Миколаївська церква у Володьковій Дівиці - Історія редагувань

Perohanych: /* Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму) */

2026-11-01T19:45:11Z

Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму)

Perohanych: /* Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму) */

2025-05-06T07:56:38Z

Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму)

Серж в 07:20, 5 травня 2025

2025-05-05T07:20:01Z

Perohanych в 07:09, 29 березня 2025

2025-03-29T07:09:54Z

Perohanych в 07:09, 29 березня 2025

2025-03-29T07:09:07Z

Perohanych в 07:08, 29 березня 2025

2025-03-29T07:08:08Z

Perohanych в 21:55, 28 березня 2025

2025-03-28T21:55:17Z

Серж в 18:51, 28 березня 2025

2025-03-28T18:51:32Z

Perohanych в 12:07, 15 березня 2025

2025-03-15T12:07:12Z

Perohanych: /* Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму) */

2025-03-06T08:52:43Z

Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму)

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 [[Файл:Миколаївська церква у Володьковій Дівиці.jpg]]
-Святитель Миколай, архієпископ Мір Лікійських, великий угодник Божий і чудотворець, глибоко шанований усім християнським світом і особливо у нас, в Україні. Майже в кожному українському місті є храм в його ім'я, та й перша на Русі церква, побудована рівноапостольною княгинею Ольгою – Миколаївська. У четвертому благочинному окрузі Ніжинського повіту, до якого входили населені пункти [[Володькова Дівиця]], Колісники, Кукшин, [[Мрин]], [[Мильники]], [[Носівка]], [[Плоске]], Переходівка, Стодоли, Смолянка, [[Хотинівка]], у чотирьох із них був храм присвячений цьому угоднику Божому.
+Святитель Миколай, архієпископ Мір Лікійських, великий угодник Божий і чудотворець, глибоко шанований усім християнським світом і особливо у нас, в Україні. Майже в кожному українському місті є храм в його ім'я, та й перша на Русі церква, побудована рівноапостольною княгинею Ольгою – Миколаївська. У четвертому благочинному окрузі Ніжинського повіту, до якого входили населені пункти [[Володькова Дівиця]], [[Колісники]], [[Кукшин]], [[Мрин]], [[Мильники]], [[Носівка]], [[Плоске]], [[Переходівка]], [[Стодоли]], [[Смолянка]], [[Хотинівка]], у чотирьох із них був храм присвячений цьому угоднику Божому.
 Миколаївська церква у [[Володькова Дівиця|Дівиці]] була збудована в [[1789]] році спільними зусиллями парафіян та священиків [[Косинський Василь|Василія Косинського]] і [[Павловський Сава|Сави Павловського]]. Приміщення дерев'яне хрестоподібне у плані на кам'яному фундаменті, покрите залізом з такаю ж дзвіницею пофарбоване зовні й з середини масляними фарбами.

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Після скасування кріпосного права, коли народу було дароване право на свобідне життя при православних храмах почали відкриватись парафіяльні попечительства. Головна задача, якого заключалася у двох найважливіших заповідях – любові до Бога і до ближнього. Попечительсто стало помічником священику і церковному старості в їх турботах по облаштуванню храму. Попечительство при Миколаївській парафії було відкрите в [[1873]] році. Очільника обирали загальним зібранням прихожан із осіб, які користувались загальною довірою. Першим головою попечительства став правлячий священик [[Михаїл П'ятницький]], а членами вибрали із козаків: [[Павло Костюк|Павла Костюка]], [[Данило Шерстюк|Данила Шерстюка]], [[Василь Борис|Василя Бориса]], [[Андрій Григораш|Андрія Григораша]], [[Павло Бідненко|Павла Бідненка]]; із селян власників: Івана, Василя, Маркела, Павла Сіриків, Леонтія Короля, Данила Волкогона, Карпа Катрухи та Якова Іллюшку.
-січня 1899 року на вакантне ієрейське місце при Миколаївської церкви села, за власним проханям, переміщений священик [[Феодор Лубенцев]]. Отець Феодор родився у сім'ї псаломщика при Миколаївській церкві села Кочерг Глухівського повіту. У 1873 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. Преосвященнішим Серапіоном єпископом Чернігівським і Ніжинським рукоположений у священики до Михайлівської церкви села Куликівка. 27 жовтня 1899 року був обраний благочинним четвертого округу Ніжинського повіту.
+[[15 січня]] [[1899]] року на вакантне ієрейське місце при Миколаївської церкви села, за власним проханям, переміщений священик [[Феодор Лубенцев]]. Отець Феодор родився у сім'ї псаломщика при Миколаївській церкві села Кочерг Глухівського повіту. У 1873 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. Преосвященнішим Серапіоном єпископом Чернігівським і Ніжинським рукоположений у священики до Михайлівської церкви села Куликівка. 27 жовтня 1899 року був обраний благочинним четвертого округу Ніжинського повіту.
 Посада благочинного округу та той час була досить шанованою і відповідальною. Керувати округами рішенням єпархіального управління мав найавторитетніший, найдосвідченіший у тому окрузі священик. Володькова Дівиця стала своєрідною столицею одного з найбільших у повіті благочинних округів. У продовж багатьох років до Дівиці у храм святителя Миколая стали приїздити священики з усіх околиць округу для розв'язання нагальних питань життя приходів.

