвалідність через важке поранення в ногу й повернувся до цивільного життя. Відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії до України, попри інвалідність, добровільно вступив до лав Збройних Сил України — ніс військову службу в лавах 101-ї окремої бригади охорони Генштабу. Він воював у боях за Київ, потім — за Київську область.

Після звільнення Київщини, бажаючи брати активну участь у захисті України, разом зі своїми побратимами 19 травня 2022 року перевівся до складу 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду заступника командира бойової машини — командира-оператора 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 8-ої механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А1302.

Брав участь у звільненні Харківщини — Ізюм та Салтівку. Потім — Бахмут, Соледар і знову Бахмут. Перше поранення він отримав у живіт, вдруге — уламок потрапив у руку й зачепив нерв в місті Соледар: він не міг нормально рухати рукою.

Під час обходження позицій 18 лютого 2023 року потрапив під кулеметний обстріл. Зазнав важкого поранення — уламок зніс пів обличчя та розірвав шию. Очевидно, це була засідка саме на нього, оскільки він особисто завдав великої шкоди особовому складу противника. Він був професійним «[[Протитанкова керована ракета|ПТУРистом]]» — оператором протитанкових керованих реактивних снарядів. На його рахунку понад 250 пострілів. Загинув [[18 лютого]] [[2023|2023 року]] в боях за місто Бахмут Бахмутського району на Донеччині. Полеглого поховали 25 лютого 2023 року на Алеї Слави [[Берковецьке кладовище|Берковецького цвинтаря]] у Києві<ref name=":0">{{Cite web|title=«Мав згоріти в розстріляній машині, але смерть його довго оминала»: історія командира, який загинув, виборюючи Донеччину в рашистів із часів Майдану|url=https://vchasnoua.com/news/mav-zgoriti-v-rozstrilianii-masini-ale-smert-iogo-dovgo-ominala-istoriia-komandira-iakii-zaginuv-viboriuiuci-doneccinu-v-rasistiv-iz-casiv-maidanu|website=vchasnoua.com|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Старшому сержанту Михайлу Реуцькому посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золотої Зірки"|url=https://lb.ua/society/2023/07/20/566097_starshomu_serzhantu_mihaylu_reutskomu.html|website=LB.ua|date=2023-07-20|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Прощання з учасником Революції Гідності Михайлом Реуцьким|url=http://ukrpohliad.org/life/proshhannya-z-uchasnykom-revolyutsiyi-gidnosti-myhajlom-reutskym.html|website=Український погляд|date=2023-02-24|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Бійцю дніпровської 93-ї ОМБР Михайлу Реуцькому присвоїли звання Герой України (посмертно) — Сайт телеканалу Відкритий|url=https://opentv.media/ua/bijtsyu-dniprovskoyi-93-yi-ombr-mihajlu-reutskomu-prisvoyili-zvannya-geroj-ukrayini-posmertno|website=opentv.media|date=2023-07-21|accessdate=2023-07-23|language=uk-UA|first=Алексей|last=Логинов}}</ref><ref>{{Cite web|title=Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Реуцькому Михайлу Івановичу (Тихому) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України|url=https://petition.president.gov.ua/petition/185278|website=petition.president.gov.ua|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою"|url=https://tsn.ua/ukrayina/novi-geroyi-ukrayini-yaki-istoriyi-stoyat-za-kozhnoyu-zolotoyu-zirkoyu-2366755.html|website=ТСН.ua|date=2023-07-09|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref>.

== Родина ==
У загиблого залишилися мама, дружина Наталя, донька Катерина та син Богдан<ref name=":0" />.

== Відзнаки ==
* звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — ''за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові''<ref>{{Cite web|title=Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно|url=https://armyinform.com.ua/2023/07/08/prezydent-ukrayiny-prysvoyiv-zvannya-geroj-ukrayiny-49-zahysnykam-46-z-nyh-posmertno/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2023-07-08|language=uk}}</ref>.
* Нагрудний знак «Знак пошани» (МОУ)
* Нагрудний знак «За зразкову службу»
* Нагрудний знак «Учасник АТО» (НГШ)
* Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)
* Медаль За військову службу Україні
* Медаль Честь. Слава. Держава

