Носівський район (Енциклопедія сучасної України) - Історія редагувань

Perohanych в 10:47, 10 березня 2026

2026-03-10T10:47:26Z

Perohanych в 11:05, 10 липня 2025

2025-07-10T11:05:43Z

Perohanych в 15:44, 25 вересня 2024

2024-09-25T15:44:08Z

Perohanych в 09:10, 13 вересня 2024

2024-09-13T09:10:37Z

Perohanych в 09:01, 13 вересня 2024

2024-09-13T09:01:58Z

Показати зміни

Perohanych в 08:49, 13 вересня 2024

2024-09-13T08:49:40Z

Показати зміни

Perohanych в 20:21, 7 серпня 2024

2024-08-07T20:21:29Z

Показати зміни

Perohanych: Створена сторінка: НО́СІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що 1923–62 та 1965–2020 знаходився у південно-західній частині Ч...

2024-08-07T20:09:53Z

Створена сторінка: НО́СІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що 1923–62 та 1965–2020 знаходився у південно-західній частині Ч...

Нова сторінка

НО́СІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що 1923–62 та 1965–2020 знаходився у південно-західній частині Чернігівської області. Утвор. 1923 у складі Ніжин. округи (ліквід. 1930) з Носів. і Володько-Дівиц. волостей. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1932 – у складі Черніг. обл. Від серед. вересня 1941 до серед. вересня 1943 – під нім. окупацією. Діяли підпіл. організація на чолі з М. Реутським, партизан. з’єднання «За Батьківщину», загони під командуванням І. Бовкуна, М. Симоненка й О. Шевирьова. У березні 1943 за дії рад. партизанів нацисти спалили с. Козари (кількість жертв – 3,8 тис. осіб). 1962 Н. р. ліквідовано: Носівку та Лихачів., Мрин., Плосків., Селищен. і Червонопартизан. сільс. ради зарахували до Ніжин. р-ну, Степовохутір. сільс. раду – до Бобровиц. р-ну, Держанів. і Козарів. сільс. ради – до Козелец. р-ну. У січні 1965 Н. р. відновлено шляхом зарахування Носівки та Горбачів., Калинів., Рівчак-Степанів., Свидовец. та Степовохутір. сільс. рад Бобровиц. р-ну, Держанів., Козарів., Патютин., Пилятин., Ставис. і Хрещатин. сільс. рад Козелец. р-ну, Данин., Лихачів., Мрин., Плосків., Селищен., Червонопартизан. та Шатур. сільс. рад Ніжин. р-ну. У лютому того ж року до складу Н. р. передано Ганнів. та Софіїв. сільс. ради Бобровиц. р-ну; зі складу Н. р. перепідпорядковано: до Ніжин. р-ну – Данин. та Шатур., до Бобровиц. р-ну – Свидовец. сільс. ради. 2013 знято з облік. даних с. Бекарщина Ганнів. сільс. ради. 2016 перейменовано 5 сіл: Жовтень – на Лісові Хутори, Карла Маркса – на Вербове, Кіровка – на Платонівка, Червоні Партизани – на Володькова Дівиця, Шлях Ілліча – на Яблунівка. За переписом насел. 2001, проживали 37 553 особи (складає 83,9 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 27 749 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1151 км2, входили Носів. міська та 16 сільс. рад, яким були підпорядк. 47 насел. пунктів. У жовтні 2015 з Макіїв. (підпорядк. с. Пустотине) та Ганнів. (села Вербове, Кленове, Степове) сільс. рад утвор. Макіїв. сільс. об’єднану територіал. громаду (105,9 км2, 1511 осіб), до якої 2020 зараховано Калинів. (села Вили, Коломійцівка, Мильники), Рівчак-Степанів. (села Веселе, Григорівка), Софіїв. (с. Вишневе), Степовохутір. (села Відрадне, Карабинівка, Платонівка) сільс. ради (нині тер. громади 245,5 км2, 3640 осіб; див. Макіївка); 11 грудня 2016 з Мрин., Лихачів., Плосків., Селищен. (села Киселівка, Роздольне), Хотинів. сільс. рад утвор. Мрин. сільс. об’єднану територіал. громаду (350,9 км2, 4171 особа; див. Мрин); 18 грудня 2016 з Носів. міської (села Дебреве, Лісові Хутори, Лукашівка, Підгайне), Володьководівиц. (села Дослідне, Кобилещина, Коробчине, Криниця, Ставок, Сулак), Іржавец., Козарів. (с. Андріївка), Тертишниц. (села