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 Посада благочинного округу та той час була досить шанованою і відповідальною. Керувати округами рішенням єпархіального управління мав найавторитетніший, найдосвідченіший у тому окрузі священик. Володькова Дівиця стала своєрідною столицею одного з найбільших у повіті благочинних округів. У продовж багатьох років до Дівиці у храм святителя Миколая стали приїздити священики з усіх околиць округу для розв'язання нагальних питань життя приходів.
-З часом кількість жителів села стала стрімко зростати. Храми не могла вмістити всіх віруючих під час богослужіння, тому було прийнято рішення про будівництво, а точніше, про розширення [[Трьохсвятительська церква у Володьковій Дівиці|Трьохсвятительської церкви]] за проектом Георгіївської церкви села Дроздівки Ніжинського повіту. 17 листопада 1901 року від раку печінки помирає благодійниця села і церкви княгиня [[Голіцина Олександра Василівна|Олександра Василівна Голіцина]]. А 20 числа благочинний Федір Лубенцев із псаломщиком [[Михайло Тарасевич|Михайлом Тарасевичем]] звершили відспівування, по завершенні якого відбулось прощання та проводи. Тіло спочилої передали землі у Сергієвій пустині поблизу Петербурга.
+З часом кількість жителів села стала стрімко зростати. Храми не могла вмістити всіх віруючих під час богослужіння, тому було прийнято рішення про будівництво, а точніше, про розширення [[Трьохсвятительська церква у Володьковій Дівиці|Трьохсвятительської церкви]] за проектом Георгіївської церкви села Дроздівки Ніжинського повіту. 17 листопада 1901 року від раку печінки помирає благодійниця села і церкви княгиня [[Голіцина Олександра Василівна|Олександра Василівна Голіцина]]. А 20 числа благочинний [[Федір Лубенцев]] із псаломщиком [[Михайло Тарасевич|Михайлом Тарасевичем]] звершили відспівування, по завершенні якого відбулось прощання та проводи. Тіло спочилої передали землі у Сергієвій пустині поблизу Петербурга.
 Незважаючи на смерть останньої, будівництво розпочали [[26 вересня]] [[1902]] року, після здійснення всіх дій передбачених у таких випадках канонами православної церкви. За ходом будівництва слідкував чернігівський єпархіальний архітектор [[Вакуловський]].

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/289163238503454/posts/401548777264899/ | title =  Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці | publisher = Газета "Носівські вісті" | author = [[Сергій Тимошик]]| date = 8 лютого 2019 }}''
-[[Файл:Миколаївська церква у Володьковій Дівиці.jpg|міні]]
+[[Файл:Миколаївська церква у Володьковій Дівиці.jpg]]
 Святитель Миколай, архієпископ Мір Лікійських, великий угодник Божий і чудотворець, глибоко шанований усім християнським світом і особливо у нас, в Україні. Майже в кожному українському місті є храм в його ім'я, та й перша на Русі церква, побудована рівноапостольною княгинею Ольгою – Миколаївська. У четвертому благочинному окрузі Ніжинського повіту, до якого входили населені пункти [[Володькова Дівиця]], Колісники, Кукшин, [[Мрин]], [[Мильники]], [[Носівка]], [[Плоске]], Переходівка, Стодоли, Смолянка, [[Хотинівка]], у чотирьох із них був храм присвячений цьому угоднику Божому.