== Вшанування пам'яті ==
[[19 вересня]] [[2024]] року Київська міська рада]підтримала надання безіменному скверові на [[Вулиця Михайла Котельникова|вулиці М. Котельникова]], 26-32, назви ''парк імені Михайла Реуцького''.<ref>[https://kyiv24.news/news/skver-ukrayinskogo-radio-ta-ploshha-nato-13-vulycz-ta-parkiv-kyyeva-otrymaly-novi-nazvy Сквер Українського радіо та площа НАТО: 13 вулиць та парків Києва отримали нові назви]</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://www.president.gov.ua/documents/4082023-47477 Указ Президента України Про присвоєння звання Герой України 408/2023|8 липня 2023]

[[Категорія:Нащадки носівчан]]
[[Категорія:Загинули на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
[[Категорія:Герої України]]
[[Категорія:Люди Р]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 == Життєпис ==
-Михайло Реуцький був активним учасником [[Революція гідності|Революції Гідності]]. З листопада 2013 року після роботи він постійно їздив на [[Майдан Незалежності|Майдан]]. В цей час працював у Лук'янівському СІЗО, усе життя військовим. Разом з друзями входив до складу Святошинської самооборони. У 2014 році на першій хвилі призову добровольцем пішов служити в батальйон «Київська Русь».
+Михайло Реуцький був активним учасником Революції Гідності. З листопада 2013 року після роботи він постійно їздив на Майдан. В цей час працював у Лук'янівському СІЗО, усе життя військовим. Разом з друзями входив до складу Святошинської самооборони. У 2014 році на першій хвилі призову добровольцем пішов служити в батальйон «Київська Русь».
 У складі Антитерористичної операції на сході України прослужив 4 роки, пройшов гарячими точками: на першій лінії на горі Карачун, Піски, Авдіївка, Іловайськ, Волноваха, Щастя. Перебував у селі Водяне біля Донецького аеропорту, під час його оборони. Багато разів був поранений, зокрема, в Маріуполі, коли під час бою, на нього впали дроти лінії електропередач, продовжував обстріл та знепритомнів.
@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 Брав участь у звільненні Харківщини&nbsp;— Ізюм та Салтівку. Потім&nbsp;— Бахмут, Соледар і знову Бахмут. Перше поранення він отримав у живіт, вдруге&nbsp;— уламок потрапив у руку й зачепив нерв в місті Соледар: він не міг нормально рухати рукою.
-Під час обходження позицій 18 лютого 2023 року потрапив під кулеметний обстріл. Зазнав важкого поранення&nbsp;— уламок зніс пів обличчя та розірвав шию. Очевидно, це була засідка саме на нього, оскільки він особисто завдав великої шкоди особовому складу противника. Він був професійним «[[Протитанкова керована ракета|ПТУРистом]]»&nbsp;— оператором протитанкових керованих реактивних снарядів. На його рахунку понад 250 пострілів. Загинув [[18 лютого]] [[2023|2023 року]] в боях за місто Бахмут Бахмутського району на Донеччині. Полеглого поховали 25 лютого 2023 року на Алеї Слави [[Берковецьке кладовище|Берковецького цвинтаря]] у Києві<ref name=":0">{{Cite web|title=«Мав згоріти в розстріляній машині, але смерть його довго оминала»: історія командира, який загинув, виборюючи Донеччину в рашистів із часів Майдану|url=https://vchasnoua.com/news/mav-zgoriti-v-rozstrilianii-masini-ale-smert-iogo-dovgo-ominala-istoriia-komandira-iakii-zaginuv-viboriuiuci-doneccinu-v-rasistiv-iz-casiv-maidanu|website=vchasnoua.com|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Старшому сержанту Михайлу Реуцькому посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золотої Зірки"|url=https://lb.ua/society/2023/07/20/566097_starshomu_serzhantu_mihaylu_reutskomu.html|website=LB.ua|date=2023-07-20|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Прощання з учасником Революції Гідності Михайлом Реуцьким|url=http://ukrpohliad.org/life/proshhannya-z-uchasnykom-revolyutsiyi-gidnosti-myhajlom-reutskym.html|website=Український погляд|date=2023-02-24|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Бійцю дніпровської 93-ї ОМБР Михайлу Реуцькому присвоїли звання Герой України (посмертно) — Сайт телеканалу