Колгосп імені Куйбишева - Історія редагувань

Perohanych в 13:45, 2 серпня 2025

2025-08-02T13:45:07Z

Perohanych: /* Працею звеличували Носівщину */

2025-06-12T06:56:43Z

Працею звеличували Носівщину

Perohanych: Заміна тексту — «’» на «'»

2024-10-24T14:48:23Z

Заміна тексту — «’» на «'»

Perohanych в 22:19, 27 грудня 2023

2023-12-27T22:19:31Z

Perohanych в 22:19, 27 грудня 2023

2023-12-27T22:19:04Z

Perohanych в 22:18, 27 грудня 2023

2023-12-27T22:18:19Z

Perohanych: /* Люди */

2023-12-27T22:16:34Z

Люди

Perohanych: /* Люди */

2023-12-27T22:15:26Z

Люди

Perohanych: /* Люди */

2023-12-27T22:15:17Z

Люди

Perohanych в 22:10, 27 грудня 2023

2023-12-27T22:10:36Z

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 М. М. ФУРСА.
-[[Категорія:Колгоспи|Куйбишева]]
+[[Категорія:Колгосп імені Куйбишева|*]]
 [[Категорія:Володькова Дівиця]]

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 Успішному розвитку господарств сприяло вміння керівників підібрати кадри середньої ланки: зоотехніків, агрономів, інженерів, бригадирів комплексних і тракторних бригад. Низка господарств, працюючи на перспективу, направляли за рахунок колгоспу на навчання до вузів та технікумів молодь. Наприклад в 1975-1976 рр. від к-пу ім. Куйбишева навчалося 12 колгоспних стипендіатів.
 В колгоспі ім. Куйбишева фанатично віддавався роботі агроном [[Бурдинський Віктор Миколайович]], впроваджуючи нові методи господарювання, ламаючи дідівські стереотипи. І там же хорошим організатором польових робіт зарекомендував себе агроном [[Баклан Борис Васильович]], колишній керівник [[Носівська дослідна станція|Носівської дослідної станції]].
@@ Рядок 47: / Рядок 43: @@
 Так, працюючи директором [[Носівське районне відділення Держбанку|Носівського районного відділення Держбанку]], [[Приходько Віктор Андрійович|Приходько В. А.]] написав доповідну в райвиконком, пропонуючи позбавити голову колгоспу ім. Куйбишева та головного бухгалтера права підпису на банківських документах, так як їх дії „межують з кримінальною відповідальністю”. Без ризику не можна було побудувати жодного значного об'єкту.
-У 1970-х роках ХХ століття колгоспи вже стали міцнішими і більшість з них мали власні кошти. Значно покращилися культурно-соціальні умови життя на селі. Будувалися добротні Будинки культури, їдальні, магазини. На тваринницьких фермах діяли кімнати відпочинку, їдальні, душові.
+У 1970-х колгоспи вже стали міцнішими і більшість з них мали власні кошти. Значно покращилися культурно-соціальні умови життя на селі. Будувалися добротні Будинки культури, їдальні, магазини. На тваринницьких фермах діяли кімнати відпочинку, їдальні, душові.
 Так, наприклад, в колгоспі ім. Куйбишева в літній період працювало 4 їдальні, діяли 4 кімнати відпочинку тваринників, дві лазні та інше. Вже була налагоджена система оплати праці. Крім основної, яка виплачувалася щомісяця, в кінці року видавалася додаткова, в розрахунку на 1 крб. основної, яка іноді була більшою за основну. Загальними зборами колгоспу було надано право правлінню нараховувати додаткову оплату в залежності від ставлення колгоспника до праці. За порушення дисципліни правління могло і зовсім позбавити працівника додаткової оплати. Це дисциплінувало трудівників.

