https://wikinosivka.info/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_1000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2Носівці більше 1000 років - Історія редагувань2026-11-15T07:50:49ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.35.0https://wikinosivka.info/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_1000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=38101&oldid=prevPerohanych: Вилучено перенаправлення на Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край2025-08-19T23:00:32Z<p>Вилучено перенаправлення на <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%94_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9" title="Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край">Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край</a></p>
<table class="diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace" data-mw="interface">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 23:00, 19 серпня 2025</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l1" >Рядок 1:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ </del>[[Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">:''Не плутати: </ins>[[Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край]]<ins class="diffchange diffchange-inline">''</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/?multi_permalinks=1871801016280709 | title = НОСІВЦІ БІЛЬШЕ 1000 РОКІВ | publisher = | author = [[Гузій Володимир Миколайович|Володимир Гузій]] | date = 19 січня 2019 }}''</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Носівська міська рада</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">м. Носівка (Струга) на р. Струга. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Археологи вказують що тут був городок княжого часу. Очевидно той городок сіверян називався Струга. За місцевим переказом був захисний вал (очевидно Остерський) від татар.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Поширена помилкова версія що Носівка - це літописний град Носов (відомий з 1147 року). Детальний аналіз літописних матеріалів показав, що град Носов - це містечко Гоголів на Броварщині. Там жили у княжі часи люди з родовим прізвищем Нос, Носенки. Засновником того града був за переказом язичницький богатир Нос. Носів град знаходився при дорозі Переяслав-Остер. Не раз зазнавав руйнувань, оголень. Тому друга назва града Носов - Оглав. Назва Оглав занесена при переселені сіверян зі Словенії. Хтось з цього оглавського богатирського роду і заснував уже в княжі часи біля більш безпечного Темного лісу своє нове родове поселення Носівку.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Носівку названо за іменем першопоселенця Носа. Переказ села Сулак говорить, що саме там була первісно Носівка. Татари знищили поселення, і ті хто врятувався пішли в район р. Струги і оселилися в нетрях. Проте село Сулак знаходиться біля остерських дебрів, в більшій лісовій глушині, ніж власне Носівка. Це переказне твердження означає, що первісно було давнє сіверське поселення Струга до якого прийшли біженці з гоголівського Носова. Гідронім Струга, як і Остер, означає «бистра» - топонім також занесений з далекої дунайської батьківщини. У наших краях течуть тихі річки , але називаються чомусь Бистриця, Струга, Стрижень, Остер - Істр.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Носівка виникла ще в княжі часи і вже тоді була маєтністю старожитніх остерських бояр. Остерські бояри ( богатир – боярин Нос) виконували функцію оборони Остерського валу по р. Остер за князя Володимира Великого. В декреті короля 1619 р. остерські бояри називають Носівку своєю ще з княжих часів. Пізніше Носівка перебувала у складі удільного Рожиновського князівства, і відома під іменем Осов (нині ур. Осове- Носове) з грамоти князя Володимира Ольгердовича 1392 р. За переписом 1737 р. в Носовці було багато козаків на прізвище Рожовець (серед них сотник- Василь Рожовець). Це люди давнього Рожиновського князівства. Вироком короля Казиміра Старого Носівка у 15 ст. була присуджена Марії Трабській, доньці князя Дмитра (Мітка) Сокири.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Знали Носівку і в московське правління, хоч під владою Москви вона не була. Носівка належала остерським боярам Середа у 1594 р., а боярам Біликам- у 1596 р. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Жителі Носівки рятувалися від татарських навал в нетрях Чорного Лісу. Життя після розрухи швидко відновлювалося. Носівка згадується в королівських декретах 1611 р., 1614 р., 1619 р., 1622 р. (володів Степан Аксак), 1623 р. Згадується часто як центр польського староства. У 1625 р. Щасний Вішель був названий Ніжинським і Носівським старостою. Така адміністративна одиниця польської держави поступалася лише воєводству. За переказом укріплення Носова були так надійні, що в них ховалися жителі Ніжина. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Новим осадчим Носівки поляки, називають Яна Пянчинського, який був носівським старостою у 1628 р. Як видно, осадчий тут є власником землі, а не першопоселенець-засновник. Уже тоді у містечку був замковий суд і млин на р. Вербовій. Носівський підчашій у 1624-1633 рр. Амбросій Сачко (з Підляшшя) був послом на сейм і володів біля Чернігова селом Дурмянів (Дурні?). У 1633 р. у Носівці під час Смоленської війни жив чернігівський каштелян Адам Кисіль у замочку з 2 мідними гарматами. Киселю Носівка дісталася за привілеєм 1633 р. Привілей згадує село Струга, хутори, пасіки і три млини на р. Остер. У 1637 р. в Носовському старостві відбулося повстання проти поляків під керівництвом Носко і Мурко. За подимним реєстром 1638 р. Носівка налічувала більше 200 дворів. Під час визвольної війни у 1649 р. сформовано Носовсько-Кобищанську сотню реєстрових козаків . Сотником був Опанас Єдута.