Яблунівка, Ясна Зірка) сільс. рад утвор. Носів. міську об’єднану територіал. громаду (511,95 км2, 19 347 осіб), до якої 2020 зараховано Держанів. сільс. раду (села Адамівка, Ведмедівка; нині тер. громади 548,9 км2, 19 938 осіб; усі від липня 2020 належать до Ніжин. р-ну). Лежав у межах Придніпровської низовини. Поверхня – низовинна плоска (на Пн. – пологохвиляста) алювіальна рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, торф. Ґрунти переважно дерново-підзолисті та супіщані. Пл. водного дзеркала річок, озер, ставків 564,93 га. Річки бас. Дніпра: Остер, Недра, Носовочка, Дівиця, Перевод, Баба, Рудка. Пн. частина р-ну – у межах Чернігівського Полісся. Пл. лісів 18 827,43 га; осн. породи дерев – хвойні та листяні. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Борки, Горішне, Іржавська Дача, Клепали, Козарська Дача, Німцево (усі – ботан.), Грабівщина, Загірне, Камінське, Кам’яне, Козаче, Куликове, Лихачівський, Хрещатинське (усі – гідрол.), Модринник, Пізній Дуб, Чорний Ліс (усі – лісові), пам’ятки природи Багатовіковий дуб, Козарська Дача, Тополя біла (усі – ботан.), пам’ятки садово-парк. мистецтва Рівчак-Степанів. і Софіїв. парки. До 2017 статус ботан. пам’ятки природи мав Макіїв. дуб. С. госп-во спеціалізувалося на рослинництві зерн.-буряківн. напряму та тваринництві. 2019 працювали 39 с.-г. підприємств і 19 фермер. госп-в. Функціонували Мрин. філія Куликів. профес. аграр. ліцею, 25 заг.-осв. шкіл, 14 дитсадків, школа мистецтв, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 12 клубів, 2 б-ки та 27 сільс. бібліотек-філій; 32 заклади охорони здоров’я. Новини р-ну висвітлювала г. «Носівські вісті». Діяли 30 реліг. громад (переважно православні). Пам’ятки археології: у с. Адамівка – 2 поселення 2 тис. до н. е., поселення Кар’єр (2 тис. до н. е., 15–16 ст.) та Шиянка (2 тис. до н. е. – 1 тис.); у с. Ведмедівка – поселення 2 тис. до н. е.; у с. Вербове – курган 2–1 тис. до н. е.; у с. Відрадне – 2 кургани та група з 4-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Володькова Дівиця – поселення Старий Сад (3–2 тис. до н. е.), Сулацький Гай, Червоні Партизани-1 (обидва – 2 тис. до н. е.), Карабиновщина (2–1 тис. до н. е.), Богданове (2–1 тис. до н. е., 3–5 ст.), Кут, Лотишівка, Червоні Партизани-2 (усі – 2–1 тис. до н. е., 11–13 ст.), Назаренкова Долина (1 тис. до н. е.), городище 7–3 ст. до н. е., кургани Лащиха, Чорний Ріг і група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Ганнівка – поселення Ганнівка-1 (3–5 ст.), 3 кургани та група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Держанівка – поселення Держанівка (2 тис. до н. е.); у с. Дослідне – поселення Струга (2 тис. – 10 ст. до н. е., 9 ст. до н. е. – 4 ст., 9–13 ст.), Струга-Вустя (1 тис. до н. е., 3–5 ст., 11–13 ст.), Струга-Острів (3–5 ст.); у с. Іржавець – поселення Іржавець-1 (2–1 тис. до н. е., 17–18 ст.); у с. Карабинівка – 2 кургани та група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Киселівка – 2 поселення 7–3 ст. до н. e. і 14–15 ст.; у с. Козари – поселення Козари-7 (4–3 тис. до н. е., 4–5 ст.), Козари-1, Козари-3 (обидва – 2 тис. до н. е., 11–13 ст.), Козари-2, Козари-6 (обидва – 2 тис. до н. е.), Козари-4 (2–1 тис. до н. е., поч. 1 тис. н. е.), Білі піски, Козари-4 (обидва – 2–1 тис. до н. е., 2–3 ст., 10–11 ст.), Козари-5 (2 тис. до н. е., 8–5 ст. до н. е., 3–5 ст.), Козари-10 (2 тис. до н. е. – 1 тис. н. е.), Козари-село (2–1 тис. до н. е., 11–12 ст., 14–16 ст., 17 ст.), Козари-9 (1 тис. до н. е. – 1 тис., 16–18 ст.), Козари-8 (1 тис., 16–18 ст.); у с. Криниця – групи з 