Мрин - Історія редагувань

Perohanych: /* Історія */

2026-01-05T18:25:49Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2026-01-05T18:22:55Z

Історія

Perohanych: Заміна тексту — «Мринська сільська громада» на «Мринська громада»

2024-07-23T09:47:52Z

Заміна тексту — «Мринська сільська громада» на «Мринська громада»

Perohanych: /* Культура */

2021-12-08T07:01:09Z

Культура

Perohanych в 08:23, 2 травня 2021

2021-05-02T08:23:33Z

Perohanych: /* Історія */

2020-11-22T12:43:32Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2020-11-22T12:42:48Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2020-11-22T12:39:46Z

Історія

Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T21:55:47Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych: /* Економіка */

2020-09-12T19:57:53Z

Економіка

Нова сторінка

[[Файл:Мринський будинок культури.jpg|міні|[[Мринський будинок культури]], мозаїчне панно «Україна» роботи народного художника України [[Кириченко Степан Андрійович|Степана Кириченка]]]]

'''Мрин''' — село в [[Носівський район|Носівському районі]]. Населення становить 2343 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Мринська сільська громада]].

== Історія ==
[[Файл:Mryn new gerb.png|міні|Герб Мрина]]

Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 польський король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців. Мрин також згадується у грамотах московських царів Олексія Михайловича та Катерини II, гетьмана Богдана Хмельницького.<ref name="da">[https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/chi-nastane-chas-vidrodzhennya Чи настане час відродження?] Іван Борисовець, Газета «День», 16 серпня 2013</ref>

Під час народно-визвольної війни 1648-54 Мрин перейшов у володіння Ветхорождественского монастиря.

Після 1657 року чернігівський архієпископ Л. Баранович приєднав село до садиби чернігівського Борисоглібського монастиря. Мрин був центром Мринський сотні Ніжинського (з середини XVII ст.- Київського) полку.

За описом 1781 в Мрині було невелике укріплення, оточене земляним валом. Найбільшими землевласниками в Мрині були Коробки, останній з яких - П. С. Коробка став членом Державної думи. Він мав в Мрині велику садибу з житловими будинками, господарським двором, стайнею (в 2-х житлових будинках тепер розміщена лікарня). У 1866 році в с. Мрин - 268 дворів, 1617 мешканців; в 1897 - 389 дворів, 2190 мешканців.

У ХІХ столітті містечко Мрин було волосним центром Мринської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії — у волость входило дев'ять навколишніх сіл.<ref name="da" />. У селі була Успенська та Миколаївська церква.

У Мрині були церковно-парафіяльна школа в кам'яному будинку, земська школа (1895), Мринська Леонідівска нижча реміснича школа (1901), Мринська Людмилівська жіноча семінарія (1903), лікарня, яку звів П. Коробка, Успенська церква (1897, знесена на початку 30-х рр.).

== Економіка ==
Поруч із селом розташоване найбільше в Європі [[Червонопартизанське підземне сховище газу|газове сховище]]. На глибині понад 400 метрів природа створила ємність площею 14 км на 6,5 км. Щорічно ДП «Укртрансгаз» закачує в неї стратегічний запас країни — 1,5 млрд кубометрів газу, що регулює споживання блакитного палива трьох областей — Київської, Сумської та Чернігівської.<ref name="day">[http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/optimistichniy-mrin Оптимістичний Мрин] Віталій Назаренко, газета «День», №158, (2013)</ref>

В селі працює паркетний цех<ref>{{cite web | url = https://www.uezd.com.ua/mrynskyj-parket-vidnovlyuje-mynulu-slavu/ | title = Мринський паркет відновлює минулу славу | publisher = Уездные новости| author = | date = | accessdate = | language = }}</ref>, діє своє професійно-технічне училище, швейна майстерня, низка магазинів, меліорація та школа.<ref name="day" />

== Культура ==
В селі з 2011 діє літературний клуб, випускається газета «Літературний Мрин» — один раз на місяць на десяти сторінках, накладом у чотириста примірників.<ref name="day" />

Завдяки літературному клубові видано дві збірки віршів:<ref name="day" />
* «[[Соборність сердець]]», до якої увійшли вірші 22 авторів. Зображення на обкладинку малювала місцева художниця Юлія Бобок. Наклад — 210 примірників.
* «[[Миттєвості життя]]». Наклад у 200 примірників.

