Козарська трагедія 1943 року (доповідь Оксани Лопати) - Історія редагувань

Perohanych: /* Козарська трагедія 1943 року */

2024-10-20T08:43:21Z

Козарська трагедія 1943 року

Perohanych в 08:39, 20 жовтня 2024

2024-10-20T08:39:03Z

Perohanych в 05:42, 2 квітня 2024

2024-04-02T05:42:23Z

Показати зміни

Perohanych: /* Козарська трагедія 1943 року */

2024-04-02T05:38:11Z

Козарська трагедія 1943 року

Perohanych: /* Козарська трагедія 1943 року */

2024-04-02T05:37:42Z

Козарська трагедія 1943 року

Perohanych: Perohanych перейменував сторінку з Козарська трагедія 1943 року на Козарська трагедія 1943 року (доповідь Оксани Лопати)

2021-03-03T17:52:12Z

Perohanych перейменував сторінку з Козарська трагедія 1943 року на Козарська трагедія 1943 року (доповідь Оксани Лопати)

Perohanych: /* Примітки */

2021-03-03T12:46:30Z

Примітки

Perohanych в 09:02, 3 березня 2021

2021-03-03T09:02:01Z

Perohanych в 20:53, 7 січня 2021

2021-01-07T20:53:17Z

Perohanych: Perohanych перейменував сторінку з Козарівська трагедія 1943 року на Козарська трагедія 1943 року

2021-01-07T20:45:49Z

Perohanych перейменував сторінку з Козарівська трагедія 1943 року на Козарська трагедія 1943 року

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 вересня 1941 р. останні частини Червоної Армії пройшли через Козари, а в ніч з 10 на 11 вересня розпочався період окупації з грабунком, розстрілами [2].
-У лісі з'явилися партизани. Їх ставало більше, причому серед них було чимало жителів Козар. Взимку партизани знищили в селі поліцейську дільницю. Почастішали диверсії на дорогах, якими йшли німецькі машини. Було підірвано [[Козарський міст|міст через річку Остер]]. Одна група партизанів зав'язала бій з охороною, а друга з іншого боку мосту непомітно заклала вибухівку [2].
+У лісі з'явилися партизани. Їх ставало більше, причому серед них було чимало жителів Козар. Взимку партизани знищили в селі поліцейську дільницю. Почастішали диверсії на дорогах, якими йшли німецькі машини. Було підірвано [[Міст через Остер у Козарах|міст через річку Остер]]. Одна група партизанів зав'язала бій з охороною, а друга з іншого боку мосту непомітно заклала вибухівку [2].
 На початку 1943 р. окупанти розпочали широкомасштабну операцію з використанням бронетехніки та авіації. Їм удалося вибити партизанів із лісової бази. Проте знищити їх карателі не змогли, хоча самі втратили близько 130 чоловік [2].

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 вересня 1941 р. останні частини Червоної Армії пройшли через Козари, а в ніч з 10 на 11 вересня розпочався період окупації з грабунком, розстрілами [2].
-У лісі з'явилися партизани. Їх ставало більше, причому серед них було чимало жителів Козар. Взимку партизани знищили в селі поліцейську дільницю. Почастішали диверсії на дорогах, якими йшли німецькі машини. Було підірвано міст через річку Остер. Одна група партизанів зав'язала бій з охороною, а друга з іншого боку мосту непомітно заклала вибухівку [2].
+У лісі з'явилися партизани. Їх ставало більше, причому серед них було чимало жителів Козар. Взимку партизани знищили в селі поліцейську дільницю. Почастішали диверсії на дорогах, якими йшли німецькі машини. Було підірвано [[Козарський міст|міст через річку Остер]]. Одна група партизанів зав'язала бій з охороною, а друга з іншого боку мосту непомітно заклала вибухівку [2].
 На початку 1943 р. окупанти розпочали широкомасштабну операцію з використанням бронетехніки та авіації. Їм удалося вибити партизанів із лісової бази. Проте знищити їх карателі не змогли, хоча самі втратили близько 130 чоловік [2].

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 Приходили люди з інших сіл, ховали кістки і ставили хрести. Село перетворилося на кладовище» [5, с.219; 7].
-Пізніше було уточнено, що село було знищене каральною експедицією СД, до складу якої входили німці, мадяри і біля 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Безпосередніми призвідниками розправи були німецький сільгоспкомендант Носівського району Генріх Дросте та бургомістр райуправи Микола Аманов [5, с.219].
+Пізніше було уточнено, що село було знищене каральною експедицією СД, до складу якої входили німці, [[105 угорська дивізія|мадяри]] і біля 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Безпосередніми призвідниками розправи були німецький сільгоспкомендант Носівського району Генріх Дросте та бургомістр райуправи Микола Аманов [5, с.219].
 Про безпосередніх організаторів та виконавців каральної акції подальше розслідування з’ясувало: «На території міста Ніжина знаходився штаб [[105 угорська дивізія|105-ї угорської дивізії]], що підлягала головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал Міколуш і офіцери.