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/289163238503454/posts/401548777264899/ | title =  Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці | publisher = Газета "Носівські вісті" | author = [[Сергій Тимошик]]| date = 8 лютого 2019 }}''
-[[Файл:Миколаївська церква у Володьковій Дівиці.jpg]]
+[[Файл:Миколаївська церква у Володьковій Дівиці.jpg|міні]]
 Святитель Миколай, архієпископ Мір Лікійських, великий угодник Божий і чудотворець, глибоко шанований усім християнським світом і особливо у нас, в Україні. Майже в кожному українському місті є храм в його ім'я, та й перша на Русі церква, побудована рівноапостольною княгинею Ольгою – Миколаївська. У четвертому благочинному окрузі Ніжинського повіту, до якого входили населені пункти [[Володькова Дівиця]], Колісники, Кукшин, [[Мрин]], [[Мильники]], [[Носівка]], [[Плоске]], Переходівка, Стодоли, Смолянка, [[Хотинівка]], у чотирьох із них був храм присвячений цьому угоднику Божому.
@@ Рядок 59: / Рядок 57: @@
 с. [[Володькова Дівиця]].
 [[Категорія:Храми у Володьковій Дівиці]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці (230 років храму) ==
 :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/289163238503454/posts/401548777264899/ | title =  Церква святого Миколая у Володьковій Дівиці | publisher = Газета "Носівські вісті" | author = [[Сергій Тимошик]]| date = 8 лютого 2019 }}''
 [[Файл:Проєкт Миколаївської церква у Володьковій Дівиці.jpg]]

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 Під час огляду церков і монастирів Чернігівської єпархії у середу 18 серпня 1904 року єпископ Новгород-Сіверський [[Нестор]] прибув до Володькової Дівиці із Плоского. Владика вклонився місцевим святиням, ознайомивсь із ходом будівництва нового храму, перевірив церковні папери, завітав до парафіяльних шкіл. До преосвященішого Нестора у Дівицю прибули причети із Кропивни і Синяків, привізши із собою церковні документи на перевірку. Наступного дня владика продовжив свій маршрут-огляд, вирушивши до [[Данина|Данини]].
-У понеділок [[18 липня]] 1910 року в день пам'яті преподобного Іоанна многострадального Печерського, благочинним із Носівки [[Захвалинський Іван Григорович|Іоанном Захвалинським]] у співслужінні протоієрея [[Ячницький Лев Амосович|Льва Ячницького]], дванадцяти священників та трьох дияконів, з двома хорами місцевих півчих при багаточисельному народу урочисто освятили по чинопослідуваню православної церкви новий кам'яний храм в честь святителя Христового і чудотворця Миколая.
+У понеділок [[18 липня]] [[1910]] року в день пам'яті преподобного Іоанна многострадального Печерського, благочинним із Носівки [[Захвалинський Іван Григорович|Іоанном Захвалинським]] у співслужінні протоієрея [[Ячницький Лев Амосович|Льва Ячницького]], дванадцяти священників та трьох дияконів, з двома хорами місцевих півчих при багаточисельному народу урочисто освятили по чинопослідуваню православної церкви новий кам'яний храм в честь святителя Христового і чудотворця Миколая.
 Нова кам'яна трьохпрестольна церква на 1300 прихожан із дзвіницею при ній вдалось нівроку. У будівництві нового храму брало участь усе село. Фундамент закладали із твердих порід каменю на 3 ½ аршин глибини. З найкращої цегли, яку випалювали самотужки,  виводили зводи на 1 ½ цегли. Для кладки стін використовували добре обпалену червону цеглу. Фігурна кладка з якої надавала церкві особливого парадного вигляду, від чого в народі її стали називати «красною».