3-х (Панський Гай) і 7-ми курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Макіївка – поселення Макіївка-1 (3–5 ст.), ґрунт. могильник, 2 кургани (зокрема й Гайдайська Могила) та група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Мильники – курган і група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Мрин – поселення Мрин-1, Мрин-2, Мрин-Схід (усі – 2–1 тис. до н. е.), Мрин-4 (2–1 тис. до н. е., 1–3 ст., 14–15 ст.), Мрин-3 (1 тис. до н. е.); у с. Плоске – городище 4 ст., 2 групи з 5-ти (зокрема й Біля Могил) та група з 4-х (Гороб’ївщина) курганів 2– 1 тис. до н. е.; у с. Пустотине – курган На кладовищі, група з 6-ти (Біля Саду) та 2 групи з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Рівчак-Степанівка – курган 2–1 тис. до н. е.; у с. Софіївка – курган і групи з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.; у с. Ставок – поселення Мурчин Ставок і Ставок-1 (обидва – 3– 5 ст., 11–12 ст.), курган 2–1 тис. до н. е.; у с. Сулак – поселення Червоні Партизани-3 і Червоні Партизани-4 (обидва – 2 тис. до н. е.); у с. Яблунівка – поселення 3–5 ст., 4 кургани та група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі фізико-хімії металів, металургії, академік НАНУ Б. Мовчан (с. Макіївка), хімік В. С. Броварець (с. Мрин), лікар-радіолог Р. Матюшко (с. Софіївка), фізіолог І. Скороход (с. Мрин), лікар-нейрохірург М. Сулій (с. Володькова Дівиця), фітотерапевт, письменник Є. Товстуха, фахівець у галузі механіки В. Верезуб (обидва – с. Макіївка), історики І. Бойко (с. Володькова Дівиця), І. Кундюба (с. Тертишники), етнограф, фольклорист О. Малинка (с. Мрин), бібліотекознавець, бібліограф C. Постернак (с. Рівчак-Степанівка), мовознавець П. Плющ (с. Володькова Дівиця), економіст В. Труш (с. Плоске); письменник А. Рибаков (с. Держанівка), рос. поет І. Авраменко (с. Володькова Дівиця), поет, педагог Б. Калмановський (с. Мрин), журналісти В. Божок (автор збірок віршів «Невмирущі громи» і «Світання дзвонів»), М. Будлянський (автор збірок віршів «Калинові дощі», «Стежки і вишні», «Соняшникова межа», «Линовицький меридіан»; обидва – с. Держанівка), П. Ведмідь (автор книг «Мамина колиска», «Світло зеленої ракети», «Дні і ночі кордону», «Застава за хмарами»; с. Володькова Дівиця); живописець, засл. художник України О. Какало (с. Держанівка), живописець, графік, засл. художник України М. Стратілат, композитор, письменник, художник С. Музиченко (обидва – с. Макіївка), живописець Г. Шкребель (с. Володькова Дівиця), графік А. Пархоменко; засл. арх. України В. Куц (обидва – с. Козари); кобзарі І. Братиця (19 ст.), П. Дубенко (обидва – с. Макіївка), співак, композитор, засл. арт. України В. Свирид (с. Степові Хутори), актор, засл. арт. УРСР М. Тягнієнко, кінооператор В. Рейський; Герої Рад. Союзу В. Т. Броварець (усі – с. Мрин), Г. Галуза (с. Дебреве), М. Ісаєнко (с. Лихачів), М. Кропив’янський (с. Володькова Дівиця), А. Мірошник (с. Плоске), В. Олбинський (с. Коломійцівка), І. Тонконог (с. Селище); парт. і рад. діяч І. Клименко (с. Рівчак-Степанівка). На Носівщині працювали лікар-гігієніст, епідеміолог І. Матасар, агроном, селекціонер-генетик М. Неговський. У Носівці минули дит. і юнац. роки художника-баталіста М. Самокиша, у с. Макіївка – письменників Г. Демченко та С. Реп’яха; вчителював у с. Коломійцівка, а потім багато років був дир. Козарів. серед. школи письменник А. Лопата. У с. Коробчине мешкає поет-пісняр О. Демиденко; низку його творів, зокрема й «Материнський рушник», «Диво-сон», «Голодомор», «Мальви», «Плаче захмарене небо», «Запитай у спогадів про квіти», покладено на музику відомими композиторами.

