Кабаєв Леонід Миколайович - Історія редагувань

Perohanych: Заміна тексту — «’» на «'»

2024-10-24T14:45:50Z

Заміна тексту — «’» на «'»

Perohanych: /* Життєпис */

2022-01-30T19:43:09Z

Життєпис

Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T21:50:44Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych: /* Література */

2020-04-14T07:29:03Z

Література

Нова сторінка

[[Файл:Леонід Кабаєв.jpg|міні|Леонід Кабаєв]]

'''Леонід Миколайович Кабаєв''', (народився [[25 вересня]] [[1935]], село Михайлівське, Запорізької області — помер [[8 липня]] [[2012]], місто Ханти-Мансійськ, РФ) — лауреат Ленінської премії СРСР (1970). Інженер-геофізик-сейсмік, один з першовідкривачів родовищ нафти і газу у Сибіру, винахідник, музейник.

== Життєпис ==
Його батько працював директором [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської дослідної станції]], а Леонід навчався в [[Носівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1|Носівській СШ № 1]], яку і закінчив. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1958).

З 1959 р. працював в Ханти-Мансійському окрузі (інженер-оператор Березовської геологорозвідувальної експедиції). У 1962 р. став начальником сейсмопартії Нижнєвартовської експедиції. Проклав перший сейсмопрофіль в районі Самотлора.

Працював у складі Березовської, Сургутської експедицій (1959-1966), Салехардскої експедиції (1966-1974).

У 1966-1974 рр. Кабаєв працював на півострові Ямал, в Заполяр’ї начальником партії Тазовськой ГФЕ. Там в 1970 р. його і застала звістка про нагородження (за нижнєвартовський період) Ленінською премією — за відкриття великих родовищ нафти в Середньому Приоб'ї і прискорену підготовку промислових запасів.

Дванадцять років своєї трудової діяльності пов'язав з Ханти-Мансійським геофізичним трестом об'єднання «Хантимансійськгеофізіка» (1974-1986) — працював головним інженером, начальником партії.

Працював заступником директора Західно-Сибірського науково-дослідного проектного інституту глибокого буріння (ЗахСибБурНДПІ) (1986-1987) і Державного Західно-Сибірського науково-дослідного інституту геофізичних методів розвідки (ЗапСибНДІГеофізіка) (1987-1995) — філіалів у м. Ханти-Мансійську.

Був першим директором Ханти-Мансійського музею геології нафти і газу (1995-2003).

== Досягнення ==
Учасник відкриття унікального Самотлорського нафтогазоконденсатного родовища (1965).

Є першовідкривачем ряду інших найбільших нафтогазових родовищ Сибіру, автором винаходів в області пошуку, розвідки і розробки родовищ нафти. Нижневартовськ у даний час це одне з найбільших міст округу, але в ту пору в ньому не було навіть своєї середньої школи. Леонід Миколайович був одним із першовідкривачів Самотлора, що відноситься до найбільших нафтових родовищ світу.

Вніс значний внесок у впровадження і розробку високопродуктивних сейсмічних досліджень, в розробку нових геофізичних технологій в практику геологорозвідувальних робіт. При особистій участі виявлені багато нафтоносних структур, на яких були відкриті унікальні, найбільші і великі родовища нафти і газу, в їх числі: Ведмеже, Михпайське, Ювілейне, Ямбургське. Автор низки винаходів, в тому числі вібраційного джерела сейсмічних сигналів.

== Відзнаки ==
* Ленінська премія (1970),
* Орден Трудового Червоного Прапора (1973, за іншими даними 1975),
* «Ветеран праці» (1985).
* медалі, дипломи, грамоти, листи подяки, в тому числі
** Диплом та нагрудний знам «Першовідкривач родовища» (1976, Самотлорське родовище),
** медалями: «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» (1970),«За заслуги в розвідці надр» (1982).
** Диплом лауреата 2 премії за участь в конкурсі «Пісня про Ханти-Мансійськ», присвяченому 360-річчю міста (1997).
* Ім'я Л. Н. Кабаєва внесено до книги Тюменської обласної трудової слави (1972).

== Посилання ==
* {{cite web | url = http://xn----8sbanercnjfnpns8bzb7hyb.xn--p1ai/index.php/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B5%D0%B2_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B4_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 | title = Кабаев Леонид Николаевич | publisher = Свободная энциклопедия Урала | author = | date = | accessdate = | language = }}
* [http://www.muzgeo.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=336:2012-10-03-12-59-13&catid=6:2012-01-28-12-24-11&Itemid=76 Міні-виставка пам'яті Л. М. Кабаєва] ''(російською)''
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Кабаєв_Леонід_Миколайович

== Література ==
* Кабаєв Леонід Миколайович // {{Славні імена Носівщини}} Сторінки 15, 160–161.

[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
[[Категорія:Інженери]]
[[Категорія:Геологи]]
[[Категорія:Фізики]]
[[Категорія:Винахідники]]
[[Категорія:Директори музеїв]]
[[Категорія:Лауреати Ленінської премії]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора]]
[[Категорія:Люди К]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 == Життєпис ==
-Його батько працював директором [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської дослідної станції]], а Леонід навчався в [[Носівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1|Носівській СШ №&nbsp;1]], яку і закінчив. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1958).
+Його батько працював директором [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської дослідної станції]], а Леонід навчався в [[Носівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1|Носівській СШ №&nbsp;1]], яку і закінчив в 1951. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1958).
 З 1959 р. працював в Ханти-Мансійському окрузі (інженер-оператор Березовської геологорозвідувальної експедиції). У 1962 р. став начальником сейсмопартії Нижнєвартовської експедиції. Проклав перший сейсмопрофіль в районі Самотлора.

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 Працював у складі Березовської, Сургутської експедицій (1959-1966), Салехардскої експедиції (1966-1974).
-У 1966-1974 рр. Кабаєв працював на півострові Ямал, в Заполяр’ї начальником партії Тазовськой ГФЕ. Там в 1970 р. його і застала звістка про нагородження (за нижнєвартовський період) Ленінською премією — за відкриття великих родовищ нафти в Середньому Приоб'ї і прискорену підготовку промислових запасів.
+У 1966-1974 рр. Кабаєв працював на півострові Ямал, в Заполяр'ї начальником партії Тазовськой ГФЕ. Там в 1970 р. його і застала звістка про нагородження (за нижнєвартовський період) Ленінською премією — за відкриття великих родовищ нафти в Середньому Приоб'ї і прискорену підготовку промислових запасів.
 Дванадцять років своєї трудової діяльності пов'язав з Ханти-Мансійським геофізичним трестом об'єднання «Хантимансійськгеофізіка» (1974-1986) — працював головним інженером, начальником партії.

← Попередня версія	Версія за 21:50, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)