== Видатні люди ==
* [[Байда Анатолій Ілліч]] (1906—1978) — будівельник, керуючий трестом Південзахідтрансбуд, Герой Соціалістичної Праці (1966, за спорудження Палацу культури «Україна»), кавалер ордена Леніна та інших урядових нагород. Батьки Анатолія Байди походять із Мрина.
* [[Байда Володимир Іларіонович]] (1931—2004) – науковець, кандидат сільськогосподарських наук.
* [[Живкович Владислав Хайдарович]] (1975—2015) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
* [[Малинка Олександр Никифорович]] (1865—1941) — український етнограф, фольклорист кінця ХІХ століття та доби Розстріляного відродження. Член Чернігівської та Полтавської археографічних комісій Російської імперії. Член Етнографічно-фольклорної комісії при ВУАН. Голова Ради Всеукраїнського етнографічного товариства. Співредактор журналу «Побут». Праці О. Малинки стали одним із фольклорно-етнографічних джерел для багатьох українських письменників.
* [[Коробка Павло Степанович]] (1846—1919) — український правознавець, освітній діяч і доброчинець.
* [[Тягнієнко Михайло Іванович]] (1936—) — Народний артист України, провідний майстер сцени Харківського академічного російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна.

== Галерея ==
<gallery>
File:Пам'ятка у Мрині 01.jpg|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 02.jpg|Пам'ятник над дорогою між Мрином і [[Лісові Хутори|Лісовими Хуторами]]
File:Пам'ятка у Мрині 03.jpg|Пам'ятник над дорогою між Мрином і [[Лісові Хутори|Лісовими Хуторами]]
File:Пам'ятка у Мрині 04.jpg|Пам'ятна табличка
|Пам'ятка у Мрині
|Пам'ятка у Мрині
|Пам'ятка у Мрині
|Пам'ятка у Мрині
|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 10.jpg|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 11.jpg|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 12.jpg|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 13.jpg|Пам'ятка у Мрині
File:Пам'ятка у Мрині 14.jpg|Пам'ятка у Мрині
|Пам'ятка у Мрині
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/770 Mryn] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/16416 Погода в селі Мрин]
* http://mryn.org/ Сайт Мрина
* [https://1ua.com.ua/mryn Неофіційний сайт смт Мрин ]
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Мрин
* [https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%80%D0%B8%D0%BD,+%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+17113/@51.0520972,31.5350909,14z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x40d55ee1c675c48b:0x39c913553157c6e4!8m2!3d51.0498747!4d31.5505579 Мрин – Карти Google]

== Література ==
* [[Моє рідне село]] / [[Бруханда Семен Федотович]]. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. — 87 с. : іл. — 150 прим. — ISBN 978-966-340-506-3
[[Категорія:Мрин|*]]
[[Категорія:Села]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 [[File:Шафонський 434.jpg]]
-Найбільшими землевласниками в Мрині були Коробки, останній з яких - П. С. Коробка став членом Державної думи. Він мав в Мрині велику садибу з житловими будинками, господарським двором, стайнею (в 2-х житлових будинках тепер розміщена лікарня). У 1866 році в с. Мрин - 268 дворів, 1617 мешканців; в 1897 - 389 дворів, 2190 мешканців.
+Найбільшими землевласниками в Мрині були Коробки, останній з яких - [[Коробка Павло Степанович|П. С. Коробка]] став членом Державної думи. Він мав в Мрині велику садибу з житловими будинками, господарським двором, стайнею (у 2-х житлових будинках тепер розміщена лікарня). У 1866 році в с. Мрин - 268 дворів, 1617 мешканців; в 1897 - 389 дворів, 2190 мешканців.
 У ХІХ столітті містечко Мрин було волосним центром Мринської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії — у волость входило дев'ять навколишніх сіл.<ref name="da" />. У селі була Успенська та Миколаївська церква.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Мринський будинок культури.jpg|міні|[[Мринський будинок культури]], мозаїчне панно «Україна» роботи народного художника України [[Кириченко Степан Андрійович|Степана Кириченка]]]]
-'''Мрин'''&nbsp;— село в колишньому [[Носівський район|Носівському районі]], з 2020 — в Ніжинському районі. Населення становить 2343 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Мринська сільська громада]].
+'''Мрин'''&nbsp;— село в колишньому [[Носівський район|Носівському районі]], з 2020 — в Ніжинському районі. Населення становить 2343 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Мринська громада]].
 == Історія ==

