Муха Софія Дмитрівна - Історія редагувань

Perohanych: /* Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми */

2026-07-06T22:00:26Z

Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:40:29Z

Родина

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:39:57Z

Родина

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:38:55Z

Родина

Perohanych: /* Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми */

2026-07-05T19:37:15Z

Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:36:36Z

Родина

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:33:23Z

Родина

Perohanych: /* Родина */

2026-07-05T19:32:08Z

Родина

Perohanych в 19:31, 5 липня 2026

2026-07-05T19:31:34Z

Perohanych: /* Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми */

2026-07-05T18:52:53Z

Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 * Раїса (1951 — початок 2020-х) — померла під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.
-== Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми ==
+== Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальними людьми ==
 :''Джерело: Спогади онука, [[Розум Олександр Миколайович|Олександра Розума]], спеціально для Енциклопедії Носівщини, 3 липня 2026.''
@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 Доньок Тетяни звали Софія і Роза що нетипово для сіл Полтавщини того часу. У Рози чоловік мав ім'я МАРКО Ткаченко, під час німецької окупації мав зв'язок з партизанським рухом, переховувався на хуторі Олава біля Ярмолинець, за доносом був заарештований місцевою поліцією, босоніж зимою його доправили до гестапо в Ромни. Після катувань, був розстріляний. Що цікаво, всі його речі і закривавлену одежу після страти повернули дружині Розі. Син Рози Володимир Ткаченко вже життя служив у армії, полковник. Помер у Сумах. Прабабця Тетяна все життя прожила з Розою у Бацманах. Мали досить пристойний на той час будинок під бляхою. Якусь живність. Працювали у колгоспі. Не бідували. Я малим зі всією ріднею теж долав пішки дорогу на троїцкий храм у це село.
-Софія Дмитрівна до 1970-х років проживала у Ярмолинцях зі своєю старшою донькою Євдокією, яка працювала в сільській бібліотеці, добре грала на баяні, керувала художньою самодіяльністю і була шанованою активісткою села. На жаль, не долживши до 50 років померла від раку. Баба Соня вивела в люди двох Євдохиних дочок — Людмилу і Валентину. [[Людмила Кулініч|Людмила]], Кулініч по чоловіку, проживала також у Носівці… Мій батько, коли забрав до себе в Носівку Софію Дмитрівну, за її бажанням підшукав обійстя для Людмили, в яке вона з дітьми і чоловіком переїхала з Сумщини. Зараз і Людмили (Люсі) і Валі немає черед живих. Ось так коротко. Ще раз акцентую увагу на те, що Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми свого часу у селі.
+Софія Дмитрівна до 1970-х років проживала у Ярмолинцях зі своєю старшою донькою Євдокією, яка працювала в сільській бібліотеці, добре грала на баяні, керувала художньою самодіяльністю і була шанованою активісткою села. На жаль, не долживши до 50 років померла від раку. Баба Соня вивела в люди двох Євдохиних дочок — Людмилу і Валентину. [[Людмила Кулініч|Людмила]], Кулініч по чоловіку, проживала також у Носівці… Мій батько, коли забрав до себе в Носівку Софію Дмитрівну, за її бажанням підшукав обійстя для Людмили, в яке вона з дітьми і чоловіком переїхала з Сумщини. Зараз і Людмили (Люсі) і Валі немає черед живих. Ось так коротко. Ще раз акцентую увагу на те, що Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальними людьми свого часу у селі.
 Похована Софія Дмитрівна в Носівці на [[Кладовище по вулиці Пилипа Орлика|кладовищі по вулиці Пилипа Орлика]].