Рекомендована література

Буняк І. Я. Партизанська Носівщина. К., 2000;

Google Scholar

Internet
Будлянський М. Г. Носівщина. Завтра починається сьогодні. Чг., 2002;

Google Scholar

Internet
Куровська О. Я. Тут коріння мого роду: нариси історії рідного краю. Ніжин, 2005;

Google Scholar

Internet
Спогади носівчан про голодомор 1932–1933 років. Ніжин, 2008;

Google Scholar

Internet
Давиденко О. І. Наші славні земляки. Носівка, 2008;

Google Scholar

Internet
Сидора П. П. Тертишники. Спогади про рідне село: Істор.-краєзн. нариси. Кр., 2009;

Google Scholar

Internet
Фурса В. М. Славні імена Носівщини. Ніжин, 2009;

Google Scholar

Internet
2012;

Google Scholar

Internet
Носівський район // Сіверські скрижалі: краєзн. портрет Чернігівщини. К., 2011;

Google Scholar

Internet
Нечепа В. Г. Рід козацький величавий. Носівка; Чг.; К., 2011;

Google Scholar

Internet
Спаських В. І., Голодна В. М. Моя Хотинівка – душі криниця. Ніжин, 2013;

Google Scholar

Internet
Яременко Н. К., Лопата О. А. Трагедія і подвиг Козар. Ніжин, 2013.

== Джерело ==
Носівський район / М. М. Зуб // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-74039

[[Категорія:Носівський район]]

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 # Носівський район // Сіверські скрижалі: краєзн. портрет Чернігівщини. К., 2011;
 # [[Нечепа Василь Григорович|Нечепа В. Г.]] Рід козацький величавий. Носівка; Чг.; К., 2011;
-# Спаських В. І., Голодна В. М. Моя Хотинівка – душі криниця. Ніжин, 2013;
+# Спаських В. І., Голодна В. М. [[Моя Хотинівка – душі криниця]]. Ніжин, 2013;
 # [[Яременко Наталія Костянтинівна|Яременко Н. К.]], [[Лопата Оксана Андріївна|Лопата О. А.]] Трагедія і подвиг Козар. Ніжин, 2013.