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 [[Балинець Максим Йосипович]] очолив в 1953 році один з найбільших в районі колгоспів – ім. Куйбишева в с. [[Червоні Партизани]]. Справи в господарстві тоді йшли не найкращим чином. Післявоєнна відбудова – це було ще одне випробування; згадайте, як працювали наші матері – напівголодні, ні взуття ні одягу. Робота зрання і до смеркання. Все винесло на своїх плечах покоління ненагороджених героїнь. Дякуючи їх самовідданій праці, організаторським здібностям М. Й. Балинця вже в 1960-1970 рр. колгосп став мільйонером.
-Мені випало в 1974-1979 рр. очолити цей колгосп після виходу М. Й. Балинця на заслужений відпочинок. Доводилось докладати багато зусиль, щоб не знизити показники, бо к-п ім. Куйбишева серед 22-х колгоспів району займав перше місце по виробництву і продажу державі с/г продукції, що становило понад 10% районного державного плану. Наприклад, свинопоголів’я було в колгоспі понад 5 тис., великої рогатої худоби – біля 4-х тисяч.
+Мені випало в 1974-1979 рр. очолити цей колгосп після виходу М. Й. Балинця на заслужений відпочинок. Доводилось докладати багато зусиль, щоб не знизити показники, бо к-п ім. Куйбишева серед 22-х колгоспів району займав перше місце по виробництву і продажу державі с/г продукції, що становило понад 10% районного державного плану. Наприклад, свинопоголів'я було в колгоспі понад 5 тис., великої рогатої худоби – біля 4-х тисяч.
 У нерівних умовах працювали колгоспи з вини районного керівництва у відношенні планування, забезпечення технікою, запчастинами. Наприклад, маючи мільйон карбованців власних коштів колгосп ім. Куйбишева без рознарядки сільгоспуправління не міг придбати необхідну техніку. Тому були змушені в Прибалтиці шукати військові заводи де ремонтувалася техніка і звідти везти списані двигуни, коробки передач для ремонту давно відслуживших свій вік автомобілів. У той же час [[Колгосп імені Кірова|колгосп ім. Кірова]] нову техніку отримував у достатній кількості, хоча не мав власних коштів. Необ'єктивне планування виробництва і продажу окремих сільгоспкультур також ставило господарства у нерівне економічне становище.
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 Найскладнішими ділянками в колгоспному виробництві були тракторні бригади і тваринницькі ферми. Вмілі і невтомні керівники тракторних бригад були опорою колгоспу. ... [[Расюк Іван Васильович]] – в к-пі ім. Куйбишева.
-Недосконалою на той час була механізація трудомістких процесів у тваринництві. Траплялося, що серед зими виходила з ладу система водопостачання і, навіть, артезіанські свердловини, ламалися транспортери на фермах, що надзвичайно ускладнювало працю колгоспників і негативно впливало на виробництво молока і м’яса.
+Недосконалою на той час була механізація трудомістких процесів у тваринництві. Траплялося, що серед зими виходила з ладу система водопостачання і, навіть, артезіанські свердловини, ламалися транспортери на фермах, що надзвичайно ускладнювало працю колгоспників і негативно впливало на виробництво молока і м'яса.
 Добре працювали механіки в тваринництві к-пу ім. Куйбишева [[Зеленчук Михайло Іванович]], [[Івахно Василь Михайлович]] та інші.
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 У колгоспі ім. Куйбишева, наприклад, було дві бригади теслярів, бригада мулярів, тому абсолютна більшість приміщень там побудована господарським методом. Райплан міг виділити лісу для будівництва лише чверть від потрібної кількості і тому доводилось заготовляти дерево на Півночі, розраховуючись за нього готівкою. Це було порушенням фінансової дисципліни, за що керівникам доводилось нести адміністративну, а іноді й кримінальну відповідальність.
-Так, працюючи директором [[Носівське районне відділення Держбанку|Носівського районного відділення Держбанку]], [[Приходько Віктор Андрійович|Приходько В. А.]] написав доповідну в райвиконком, пропонуючи позбавити голову колгоспу ім. Куйбишева та головного бухгалтера права підпису на банківських документах, так як їх дії „межують з кримінальною відповідальністю”. Без ризику не можна було побудувати жодного значного об’єкту.
+Так, працюючи директором [[Носівське районне відділення Держбанку|Носівського районного відділення Держбанку]], [[Приходько Віктор Андрійович|Приходько В. А.]] написав доповідну в райвиконком, пропонуючи позбавити голову колгоспу ім. Куйбишева та головного бухгалтера права підпису на банківських документах, так як їх дії „межують з кримінальною відповідальністю”. Без ризику не можна було побудувати жодного значного об'єкту.
 У 1970-х роках ХХ століття колгоспи вже стали міцнішими і більшість з них мали власні кошти. Значно покращилися культурно-соціальні умови життя на селі. Будувалися добротні Будинки культури, їдальні, магазини. На тваринницьких фермах діяли кімнати відпочинку, їдальні, душові.

← Попередня версія		Версія за 22:19, 27 грудня 2023
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Колгосп імені Куйбишева''' — колективне господарство в селі [[Червоні Партизани]].	+	'''Колгосп імені Куйбишева''' — колишнє колективне господарство в селі [[Червоні Партизани]].

	== Люди ==		== Люди ==

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 == До історії ==
-Влітку 1941 на схід були вивезені ряд колгоспів. Із |колгоспу імені Куйбишева евакуйовувалася худоба у Саратовську область. Відповідальним за евакуацію худоби: коней, волів, корів, свиней, овець – всього понад 300 голів, призначався [[Примушко Антон Якович|Антоній Примушко]] та допомагали 42 гонщики.
+В серпні 1941 на схід були вивезені ряд колгоспів. Із колгоспу імені Куйбишева евакуйовувалася худоба у Саратовську область. Відповідальним за евакуацію худоби: коней, волів, корів, свиней, овець – всього понад 300 голів, призначався [[Примушко Антон Якович|Антоній Примушко]] та допомагали 42 гонщики.
 [[Файл:Антон Якович Примушко та документи на евакуацію худоби з Червонопартизанського.jpg]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 * [[Литвиненко Надія Іванівна]] — завідувачка дитячого садка в колгоспі імені Куйбишева (з 1981 по ?)
 * [[Фурса Михайло Максимович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1974—1979.
 == Працею звеличували Носівщину ==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 * [[Балинець Максим Йосипович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1953—1974.
 * [[Ілляш Григорій Якович]] — голова колгоспу імені Куйбишева. За його головування в 1986-1988 зусиллями колгоспу було збудоване нове приміщення Сулацької загальноосвітньої школи.
 * [[Фурса Михайло Максимович]] — голова колгоспу імені Куйбишева в 1974—1979.