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 Пізніше було уточнено, що село було знищене каральною експедицією СД, до складу якої входили німці, мадяри і біля 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Безпосередніми призвідниками розправи були німецький сільгоспкомендант Носівського району Генріх Дросте та бургомістр райуправи Микола Аманов [5, с.219].
-Про безпосередніх організаторів та виконавців каральної акції подальше розслідування з’ясувало: «На території міста Ніжина знаходився штаб 105-ї угорської дивізії, що підлягала головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал Міколуш і офіцери.
+Про безпосередніх організаторів та виконавців каральної акції подальше розслідування з’ясувало: «На території міста Ніжина знаходився штаб [[105 угорська дивізія|105-ї угорської дивізії]], що підлягала головній комендатурі угорських окупаційних військ. Серед офіцерського складу цієї дивізії був генерал Міколуш і офіцери.
 Комендант фон Чікі або Сікі, років 45–50. Він особисто керував операціями по боротьбі з партизанами. При його участі спалено село Козари Носівського району і розстріляно там 140 жінок, стариків і дітей» [5, с.219; 1, арк.11].
@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 Про кривавий березень 1943 р. нагадує скромний обеліск у центрі села, де 11 березня щорічно проходить мітинг-реквієм на честь пам’яті закатованих земляків.
 Таким чином, трагедія знищення села Козари разом із мирним населенням є військовим злочином, злочином проти людяності і має бути увічнена в експозиції майбутнього Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, який планується створити у м. Корюківка.
 == Список використаних джерел ==

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 # Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 р. № 925 // Президент України. Офіційне Інтернет представництво. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/14008.htm
 # Хронологічний довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною Армією. 1941–1943. / Упоряд.: П.В. Дніпровський, С.В. Малкієль. – Чернігів, 1947. – 323 с.
 == Примітки ==

← Попередня версія	Версія за 17:52, 3 березня 2021
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни: Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Корюківка, 14 грудня 2011 р. / Чернігівська обласна державна адміністрація, Український інститут національної пам’яті. Упоряд.: С.В. Бутко, Р.І. Пилявець. – Чернігів: Десна Поліграф, 2012. – 144 с. Сторінки 137-140. . – Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-2646-18-4/978-966-2646-18-4.pdf
-[[Категорія:Козари]]
+[[Категорія:Козарська трагедія 1943 року]]
 [[Категорія:Наукові статті]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Пам'ятник загиблим односельчанам у Козарах.jpg|міні|Пам'ятник загиблим односельцям у Козарах]]
-'''«Козарівська трагедія 1943 року»''' — доповідь [[Лопата Оксана Андріївна|Оксани Лопати]], завідуючої Козарською бібліотекою-філією № 13 Носівського району.
+'''«Козарська трагедія 1943 року»''' — доповідь [[Лопата Оксана Андріївна|Оксани Лопати]], завідуючої Козарською бібліотекою-філією № 13 Носівського району.
 Розглядається тип злочинів проти людяності – знищення населених пунктів України разом із мирним населенням нацистською окупаційною адміністрацією в 1941–1944 рр. на прикладі трагедії села Козари Носівського району Чернігівської області.
@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 Ключові слова: [[Козари]], мирне населення, злочин проти людяності.
-== Козарівська трагедія 1943 року ==
+== Козарська трагедія 1943 року ==
-Невід’ємною складовою національної пам’яті є вшанування пам’яті жертв мирного населення під час Другої світової війни, які загинули внаслідок злочинів проти людяності нацистської окупаційної адміністрації як в Україні, так і на всій території Європи. Указом Президента України В.Ф. Януковича «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 р. № 925 [6] та постановою Верховної Ради України «Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни» від 21 жовтня 2011 р. № 3965-VI [4] чітко окреслена актуальність відзначення на державному рівні цих національних катастроф.
+Невід'ємною складовою національної пам'яті є вшанування пам’яті жертв мирного населення під час Другої світової війни, які загинули внаслідок злочинів проти людяності нацистської окупаційної адміністрації як в Україні, так і на всій території Європи. Указом Президента України В.Ф. Януковича «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 р. № 925 [6] та постановою Верховної Ради України «Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни» від 21 жовтня 2011 р. № 3965-VI [4] чітко окреслена актуальність відзначення на державному рівні цих національних катастроф.
 Серед сумного переліку знищених населених пунктів разом із мирним населенням за масштабами нацистського злочину поруч із Корюківською трагедією 1–2 березня 1943 р. можна поставити вбивство жителів села [[Козари]] Носівського району Чернігівської області.

← Попередня версія	Версія за 20:45, 7 січня 2021
(Немає відмінностей)