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 Незважаючи на смерть останньої, будівництво розпочали [[26 вересня]] [[1902]] року, після здійснення всіх дій передбачених у таких випадках канонами православної церкви. За ходом будівництва слідкував чернігівський єпархіальний архітектор [[Вакуловський]].
-При церкві діє церковно-парафіяльна школа відкрита [[10 листопада]] [[1887]] року. Розміщена вона у будинку княгині Голіциної й утримується на кошти церкви. У 1903 році в ній навчалось 66 хлопчиків та 19 дівчаток. Учителював у школі [[Костенецький Тимофій Тимофійович|Тимофій Тимофійович Костенецький]], який за професіоналізм удостоєний срібної медалі на Олександрівській стрічці.
+При церкві діє [[Миколаївська церковно-парафіяльна школа|церковно-парафіяльна школа]] відкрита [[10 листопада]] [[1887]] року. Розміщена вона у будинку княгині Голіциної й утримується на кошти церкви. У 1903 році в ній навчалось 66 хлопчиків та 19 дівчаток. Учителював у школі [[Костенецький Тимофій Тимофійович|Тимофій Тимофійович Костенецький]], який за професіоналізм удостоєний срібної медалі на Олександрівській стрічці.
 У [[1903]] році прихожанами були 1269 чоловіків і 1357 жінок. По неділях і святах після вечірнього бдіння з 1 грудня до шостої неділі Великого посту проводилися позаслужбові читання, які відвідувало від 100 до 300 осіб. На церковному погості, який був огороджений парканом, окрім церкви та дзвіниці знаходився амбар де зберігалося церковне начиння та сарай для дров. Біля погосту стояла сторожка крита залізом. За парафією було закріплено два кладовища: старе площею близько 4 десятин і нове – 3 десятини.

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 [[12 жовтня]] [[1866]] року Святійший Синод видав указ, в якому рекомендував ведення парафіяльних церквах літописів із зазначенням в них історико-статистичного опису церкви і парафії, про всі знаменні місцеві події, з урахуванням того, що дані літописи, з плином часу, можуть бути використані для історії церкви і вітчизни. Так у [[1868]] році й при Миколаївській церкві почали вести літописання. В ньому висвітлювали всі радощі й печалі життя парафії, загальні відомості про храм, пастирська діяльність священика. Ведення літопису покладалась на всіх членів причету, але головним керманичем у цій справі залишався священик, без дозволу якого нічого не фіксувалось.
-Після скасування кріпосного права, коли народу було дароване право на свобідне життя при православних храмах почали відкриватись парафіяльні попечительства. Головна задача, якого заключалася у двох найважливіших заповідях – любові до Бога і до ближнього. Попечительсто стало помічником священику і церковному старості в їх турботах по облаштуванню храму. Попечительство при Миколаївській парафії було відкрите в [[1873]] році. Очільника обирали загальним зібранням прихожан із осіб, які користувались загальною довірою. Першим головою попечительства став правлячий священик [[Михаїл П'ятницький]], а членами вибрали із козаків: Павла Костюка, Данила Шерстюка, Василя Бориса, Андрія Григораша, Павла Бідненка; із селян власників: Івана, Василя, Маркела, Павла Сіриків, Леонтія Короля, Данила Волкогона, Карпа Катрухи та Якова Іллюшку.
+Після скасування кріпосного права, коли народу було дароване право на свобідне життя при православних храмах почали відкриватись парафіяльні попечительства. Головна задача, якого заключалася у двох найважливіших заповідях – любові до Бога і до ближнього. Попечительсто стало помічником священику і церковному старості в їх турботах по облаштуванню храму. Попечительство при Миколаївській парафії було відкрите в [[1873]] році. Очільника обирали загальним зібранням прихожан із осіб, які користувались загальною довірою. Першим головою попечительства став правлячий священик [[Михаїл П'ятницький]], а членами вибрали із козаків: [[Павло Костюк|Павла Костюка]], [[Данило Шерстюк|Данила Шерстюка]], [[Василь Борис|Василя Бориса]], [[Андрій Григораш|Андрія Григораша]], [[Павло Бідненко|Павла Бідненка]]; із селян власників: Івана, Василя, Маркела, Павла Сіриків, Леонтія Короля, Данила Волкогона, Карпа Катрухи та Якова Іллюшку.
 січня 1899 року на вакантне ієрейське місце при Миколаївської церкви села, за власним проханям, переміщений священик [[Феодор Лубенцев]]. Отець Феодор родився у сім'ї псаломщика при Миколаївській церкві села Кочерг Глухівського повіту. У 1873 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. Преосвященнішим Серапіоном єпископом Чернігівським і Ніжинським рукоположений у священики до Михайлівської церкви села Куликівка. 27 жовтня 1899 року був обраний благочинним четвертого округу Ніжинського повіту.