Піднесення освіти в 1960-х роках - Історія редагувань

Perohanych в 14:09, 16 лютого 2022

2022-02-16T14:09:47Z

Perohanych: Створена сторінка: '''Піднесення освіти в 1960-х роках''' :''«Піднесення освіти в 1960-х роках» — розділ книги Ф...

2021-04-25T11:29:55Z

Створена сторінка: '''Піднесення освіти в 1960-х роках''' :''«Піднесення освіти в 1960-х роках» — розділ книги Ф...

Нова сторінка

'''Піднесення освіти в 1960-х роках'''

:''«Піднесення освіти в 1960-х роках» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''

У 1959-1960 навчальному році в районі працювали вже 34 школи – 13 початкових, 12 восьмирічних, 9 середніх. Усі семирічні школи були реорганізовані у восьмирічні, а середні – у середні із виробничим навчанням.

За короткий час сталися значні зрушення в галузі освіти і культури населених пунктів району.

В 1961 році на районну Дошку пошани були представлені найкращі вчителі, директори, завучі. Серед них – Байда Г.В., Барановський Б.В., Горбач М.І., Ясько М.Ф., Усиченко Є.М., Романенко А.О., Демчук Н.Д., Тира М.М. та інші.

У Володьковій Дівиці до революції вже працювали церковно-приходська, земська, початкові та двокласні школи.

Проте в них навчалося щорічно не більше 160 дітей. І то, це були діти переважно імущих станів. В усіх закладах працювали 8 учителів. А самі школи розміщувались у невеличких пристосованих приміщеннях.

В 1924 році в селі діяло три початкові школи.

Наприкінці 50-х років XX ст. село налічувало 6 шкіл: середню, 3 семирічні та 2 початкові. Особливо великим авторитетом в районі користувалася середня школа, яка вже тоді мала досить міцну навчально-матеріальну базу і успішно розв’язувала низку питань всебічної і політехнічної підготовки школярів.

На місці зруйнованого в роки Великої Вітчизняної війни було побудовано нове двоповерхове приміщення школи. Завдяки активній участі і допомозі учителів Є. М. Жданова, Б. В. Барановського, М. І. Горбача, І. К. Нестеренка та інших, а також багатьох учнів, під керівництвом директора школи М. М. Тири школа отримала добре обладнані і повністю устатковані кабінети, лабораторії, майстерні.

Школа мала для політехнічного навчання 2 автомашини, трактор, 3 мотоцикли, радіовузол, власну електростанцію, що забезпечувала струмом майстерні, лабораторії, радіовузол, класні приміщення.

Викладач біології М.І. Горбач зразково організував юнатську роботу в біокабінеті та на пришкільних ділянках. Школа мала пасіку, хороший сад, теплицю, добре обладнаний біологічний кабінет.

Вчитель праці Сірик Д.М. разом з учнями виготовив чимало верстатів та різноманітного обладнання для шкільної майстерні.

Не раз відзначалася робота гуртка юних техніків школи, яким керував вчитель Б.В. Барановський. Учні не раз нагороджувались медалями учасників ВСГВ і грамотами.

Школа впродовж цих років успішно справлялася із завданнями навчання і виховання підростаючого покоління. В ній учились такі відомі люди нашої країни, як [[Крапив'янський Микола Григорович|Микола Григорович Крапив'янський]], Герой Радянського Союзу [[Симоненко Микола Дмитрович|Микола Дмитрович Симоненко]], генерал-майор [[Сірик Петро Данилович|Сірик П. Д.]], вчені – доктори наук [[Плющ Павло Павлович|Плющ П.П.]], [[Бойко Іван Давидович|Бойко І.Д.]], [[Сулій Микола Миколайович|Сулій М.М.]] та інші.

В період Великої Вітчизняної війни сотні жителів села стали народними месниками та їх помічниками. За самовіддану боротьбу проти німецько-фашистських загарбників понад 120 партизанів села нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

Навесні 1959 року 49 випускників Червонопартизанської середньої школи разом з атестатами про середню освіту одержали посвідчення про набуття кваліфікації тракториста, шофера або електромонтера.

[[Цукрозаводська середня школа]] підготувала 24 трактористів, 6 цукроварів, 23 швачки, а Мринська – 17 полеводів.

[[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|044]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 :''«Піднесення освіти в 1960-х роках» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''
-У 1959-1960 навчальному році в районі працювали вже 34 школи – 13 початкових, 12 восьмирічних, 9 середніх. Усі семирічні школи були реорганізовані у восьмирічні, а середні – у середні із виробничим навчанням.
+У 1959-1960 навчальному році в районі працювали вже 34 школи — 13 початкових, 12 восьмирічних, 9 середніх. Усі семирічні школи були реорганізовані у восьмирічні, а середні – у середні із виробничим навчанням.
 За короткий час сталися значні зрушення в галузі освіти і культури населених пунктів району.
-В 1961 році на районну Дошку пошани були представлені найкращі вчителі, директори, завучі. Серед них – Байда Г.В., Барановський Б.В., Горбач М.І., Ясько М.Ф., Усиченко Є.М., Романенко А.О., Демчук Н.Д., Тира М.М. та інші.
+В 1961 році на районну Дошку пошани були представлені найкращі вчителі, директори, завучі. Серед них – Байда Г.В., [[Барановський Борис Віталійович|Барановський Б. В.]], Горбач М.І., Ясько М.Ф., Усиченко Є.М., Романенко А.О., Демчук Н.Д., Тира М.М. та інші.
 У Володьковій Дівиці до революції вже працювали церковно-приходська, земська, початкові та двокласні школи.
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Наприкінці 50-х років XX ст. село налічувало 6 шкіл: середню, 3 семирічні та 2 початкові. Особливо великим авторитетом в районі користувалася середня школа, яка вже тоді мала досить міцну навчально-матеріальну базу і успішно розв’язувала низку питань всебічної і політехнічної підготовки школярів.
-На місці зруйнованого в роки Великої Вітчизняної війни було побудовано нове двоповерхове приміщення школи. Завдяки активній участі і допомозі учителів Є. М. Жданова, Б. В. Барановського, М. І. Горбача, І. К. Нестеренка та інших, а також багатьох учнів, під керівництвом директора школи М. М. Тири школа отримала добре обладнані і повністю устатковані кабінети, лабораторії, майстерні.
+На місці зруйнованого в роки Великої Вітчизняної війни було побудовано нове двоповерхове приміщення школи. Завдяки активній участі і допомозі учителів Є. М. Жданова, [[Барановський Борис Віталійович|Б. В. Барановського]], М. І. Горбача, І. К. Нестеренка та інших, а також багатьох учнів, під керівництвом директора школи М. М. Тири школа отримала добре обладнані і повністю устатковані кабінети, лабораторії, майстерні.
 Школа мала для політехнічного навчання 2 автомашини, трактор, 3 мотоцикли, радіовузол, власну електростанцію, що забезпечувала струмом майстерні, лабораторії, радіовузол, класні приміщення.