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 Старша донька — Євдокія. Онуки:
 * Людмила Кулініч (? — ?, проживала в Носівці)
-* Валентина (1948 — початок 2020-х) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою. Виїхала з чоловіком в м. Клин, народила двох синів, померла від ковіду.
+* Валентина (1948 — початок 2020-х) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою. Виїхала з чоловіком в м. Клин, народила двох синів, померла під час епідемії від ковіду.
 Середня донька — [[Розум Ганна Андріївна]] (до заміжжя Муха, 1924—2018), фармацевт, завідувач аптеки при лікарні цукрозаводу. Молодший лейтенант медичної служби запасу, учасник Другої світової війни, нагороджена медалями та відзнаками. Зять [[Розум Микола Олександрович]] (1926—1977). В них народилися:
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Молодша донька Марія. У кінці 1940-х взяла шлюб з Миколою Усом, жителем с. Ярмолинці. Сім'я виїхала на Донбас,все життя проживали в місті Шахтарську, де Микола Ус працював до самої пенсії у воєнізованій гірничодопоміжній організації. Обох вже немає серед живих. У їхньому шлюбі шлюбі народилось двоє доньок:
 * Світлана (нар. 1950) — отримала вищу освіту фармацевта у Харкові, вийшла заміж і виїхала в Росію до м. Клин.
-* Раїса (1951 — початок 2020-х) — померла від під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.
+* Раїса (1951 — початок 2020-х) — померла під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.
 == Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми ==

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 Старша донька — Євдокія. Онуки:
 * Людмила Кулініч (? — ?, проживала в Носівці)
-* Валентина (1948 — — після 2020) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою. Виїхала з чоловіком в м. Клин, народила двох синів, померла від ковіду під час епідемії
+* Валентина (1948 — початок 2020-х) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою. Виїхала з чоловіком в м. Клин, народила двох синів, померла від ковіду.
 Середня донька — [[Розум Ганна Андріївна]] (до заміжжя Муха, 1924—2018), фармацевт, завідувач аптеки при лікарні цукрозаводу. Молодший лейтенант медичної служби запасу, учасник Другої світової війни, нагороджена медалями та відзнаками. Зять [[Розум Микола Олександрович]] (1926—1977). В них народилися:
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Молодша донька Марія. У кінці 1940-х взяла шлюб з Миколою Усом, жителем с. Ярмолинці. Сім'я виїхала на Донбас,все життя проживали в місті Шахтарську, де Микола Ус працював до самої пенсії у воєнізованій гірничодопоміжній організації. Обох вже немає серед живих. У їхньому шлюбі шлюбі народилось двоє доньок:
 * Світлана (нар. 1950) — отримала вищу освіту фармацевта у Харкові, вийшла заміж і виїхала в Росію до м. Клин.
-* Раїса (1951 — після 2020) — померла від під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.
+* Раїса (1951 — початок 2020-х) — померла від під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.
 == Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми ==

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 Старша донька — Євдокія. Онуки:
 * Людмила Кулініч (? — ?, проживала в Носівці)
-* Валентина (1948 — ?) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою.
+* Валентина (1948 — — після 2020) — закінчила Шахтарське медучилище, працювала медсестрою. Виїхала з чоловіком в м. Клин, народила двох синів, померла від ковіду під час епідемії
 Середня донька — [[Розум Ганна Андріївна]] (до заміжжя Муха, 1924—2018), фармацевт, завідувач аптеки при лікарні цукрозаводу. Молодший лейтенант медичної служби запасу, учасник Другої світової війни, нагороджена медалями та відзнаками. Зять [[Розум Микола Олександрович]] (1926—1977). В них народилися:

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 Доньок Тетяни звали Софія і Роза що нетипово для сіл Полтавщини того часу. У Рози чоловік мав ім'я МАРКО Ткаченко, під час німецької окупації мав зв'язок з партизанським рухом, переховувався на хуторі Олава біля Ярмолинець, за доносом був заарештований місцевою поліцією, босоніж зимою його доправили до гестапо в Ромни. Після катувань, був розстріляний. Що цікаво, всі його речі і закривавлену одежу після страти повернули дружині Розі. Син Рози Володимир Ткаченко вже життя служив у армії, полковник. Помер у Сумах. Прабабця Тетяна все життя прожила з Розою у Бацманах. Мали досить пристойний на той час будинок під бляхою. Якусь живність. Працювали у колгоспі. Не бідували. Я малим зі всією ріднею теж долав пішки дорогу на троїцкий храм у це село.
-Софія Дмитрівна до 1970-х років проживала у Ярмолинцях зі своєю старшою донькою Євдокією, яка працювала в сільській бібліотеці, добре грала на баяні, керувала художньою самодіяльністю і була шанованою активісткою села. На жаль, не долживши до 50 років померла від раку. Баба Соня вивела в люди двох Євдохиних дочок — Людмилу і Валентину. [[Людмила Кулініч|Люддмила]], Кулініч по чоловіку, проживала також у Носівці… Мій батько, коли забрав до себе в Носівку Софію Дмитрівну, за її бажанням підшукав обійстя для Людмили, в яке вона з дітьми і чоловіком переїхала з Сумщини. Зараз і Людмили (Люсі) і Валі немає черед живих. Ось так коротко. Ще раз акцентую увагу на те, що Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми свого часу у селі.
+Софія Дмитрівна до 1970-х років проживала у Ярмолинцях зі своєю старшою донькою Євдокією, яка працювала в сільській бібліотеці, добре грала на баяні, керувала художньою самодіяльністю і була шанованою активісткою села. На жаль, не долживши до 50 років померла від раку. Баба Соня вивела в люди двох Євдохиних дочок — Людмилу і Валентину. [[Людмила Кулініч|Людмила]], Кулініч по чоловіку, проживала також у Носівці… Мій батько, коли забрав до себе в Носівку Софію Дмитрівну, за її бажанням підшукав обійстя для Людмили, в яке вона з дітьми і чоловіком переїхала з Сумщини. Зараз і Людмили (Люсі) і Валі немає черед живих. Ось так коротко. Ще раз акцентую увагу на те, що Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми свого часу у селі.
 Похована Софія Дмитрівна в Носівці на [[Кладовище по вулиці Пилипа Орлика|кладовищі по вулиці Пилипа Орлика]].

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 * онук [[Розум Олександр Миколайович|Олександр]] (1952).
-Молодша донька Марія. У кінці 1940-х взяла шлюб з Миколою Усом, жителем с. Ярмолинці. Сім'я виїхала на Донбас,все життя проживали в місті Шахтарську, де Микола Ус працював до самої пенсії у воєнізованій гірничодопоміжній організації.Обох вже немає серед живих.У їхньому шлюбі шлюбі народилось двоє доньок:
+Молодша донька Марія. У кінці 1940-х взяла шлюб з Миколою Усом, жителем с. Ярмолинці. Сім'я виїхала на Донбас,все життя проживали в місті Шахтарську, де Микола Ус працював до самої пенсії у воєнізованій гірничодопоміжній організації. Обох вже немає серед живих. У їхньому шлюбі шлюбі народилось двоє доньок:
 * Світлана (нар. 1950) — отримала вищу освіту фармацевта у Харкові, вийшла заміж і виїхала на росію до м. Клін.
 * Раїса (1951 — після 2020) — померла від під час епідемії від ковіду в м. Шахтарськ, де все життя пропрацювала медсестрою у районній лікарні.

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Софія Дмитрівна до 1970-х років проживала у Ярмолинцях зі своєю старшою донькою Євдокією, яка працювала в сільській бібліотеці, добре грала на баяні, керувала художньою самодіяльністю і була шанованою активісткою села. На жаль, не долживши до 50 років померла від раку. Баба Соня вивела в люди двох Євдохиних дочок — Людмилу і Валентину. [[Людмила Кулініч|Люддмила]], Кулініч по чоловіку, проживала також у Носівці… Мій батько, коли забрав до себе в Носівку Софію Дмитрівну, за її бажанням підшукав обійстя для Людмили, в яке вона з дітьми і чоловіком переїхала з Сумщини. Зараз і Людмили (Люсі) і Валі немає черед живих. Ось так коротко. Ще раз акцентую увагу на те, що Андрій і Софія Мухи були надзвичайно унікальми людьми свого часу у селі.
-Похована в Носівці на [[Кладовище по вулиці Пилипа Орлика|кладовищі по вулиці Пилипа Орлика]].
+Похована Софія Дмитрівна в Носівці на [[Кладовище по вулиці Пилипа Орлика|кладовищі по вулиці Пилипа Орлика]].
 [[Категорія:Предки носівчан]]
 [[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Пилипа Орлика]]
 [[Категорія:Люди М]]