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 *  у с. Вербове – курган 2–1 тис. до н. е.;
 * у с. Відрадне – 2 кургани та група з 4-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
-* у с. Володькова Дівиця – поселення Старий Сад (3–2 тис. до н. е.), Сулацький Гай, Червоні Партизани-1 (обидва – 2 тис. до н. е.), Карабиновщина (2–1 тис. до н. е.), Богданове (2–1 тис. до н. е., 3–5 ст.), Кут, Лотишівка, Червоні Партизани-2 (усі – 2–1 тис. до н. е., 11–13 ст.), Назаренкова Долина (1 тис. до н. е.), городище 7–3 ст. до н. е., кургани [[Лащиха]], [[Чорний Ріг]] і група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
+* у с. Володькова Дівиця – поселення Старий Сад (3–2 тис. до н. е.), Сулацький Гай, Червоні Партизани-1 (обидва – 2 тис. до н. е.), Карабиновщина (2–1 тис. до н. е.), Богданове (2–1 тис. до н. е., 3–5 ст.), Кут, Лотишівка, Червоні Партизани-2 (усі – 2–1 тис. до н. е., 11–13 ст.), Назаренкова Долина (1 тис. до н. е.), [[Городище (Володькова Дівиця)|городище]] 7–3 ст. до н. е., кургани [[Лащиха]], [[Чорний Ріг]] і група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 * у с. Ганнівка – поселення Ганнівка-1 (3–5 ст.), 3 кургани та група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 *  у с. Держанівка – поселення Держанівка (2 тис. до н. е.);
@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 *  у с. Мильники – курган і група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 *  у с. Мрин – поселення Мрин-1, Мрин-2, Мрин-Схід (усі – 2–1 тис. до н. е.), Мрин-4 (2–1 тис. до н. е., 1–3 ст., 14–15 ст.), Мрин-3 (1 тис. до н. е.);
-*  у с. Плоске – городище 4 ст., 2 групи з 5-ти (зокрема й Біля Могил) та група з 4-х (Гороб'ївщина) курганів 2– 1 тис. до н. е.;
+*  у с. Плоске – [[Городище (Плоске)|городище]] 4 ст., 2 групи з 5-ти (зокрема й Біля Могил) та група з 4-х (Гороб'ївщина) курганів 2– 1 тис. до н. е.;
 *  у с. Пустотине – курган На кладовищі, група з 6-ти (Біля Саду) та 2 групи з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 *  у с. Рівчак-Степанівка – курган 2–1 тис. до н. е.;

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 *  у с. Вербове – курган 2–1 тис. до н. е.;
 * у с. Відрадне – 2 кургани та група з 4-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
-* у с. Володькова Дівиця – поселення Старий Сад (3–2 тис. до н. е.), Сулацький Гай, Червоні Партизани-1 (обидва – 2 тис. до н. е.), Карабиновщина (2–1 тис. до н. е.), Богданове (2–1 тис. до н. е., 3–5 ст.), Кут, Лотишівка, Червоні Партизани-2 (усі – 2–1 тис. до н. е., 11–13 ст.), Назаренкова Долина (1 тис. до н. е.), городище 7–3 ст. до н. е., кургани [[Лащиха]], Чорний Ріг і група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
+* у с. Володькова Дівиця – поселення Старий Сад (3–2 тис. до н. е.), Сулацький Гай, Червоні Партизани-1 (обидва – 2 тис. до н. е.), Карабиновщина (2–1 тис. до н. е.), Богданове (2–1 тис. до н. е., 3–5 ст.), Кут, Лотишівка, Червоні Партизани-2 (усі – 2–1 тис. до н. е., 11–13 ст.), Назаренкова Долина (1 тис. до н. е.), городище 7–3 ст. до н. е., кургани [[Лащиха]], [[Чорний Ріг]] і група з 2-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 * у с. Ганнівка – поселення Ганнівка-1 (3–5 ст.), 3 кургани та група з 3-х курганів 2–1 тис. до н. е.;
 *  у с. Держанівка – поселення Держанівка (2 тис. до н. е.);