Відкритий|url=https://opentv.media/ua/bijtsyu-dniprovskoyi-93-yi-ombr-mihajlu-reutskomu-prisvoyili-zvannya-geroj-ukrayini-posmertno|website=opentv.media|date=2023-07-21|accessdate=2023-07-23|language=uk-UA|first=Алексей|last=Логинов}}</ref><ref>{{Cite web|title=Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Реуцькому Михайлу Івановичу (Тихому) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України|url=https://petition.president.gov.ua/petition/185278|website=petition.president.gov.ua|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою"|url=https://tsn.ua/ukrayina/novi-geroyi-ukrayini-yaki-istoriyi-stoyat-za-kozhnoyu-zolotoyu-zirkoyu-2366755.html|website=ТСН.ua|date=2023-07-09|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref>.
+Під час обходження позицій 18 лютого 2023 року потрапив під кулеметний обстріл. Зазнав важкого поранення&nbsp;— уламок зніс пів обличчя та розірвав шию. Очевидно, це була засідка саме на нього, оскільки він особисто завдав великої шкоди особовому складу противника. Він був професійним «ПТУРистом»&nbsp;— оператором протитанкових керованих реактивних снарядів. На його рахунку понад 250 пострілів. Загинув [[18 лютого]] [[2023|2023 року]] в боях за місто Бахмут Бахмутського району на Донеччині. Полеглого поховали 25 лютого 2023 року на Алеї Слави [[Берковецьке кладовище|Берковецького цвинтаря]] у Києві<ref name=":0">{{Cite web|title=«Мав згоріти в розстріляній машині, але смерть його довго оминала»: історія командира, який загинув, виборюючи Донеччину в рашистів із часів Майдану|url=https://vchasnoua.com/news/mav-zgoriti-v-rozstrilianii-masini-ale-smert-iogo-dovgo-ominala-istoriia-komandira-iakii-zaginuv-viboriuiuci-doneccinu-v-rasistiv-iz-casiv-maidanu|website=vchasnoua.com|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Старшому сержанту Михайлу Реуцькому посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золотої Зірки"|url=https://lb.ua/society/2023/07/20/566097_starshomu_serzhantu_mihaylu_reutskomu.html|website=LB.ua|date=2023-07-20|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Прощання з учасником Революції Гідності Михайлом Реуцьким|url=http://ukrpohliad.org/life/proshhannya-z-uchasnykom-revolyutsiyi-gidnosti-myhajlom-reutskym.html|website=Український погляд|date=2023-02-24|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Бійцю дніпровської 93-ї ОМБР Михайлу Реуцькому присвоїли звання Герой України (посмертно) — Сайт телеканалу Відкритий|url=https://opentv.media/ua/bijtsyu-dniprovskoyi-93-yi-ombr-mihajlu-reutskomu-prisvoyili-zvannya-geroj-ukrayini-posmertno|website=opentv.media|date=2023-07-21|accessdate=2023-07-23|language=uk-UA|first=Алексей|last=Логинов}}</ref><ref>{{Cite web|title=Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Реуцькому Михайлу Івановичу (Тихому) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України|url=https://petition.president.gov.ua/petition/185278|website=petition.president.gov.ua|accessdate=2023-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою"|url=https://tsn.ua/ukrayina/novi-geroyi-ukrayini-yaki-istoriyi-stoyat-za-kozhnoyu-zolotoyu-zirkoyu-2366755.html|website=ТСН.ua|date=2023-07-09|accessdate=2023-07-23|language=uk}}</ref>.
 == Родина ==

← Попередня версія		Версія за 06:56, 26 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:Реуцький Михайло Іванович.jpg\|міні\|Михайло Реуцький]]
		+
	'''Михайло Іванович Реуцький''' (народився [[11 січня]] [[1978]] в селі Старосілля Городнянського району на Чернігівщині — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України (2023, посмертно). Мама — уродженка Носівки.		'''Михайло Іванович Реуцький''' (народився [[11 січня]] [[1978]] в селі Старосілля Городнянського району на Чернігівщині — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України (2023, посмертно). Мама — уродженка Носівки.

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 [[Категорія:Нащадки носівчан]]
-[[Категорія:Загинули на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
+[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
 [[Категорія:Герої України]]
 [[Категорія:Люди Р]]