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">У 1645 р. до Носівки вдерлися поляки Душинського. 1658 р. містечко належало шляхтичам Гуляницьким за королівським декретом. Іван Богун у 1663р. взяв «московську» Носівку приступом. У ній знаходилися люди Брюховецького , полковник Матвій Гвинтівка. За переписом платників податків 1666 р. Носівка була повітовим містом з ратушею - 256 міщанських дворів платили подимний податок. Козацькі двори не враховувалися, бо козаки податки не платили. Міщани мали 421 вола і 114 коней . Був ремісничий цех з цехмістром- 5 ковалів, 7 швеців. Від списку тих міщан і списку козаків реєстру 1649 р. початки майже всіх сьогоднішніх носівських родоводів (Влас Нечепа, Журавель). Бурмістром на окладі був Іван Шурбура. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Батько сумновідомого полковника Івана Носа був у 1678 р. городовим отаманом Носівки. У 1694 р. отаманом був Єдута, війтом- Шелест, бурмістром- Воловик. Носівський сотник Федір Шаула був прихильником гетьмана І. Мазепи. Носівські козаки у 1719 р. збунтувалися і відмовилися прийняти призначеного сотника Билину і обрали свого сотника. В радянській історії ця буденна подія подана, як соціальний бунт.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">У 1782 р. налічувалося 5 церков, 1100 дворів, 15 шинків. Графу Апраксіну належало 2 тис. кріпосних душ. Козаків налічувалося 3,7 тис. осіб. Дворянське гніздо- проживало 38 дворянських сімей. Працювало 100 ткачів. 1845 р. - 5889 ревізьких душ , маєтності Минича, Наливайко, Панченка. У 1862 р. у Носівці було 1300 дворів, забудова поселення протяглася на 15 верст. Примітне містечко було тим, що козаки утримували своє давнє ділення проживанням по куреням. Носівка славилася садами- продавали фрукти в Москву. Яблук продавали на 1000 рублів . Поруч був степ і жителі тримали багато худоби.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">1861р.-11300 жителів. У 1885 р.-2433 двори, 12119 жителів, 7 церков, 2 еврейські молитовні будинки, 2 школи, трактир, 22 постоялки, 21 лавка. Містечко Носівка у 1897 р. налічувало 16947 жителів, 3155 дворів, 3 земські школи, бібліотека, лікарня, 3 ярмалки. Найбільшим землевласником 19 ст. був граф Мусін-Пушкін, який володів цукрозаводом і 12 тис. десятин землі (Носівка, Мрин, Тертишники) . Носовскі хутори у 1900 р.- нараховували ще 250 дворів. У 1910 р. в Носівці проживало 19 тис. жителів і було 5 церков. Граф Володимир Мусін – Пушкін, член Держради імперії, помер 1918 року в Носівці, в 49 років. </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">У 1923 р. трибунал розглядав справу ( «О повстанческих и бандитських проявлених в м. Носовка») повстанського комітету Носівки, організованого в 1919 р.- 9 чоловік померло, 11 повстанців засуджено (2 розстріляно, решта в концтабір) , частину оголошено в розшук. 38 осіб на чолі з Петром Гаврильчиком були членами «Просвіти». Вони в 1919 р. дезорганізували евакуацію майна (!) Червоної армії, чинили опір денікінцям, відновлювали владу УНР, вбивали більшовицьких активістів.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">У 1924 р.- 2935 дворів, 12763 жителі. Дослідна станція-1 двір і 78 жителів, цукрозавод- 32 двори і 178 жителів. Землю селяном так і не дали- створили бурякорадгосп.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">План хлібозаготівель Носовський район у листопаді 1932 р. виконав лише на 20%. Уже на 9 квітня 1933р. налічувалося офіційно голодуючих у Степових хуторах- 442 людини, у Тертишниках- 204, Коломійцівці- 143, Калинівці- 70, Ганнівці- 78, Терешківці-116. Голову райвиконкому К. Пузиревського репресували у 1937р. і він згинув в таборах Гулагу.</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">У 1939 р. проживало у районі 51 тис. жителів. На війні загинуло 6,3 тис. жителів. У самій Носівці загинуло 2643 фронтовики- носівчани. Відразу після визволення до січня 1944р. , коли в селах залишилися старики, жінки і діти, селяни Носівського району були пограбовані. На «літаки і танки» вони здали мільйони рублів військової позики і 3700 тон хліба. За данними 1950 р. проживало у районі 44572 особи (3300 росіян). Працював цукрозавод (450 людей), дослідна станція (280 людей). В наш час Іван Куровський відновив роботу цукрозаводу. Статут міста надано Носівці у 1960 р. Проживає нині 14 тис. жителів.</ins></div></td></tr>
</table>Perohanychhttps://wikinosivka.info/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_1000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=3301&oldid=prevPerohanych: Імпортовано 1 версія2020-11-08T21:57:25Z<p>Імпортовано 1 версія</p>
<table class="diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace" data-mw="interface">
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 21:57, 8 листопада 2020</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-notice" lang="uk"><div class="mw-diff-empty">(Немає відмінностей)</div>
</td></tr></table>Perohanychhttps://wikinosivka.info/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_1000_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=3300&oldid=prevuk>Perohanych: Перенаправлено на Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край2020-09-17T06:50:46Z<p>Перенаправлено на <a href="/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%94_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9" title="Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край">Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край</a></p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Носівці більше тисячі років — розповіді про рідний край]]</div>uk>Perohanych