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Носівський район''' – колишній район, 1923–62 та 1965–2020 знаходився у південно-західній частині Чернігівської області. Утворений у 1923 у складі Ніжинського округу (ліквідований у 1930) з Носівської і Володько-Дівицької волостей. Жителі потерпали від Голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. Від 1932 – у складі Чернігівської області. Від середини вересня 1941 до середини вересня 1943 – під німецькою окупацією. Діяли підпільна організація на чолі з М. Реутським, партизанське з'єднання «За Батьківщину», загони під командуванням І. Бовкуна, М. Симоненка та О. Шевирьова. У березні 1943 за дії радянських партизанів нацисти спалили с. Козари (кількість жертв – 3,8 тис. осіб). У 1962 Носівський район ліквідовано: Носівку та Лихачівську, Мринську, Плосківську, Селищенську і Червонопартизанську сільські ради зарахували до Ніжинського району, Степовохутірську сільську раду – до Бобровицького району, Держанівську і Козарівську сільські ради – до Козелецького району. У січні 1965 Носівський район відновлено шляхом зарахування Носівки та Горбачівської, Калинівської, Рівчак-Степанівської, Свидовецької та Степовохутірської сільських рад Бобровицького району, Держанівської, Козарівської, Патютинської, Пилятинської, Стависької і Хрещатинської сільських рад Козелецького району, Данинської, Лихачівської, Мринської, Плосківської, Селищенської, Червонопартизанської та Шатурської сільських рад Ніжинського району. У лютому того ж року до складу Носівського району передано Ганнівську та Софіївську сільські ради Бобровицького району;
+'''Носівський район''' – колишній район, 1923–62 та 1965–2020 знаходився у південно-західній частині Чернігівської області. Утворений у 1923 у складі Ніжинського округу (ліквідований у 1930) з Носівської і Володько-Дівицької волостей. Жителі потерпали від Голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. Від 1932 – у складі Чернігівської області. Від середини вересня 1941 до середини вересня 1943 – під німецькою окупацією. Діяли підпільна організація на чолі з М. Реутським, партизанське з'єднання «За Батьківщину», загони під командуванням І. Бовкуна, М. Симоненка та О. Шевирьова. У березні 1943 за дії радянських партизанів нацисти спалили с. Козари (кількість жертв – 3,8 тис. осіб). У 1962 Носівський район ліквідовано: Носівку та Лихачівську, Мринську, Плосківську, Селищенську і Червонопартизанську сільські ради зарахували до Ніжинського району, Степовохутірську сільську раду – до Бобровицького району, Держанівську і Козарівську сільські ради – до Козелецького району. У січні 1965 Носівський район відновлено шляхом зарахування Носівки та Горбачівської, Калинівської, Рівчак-Степанівської, Свидовецької та Степовохутірської сільських рад Бобровицького району, Держанівської, Козарівської, Патютинської, Пилятинської, Стависької і Хрещатинської сільських рад Козелецького району, Данинської, Лихачівської, Мринської, Плосківської, Селищенської, Червонопартизанської та Шатурської сільських рад Ніжинського району.
-*  зі складу Носівського району перепідпорядковано: до Ніжинського району – Данинську та Шатурську, до Бобровицького району – Свидовецьку сільську ради. 2013 знято з облікових даних село Бекарщина Ганнівської сільської ради. 2016 перейменовано 5 сіл: Жовтень – на Лісові Хутори, Карла Маркса – на Вербове, Кіровка – на Платонівка, Червоні Партизани – на Володькова Дівиця, Шлях Ілліча – на Яблунівка. За переписом населення 2001 року проживали 37 553 особи (складає 83,9 % до 1989);
-*  станом на 1 січня 2020 – 27 749 осіб;
+У лютому того ж 1965 року:
-*  переважно українці. У середині 2010-х років площа Носівського району становила 1151 км², входили Носівська міська та 16 сільських рад, яким були підпорядковані 47 населених пунктів. У жовтні 2015 з Макіївської (підпорядковане с. Пустотине) та Ганнівської (села Вербове, Кленове, Степове) сільських рад утворено Макіївську сільську об'єднану територіальну громаду (105,9 км², 1511 осіб), до якої 2020 зараховано Калинівську (села Вили, Коломійцівка, Мильники), Рівчак-Степанівську (села Веселе, Григорівка), Софіївську (с. Вишневе), Степовохутірську (села Відрадне, Карабинівка, Платонівка) сільські ради (нині територія громади 245,5 км², 3640 осіб);
+* до складу Носівського району передано Ганнівську та Софіївську сільські ради Бобровицького району;
-*  11 грудня 2016 з Мринської, Лихачівської, Плосківської, Селищенської (села Киселівка, Роздольне), Хотинівської сільських рад утворено Мринську сільську об'єднану територіальну громаду (350,9 км², 4171 особа);
+*зі складу Носівського району перепідпорядковано: до Ніжинського району – Данинську та Шатурську, до Бобровицького району – Свидовецьку сільську ради. 2013 знято з облікових даних село Бекарщина Ганнівської сільської ради. 2016 перейменовано 5 сіл: Жовтень – на Лісові Хутори, Карла Маркса – на Вербове, Кіровка – на Платонівка, Червоні Партизани – на Володькова Дівиця, Шлях Ілліча – на Яблунівка.
-*  18 грудня 2016 з Носівської міської (села Дебреве, Лісові Хутори, Лукашівка, Підгайне), Володьководівицької (села Дослідне, Кобилещина, Коробчине, Криниця, Ставок, Сулак), Іржавецької, Козарівської (с. Андріївка), Тертишницької (села Яблунівка, Ясна Зірка) сільських рад утворено Носівську міську об'єднану територіальну громаду (511,95 км², 19 347 осіб), до якої 2020 зараховано Держанівську сільську раду (села Адамівка, Ведмедівка;
-*  нині територія громади 548,9 км², 19 938 осіб;
+За переписом населення 2001 року проживали 37 553 особи (складає 83,9 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 27 749 осіб; переважно українці.
-*  усі від липня 2020 належать до Ніжинського району). Лежав у межах Придніпровської низовини. Поверхня – низовинна плоска (на півночі – пологохвиляста) алювіальна рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, торф. Ґрунти переважно дерново-підзолисті та супіщані. Площа водного дзеркала річок, озер, ставків 564,93 га. Річки басейну Дніпра: Остер, Недра, Носовочка, Дівиця, Перевод, Баба, Рудка. Північна частина району – у межах Чернігівського Полісся. Площа лісів 18 827,43 га;
-*  основні породи дерев – хвойні та листяні. Об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: заказники Борки, Горішне, Іржавська Дача, Клепали, Козарська Дача, Німцево (усі – ботанічні), Грабівщина, Загірне, Камінське, Кам'яне, Козаче, Куликове, Лихачівський, Хрещатинське (усі – гідрологічні), Модринник, Пізній Дуб, Чорний Ліс (усі – лісові), пам'ятки природи Багатовіковий дуб, Козарська Дача, Тополя біла (усі – ботанічні), пам'ятки садово-паркового мистецтва Рівчак-Степанівський і Софіївський парки. До 2017 статус ботанічної пам'ятки природи мав Макіївський дуб. Сільське господарство спеціалізувалося на рослинництві зерново-буряківничого напряму та тваринництві. 2019 працювали 39 сільськогосподарських підприємств і 19 фермерських господарств. Функціонували Мринська філія Куликівського професійного аграрного ліцею, 25 загальноосвітніх шкіл, 14 дитсадків, школа мистецтв, ДЮСШ;
+У середині 2010-х років площа Носівського району становила 1151 км², входили Носівська міська та 16 сільських рад, яким були підпорядковані 47 населених пунктів.
 *  15 Будинків культури, 12 клубів, 2 бібліотеки та 27 сільських бібліотек-філій;
 *  32 заклади охорони здоров'я. Новини району висвітлювала газета «Носівські вісті». Діяли 30 релігійних громад (переважно православні).