Носівський район - Історія редагувань

Perohanych: /* Історія */

2026-04-17T19:57:54Z

Історія

Perohanych: /* Див. також */

2024-09-13T09:12:45Z

Див. також

Perohanych: Заміна тексту — «Макіївська сільська громада» на «Макіївська громада»

2024-07-23T09:49:57Z

Заміна тексту — «Макіївська сільська громада» на «Макіївська громада»

Perohanych: Заміна тексту — «Мринська сільська громада» на «Мринська громада»

2024-07-23T09:48:29Z

Заміна тексту — «Мринська сільська громада» на «Мринська громада»

Perohanych в 17:17, 16 березня 2023

2023-03-16T17:17:47Z

Perohanych: /* Пам'ятки */

2022-11-04T23:04:29Z

Пам'ятки

Perohanych: /* Див. також */

2022-11-04T23:03:36Z

Див. також

Perohanych: /* Історія */

2022-02-05T10:39:46Z

Історія

Perohanych в 05:14, 14 серпня 2021

2021-08-14T05:14:54Z

Perohanych: /* Посилання */

2021-05-02T19:42:02Z

Посилання

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 == Історія ==
-Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під [[1147]]&nbsp;р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з [[1471]] року&nbsp;— до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії [[1569]] року&nbsp;— в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка ([[1637]]&nbsp;р.), Я. Остряниці ([[1636]]&nbsp;р.).
+Давньоруське поселення [[Носів на Руді]] згадується в Іпатіївському літописі під [[1147]]&nbsp;р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з [[1471]] року&nbsp;— до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії [[1569]] року&nbsp;— в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка ([[1637]]&nbsp;р.), Я. Остряниці ([[1636]]&nbsp;р.).
 З [[1648]] року Носівка&nbsp;— центр сотні Ніжинського полку. З [[1667]] року&nbsp;— Київського полку. З [[1782]] року&nbsp;— у складі Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з [[1802]] року&nbsp;— губернії. У [[1662]] і [[1679]] роках спалена татарською ордою.

@@ Рядок 235: / Рядок 235: @@
 == Див. також ==
 * [[Носівський район (стаття в Історії міст і сіл УРСР)]]
 * [[Носівський район в 2018]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Носівський район''' — колишня історична адміністративно-територіальна одиниця в Чернігівській області. Район утворений в березні [[1923]], ліквідований [[17 липня]] [[2020]], коли Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів».
-Носівський район, з центром у місті [[Носівка]], який охоплював площу 1151 квадратний кілометр та складався із 47 населених пунктів було ліквідовано. Території [[Макіївська сільська громада|Макіївської сільської]], [[Мринська громада|Мринської сільської]], [[Носівська міська громада|Носівської міської]] територіальних громад, району увійшли до утвореного [[Ніжинський район|Ніжинського району]].
+Носівський район, з центром у місті [[Носівка]], який охоплював площу 1151 квадратний кілометр та складався із 47 населених пунктів було ліквідовано. Території [[Макіївська громада|Макіївської сільської]], [[Мринська громада|Мринської сільської]], [[Носівська міська громада|Носівської міської]] територіальних громад, району увійшли до утвореного [[Ніжинський район|Ніжинського району]].
 == Населення ==

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Носівський район''' — колишня історична адміністративно-територіальна одиниця в Чернігівській області. Район утворений в березні [[1923]], ліквідований [[17 липня]] [[2020]], коли Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів».
-Носівський район, з центром у місті [[Носівка]], який охоплював площу 1151 квадратний кілометр та складався із 47 населених пунктів було ліквідовано. Території [[Макіївська сільська громада|Макіївської сільської]], [[Мринська сільська громада|Мринської сільської]], [[Носівська міська громада|Носівської міської]] територіальних громад, району увійшли до утвореного [[Ніжинський район|Ніжинського району]].
+Носівський район, з центром у місті [[Носівка]], який охоплював площу 1151 квадратний кілометр та складався із 47 населених пунктів було ліквідовано. Території [[Макіївська сільська громада|Макіївської сільської]], [[Мринська громада|Мринської сільської]], [[Носівська міська громада|Носівської міської]] територіальних громад, району увійшли до утвореного [[Ніжинський район|Ніжинського району]].
 == Населення ==

