https://wikinosivka.info/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8 2026-08-25T07:53:18Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.0 https://wikinosivka.info/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=12746&oldid=prev 2021-04-25T11:15:26Z

<p>Створена сторінка: &#039;&#039;&#039;Освіта в роки Другої світової війни&#039;&#039;&#039; :&#039;&#039;«Освіта в роки Другої світової війни» — розд...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>'''Освіта в роки Другої світової війни''' <br /> <br /> :''«Освіта в роки Другої світової війни» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''<br /> <br /> З початком Великої Вітчизняної війни навчання у школах району фактично припинилось. Німецька окупаційна влада, що встановилася у вересні 1941 р. та проіснувала до визволення району Радянською Армією у вересні 1943 р. не була зацікавлена у навчанні дітей поневолених країн. Так у приміщенні [[Червонопартизанська ЗОШ № 1|Червонопартизанської ЗОШ № 1]] німці розмістили комендатуру, де катували людей запідозрених у зв’язках з партизанами. У приміщенні [[Носівська ЗОШ № 1|Носівської ЗОШ №1]] були розквартировані мадярські та італійські солдати. Столи, парти, стільці, навчальне обладнання було викинуто і знищено, а вікна школи закладені доверху, щоби захиститися від нападу партизанів. Приміщення [[Мринська середня школа|Мринської середньої школи]] німці, побоюючись нападу партизанів, перетворили на справжню фортецю – вона була огороджена колючим дротом, обладнана вогневими точками, обкопана траншеями. В самому приміщенні знаходилась мринська поліція та в’язниця для партизан, заложників та мирних жителів. [[Рівчак-Степанівська школа]] також була перетворена на поліцейську дільницю.<br /> <br /> В деяких школах німецька влада дозволила проводити навчання у 1-4 класах, але обмежила викладання: вивчали лише арифметику, українську та німецьку мови. Підручники використовували довоєнні радянські, але повидиравши звідти радянську символіку, портрети вождів та іншу комуністичну «крамолу».<br /> <br /> Як розповідав мені [[Лотренко Володимир Захарович|Володимир Захарович Лотренко]], який ходив до школи саме в цей час, школярі на перервах стріляли з рогаток в портрет Гітлера, що висів над дошкою, кидали в нього учнівські пера з прив'язаною периною. Вчителі для годиться робили зауваження своїм вихованцям, та цим все й обмежувалося. Але після визволення Носівщини і відновлення навчання ці підлітки інколи багатозначно натякали на уроках в присутності вчителів: «А ми знаємо, хто вішав портрет Гітлера в класі».<br /> <br /> Після визволення Носівського району від окупантів у вересні 1943 року поступово почалося відновлення навчання учнів. Формально майже в усіх селах розпочали працювати школи, проте вони були погано підготовлені до проведення занять: не вистачало приміщень, не було самого необхідного інвентаря, не було підручників, письмового приладдя та іншого.<br /> <br /> Учні писали поміж стрічками в старих книгах, робили саморобні зошити із паперових мішків.<br /> <br /> За час війни в районі було повністю знищено 2 середні, 3 семирічні та одну початкову школу. Значних втрат і руйнувань зазнали всі інші школи.<br /> <br /> В червні 1944 року на адресу [[Носівський райвно|Носівського райвно]] з Саратовської області надійшло понад три тисячі книг і підручників.<br /> <br /> Також з Архангельська до [[Носівська бібліотека|носівської бібліотеки]] надійшло 1675 томів художньої літератури. Це стало суттєвою допомогою нашому району.<br /> <br /> Вкрай повільно поповнювалися педагогічні кадри, яких і так було обмаль. На кінець 1943-1944 навчального року в школах УРСР не вистачало 34788 вчителів. Через нестачу кадрів в Чернігівській, Волинській і Станіславській областях 463 школи не змогли розпочати новий 1944-1945 н/р.<br /> <br /> Напередодні Великої Вітчизняної війни на Чернігівщині працювало 11267 педагогів, а до кінця війни область втратила 31,9% вчителів, найбільше в Україні! <br /> <br /> [[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|038]]</div>

Perohanych