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 == Культура ==
-В селі з 2011 діє літературний клуб, випускається газета «Літературний Мрин»&nbsp;— один раз на місяць на десяти сторінках, накладом у чотириста примірників.<ref name="day" />
+В селі з 2011 діє літературний клуб, випускається газета «[[Літературний Мрин]]»&nbsp;— один раз на місяць на десяти сторінках, накладом у чотириста примірників.<ref name="day" />
 Завдяки літературному клубові видано дві збірки віршів:<ref name="day" />

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 польський король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців.
-В [[Коронна метрика|Коронній метриці]] (книзі реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів) зберігся здійснений у Варшаві і датований 25 травня 1647 запис «Надання права заснувати місто Яцкополь «загальновідоме як Мрин» на магдебурзькому праві домініканцям у Чернігові». (MK 190, k. 223v-225.protokół MK 361, p. 19.), ''польською'' 1647.05.25, Warszawa. Nadanie prawa założenia miasta Jackopol “vulgo Mrin” ''(латиною)'' na prawie magdeburskim dominikanom w Czernihowie.<ref>{{cite web | url = http://www.agad.gov.pl/inwentarze/MR2.xml | title = Wpisy dotyczące czterech województw: bracławskiego, czernihowskiego, kijowskiego i wołyńskiego z lat 1569 - 1673 wniesione do ksiąg Metryki Koronnej | publisher = | author = | date = | accessdate = | language = польською}}</ref>
+В Коронній метриці (книзі реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів) зберігся здійснений у Варшаві і датований 25 травня 1647 запис «Надання права заснувати місто Яцкополь «загальновідоме як Мрин» на магдебурзькому праві домініканцям у Чернігові». (MK 190, k. 223v-225.protokół MK 361, p. 19.), ''польською'' 1647.05.25, Warszawa. Nadanie prawa założenia miasta Jackopol “vulgo Mrin” ''(латиною)'' na prawie magdeburskim dominikanom w Czernihowie.<ref>{{cite web | url = http://www.agad.gov.pl/inwentarze/MR2.xml | title = Wpisy dotyczące czterech województw: bracławskiego, czernihowskiego, kijowskiego i wołyńskiego z lat 1569 - 1673 wniesione do ksiąg Metryki Koronnej | publisher = | author = | date = | accessdate = | language = польською}}</ref>
 Мрин також згадується у грамотах московських царів Олексія Михайловича та Катерини II, гетьмана Богдана Хмельницького.<ref name="da">[https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/chi-nastane-chas-vidrodzhennya Чи настане час відродження?] Іван Борисовець, Газета «День», 16 серпня 2013</ref>