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 рік&nbsp;— у Носівці&nbsp;— 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, 2 цегельні заводи, училище, відбувалося 3 ярмарки на рік. Найбільший землевласник&nbsp;— граф Мусін-Пушкін.
-У 1897 році&nbsp;— 3155 дворів, 16 947 жителів, муровані&nbsp;— [[Троїцька церква|Троїцька]], Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев'яні&nbsp;— Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905–1907&nbsp;рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів. 1911 року&nbsp;— засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.
+У 1897 році&nbsp;— 3155 дворів, 16 947 жителів, муровані&nbsp;— [[Троїцька церква в Носівці|Троїцька]], Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев'яні&nbsp;— Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905–1907&nbsp;рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів. 1911 року&nbsp;— засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.
 Відгуком на Лютневу революцію 1917&nbsp;р. став масовий мітинг у квітні 1917&nbsp;р., на якому прийнято вимоги про передачу землі селянам і українізацію школи. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-австрійської окупації і наступну денікінців у районі Носівки діяв партизанський загін. У 1920 році почав знову працювати цукровий завод, агропункт Носівської сільськогосподарської дослідної станції, у 1922 році створені бурякорадгосп і кооперативне товариство.
@@ Рядок 126: / Рядок 126: @@
 Архітектура представлена
-* [[Троїцька церква|Троїцькою]] (1765 р.)
+* [[Троїцька церква в Носівці|Троїцькою]] (1765 р.)
 * та [[Миколаївська церква в Носівці|Миколаївською]] (1834 р.) церквами в Носівці,
 * будівлею наукового корпусу Носівської сільськогосподарської дослідної станції (поч. ХХ ст.) в с. Дослідне.

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 У травні-червні 1991 в Носівці пройшло кілька масових (до кількох тисяч учасників) антикомуністичних мітингів, названих тоді носівською революцією.
-З [[1960]] року Носівка&nbsp;— місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об'єднання консервної промисловості, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об'єднання з виробництва яєць і м'яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 4 загальноосвітні школи, музична школа, [[Носівська районна станція юних техніків|районна станція юних техніків]], будинок школярів, спортивна школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.
+З [[1960]] року Носівка&nbsp;— місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об'єднання консервної промисловості, хлібний, цегельний заводи, [[меблева фабрика]], міжколгоспне об'єднання з виробництва яєць і м'яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 4 загальноосвітні школи, музична школа, [[Носівська районна станція юних техніків|районна станція юних техніків]], будинок школярів, спортивна школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.
 У Носівці в різний час виходили газети «Комсомолець Носівщини», «Кооперативний ударник», «Літературна сторінка», «Сталінський прапор», «Червона Носівщина», «Прапор», «Прапор комунізму». Видається газета «[[Носівські вісті]]».

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Nosivskiy rayon gerb.png|міні|[[Герб Носівського району]]]]
-'''Носівський район''' — історична адміністративно-територіальна одиниця в Чернігівській області. Район утворений в березні [[1923]], ліквідований [[17 липня]] [[2020]].
+'''Носівський район''' — колишня історична адміністративно-територіальна одиниця в Чернігівській області. Район утворений в березні [[1923]], ліквідований [[17 липня]] [[2020]], коли Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів».
 == Населення ==

← Попередня версія		Версія за 19:42, 2 травня 2021
Рядок 246:		Рядок 246:

	[[Категорія:Носівський район\|*]]		[[Категорія:Носівський район\|*]]
−	~~[[Категорія:Енциклопедія Носівщини\|*]]~~