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 польський король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців.
-В [[Коронна метрика|Коронній метриці]] (книзі реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів) зберігся здійснений у Варшаві і датований 25 травня 1647 запис «Надання права заснувати місто Яцкополь «загальновідоме як Мрин» на магдебурзькому праві домініканцям у Чернігові». (MK 190, k. 223v-225.protokół MK 361, p. 19.) {{lang-pl|1647.05.25, Warszawa. Nadanie prawa założenia miasta Jackopol {{lang-la|“vulgo Mrin”}} na prawie magdeburskim dominikanom w Czernihowie.}}<ref>{{cite web | url = http://www.agad.gov.pl/inwentarze/MR2.xml | title = Wpisy dotyczące czterech województw: bracławskiego, czernihowskiego, kijowskiego i wołyńskiego z lat 1569 - 1673 wniesione do ksiąg Metryki Koronnej | publisher = | author = | date = | accessdate = | language = польською}}</ref>
+В [[Коронна метрика|Коронній метриці]] (книзі реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів) зберігся здійснений у Варшаві і датований 25 травня 1647 запис «Надання права заснувати місто Яцкополь «загальновідоме як Мрин» на магдебурзькому праві домініканцям у Чернігові». (MK 190, k. 223v-225.protokół MK 361, p. 19.), ''польською'' 1647.05.25, Warszawa. Nadanie prawa założenia miasta Jackopol “vulgo Mrin” ''(латиною)'' na prawie magdeburskim dominikanom w Czernihowie.<ref>{{cite web | url = http://www.agad.gov.pl/inwentarze/MR2.xml | title = Wpisy dotyczące czterech województw: bracławskiego, czernihowskiego, kijowskiego i wołyńskiego z lat 1569 - 1673 wniesione do ksiąg Metryki Koronnej | publisher = | author = | date = | accessdate = | language = польською}}</ref>
 Мрин також згадується у грамотах московських царів Олексія Михайловича та Катерини II, гетьмана Богдана Хмельницького.<ref name="da">[https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/chi-nastane-chas-vidrodzhennya Чи настане час відродження?] Іван Борисовець, Газета «День», 16 серпня 2013</ref>

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 Після 1657 року чернігівський архієпископ Л. Баранович приєднав село до садиби чернігівського Борисоглібського монастиря. Мрин був центром Мринський сотні Ніжинського (з середини XVII ст.- Київського) полку.
-За описом 1781 в Мрині було невелике укріплення, оточене земляним валом. Найбільшими землевласниками в Мрині були Коробки, останній з яких - П. С. Коробка став членом Державної думи. Він мав в Мрині велику садибу з житловими будинками, господарським двором, стайнею (в 2-х житлових будинках тепер розміщена лікарня). У 1866 році в с. Мрин - 268 дворів, 1617 мешканців; в 1897 - 389 дворів, 2190 мешканців.
+Опанас Шафонський у праці «Чернігівського намісництва топографічний опис» (1786) так описує Мрин:
 У ХІХ столітті містечко Мрин було волосним центром Мринської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії — у волость входило дев'ять навколишніх сіл.<ref name="da" />. У селі була Успенська та Миколаївська церква.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Мринський будинок культури.jpg|міні|[[Мринський будинок культури]], мозаїчне панно «Україна» роботи народного художника України [[Кириченко Степан Андрійович|Степана Кириченка]]]]
-'''Мрин'''&nbsp;— село в [[Носівський район|Носівському районі]]. Населення становить 2343 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Мринська сільська громада]].
+'''Мрин'''&nbsp;— село в колишньому [[Носівський район|Носівському районі]], з 2020 — в Ніжинському районі. Населення становить 2343 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Мринська сільська громада]].
 == Історія ==
@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 == Література ==
 * [[Моє рідне село]] / [[Бруханда Семен Федотович]].&nbsp;— Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013.&nbsp;— 87 с. : іл.&nbsp;— 150 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-340-506-3
 [[Категорія:Мрин|*]]
 [[Категорія:Села]]
 [[Категорія:Є у Вікіпедії]]

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 [[Файл:Mryn new gerb.png|міні|Герб Мрина]]
-Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 польський король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців. Мрин також згадується у грамотах московських царів Олексія Михайловича та Катерини II, гетьмана Богдана Хмельницького.<ref name="da">[https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/chi-nastane-chas-vidrodzhennya Чи настане час відродження?] Іван Борисовець, Газета «День», 16 серпня 2013</ref>
+Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 польський король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців.
 Під час народно-визвольної війни 1648-54 Мрин перейшов у володіння Ветхорождественского монастиря.

← Попередня версія	Версія за 21:55, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)