Дуброва Віталій Миколайович - Історія редагувань

Perohanych в 14:57, 27 лютого 2024

2024-02-27T14:57:30Z

Perohanych в 14:53, 27 лютого 2024

2024-02-27T14:53:12Z

Perohanych: Створена сторінка: '''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився 2 квітня 1975 в Носівці – помер 24 липня 2022) — мо...

2024-02-27T14:47:51Z

Створена сторінка: '''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився 2 квітня 1975 в Носівці – помер 24 липня 2022) — мо...

Нова сторінка

'''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився 2 квітня 1975 в Носівці – помер 24 липня 2022) — молодший сержант, доброволець,

== Життєпис ==

Навчався у [[Носівська школа № 1|міській першій школі]]. Після її закінчення працював на цукровому заводі, ковалем на ДВРЗ. Потім здобував вищу освіту в столичному Інституті залізничного транспорту.

Працював водієм, проживав у Києві разом з родиною.

Коли російський агресор навалою пішов 24 лютого 2022 року, Віталій прийняв чоловіче рішення: родину вивіз за кордон, а сам 1 березня добровольцем пішов захищати Україну.

Вже 20 березня до нього в навчальний центр приєднався і менший брат Євген. Вони разом пройшли навчання, отримали направлення в одну частину, у 5 штурмовий полк, першого батальйону, третього взводу.

Обидва стали командирами відділень, Віталій – першого, Євген – другого. Спочатку були полігони, навчання, а в липні 2022-го – пекельний схід.

24 липня 2022 року молодший на шість років брат Євген пам’ятає посекундно. Їхні відділення отримали завдання і вони пішли його виконувати. Кожне відділення мало свою позицію, тому настрій був у всіх лише на успішне виконання поставленої задачі.

На той час велися запеклі бої в районі Вуглегірської ТЕС. В якийсь момент ворог прорвав лінію оборони і зв’язок між братами втратився. Лише після евакуації Євген дізнався, що його брат Віталій вважається безвісти зниклим. Він намагався проганяти погані думки, переконуючи і даючи останню надію мамі, родині і власне собі, що брат живий, можливо, полон, а це – шанс.

Як воїн і людина, що була в той момент і бачила, що відбувалося насправді, він розумів – без варіантів. На жаль…

Віталій таки потрапив в полон. Вже мертвим. І його обміняли під час обміну тілами ще 2 лютого 2023 року. Втім, здійснений обмін – це лише перший крок до того моменту, коли рідні зможуть отримати хоч якусь інформацію. Ідентифікацію тіла загиблого земляка зробили лише більш як через рік. Тепер родина зможе здійснити поховання за християнським обрядом, а вся наша громада – вшанувати та гідно провести Героя, який віддав за кожного з нас життя.

Поховано Віталія Дуброву буде на кладовищі по вул. Центральна(біля колишньої меблевої фабрики).

== Родина ==
Брати Миколі і Євген. Мама Марія Володимирівна, дружина Анна, сини Владислав та Станіслав, брат і побратим Євген.

← Попередня версія		Версія за 14:53, 27 лютого 2024
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився 2 квітня 1975 в Носівці – помер 24 липня 2022) — молодший сержант, доброволець,	+	[[Файл:Віталій Дуброва.jpg\|міні\|Віталій Дуброва]]
		+
		+	'''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився [[2 квітня]] [[1975]] в Носівці – помер [[24 липня]] [[2022]]) — молодший сержант, доброволець, загинув на Російсько-українській війні.

	== Життєпис ==		== Життєпис ==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Віталій Дуброва.jpg|міні|Віталій Дуброва]]
-'''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився [[2 квітня]] [[1975]] в Носівці – помер [[24 липня]] [[2022]]) — молодший сержант, доброволець, загинув на Російсько-українській війні.
+'''Віталій Миколайович Дуброва''' (народився [[2 квітня]] [[1975]] в Носівці – помер [[24 липня]] [[2022]]) — молодший сержант, доброволець, загинув на Російсько-українській війні в районі Вуглегірської ТЕС.
 == Життєпис ==
 Навчався у [[Носівська школа № 1|міській першій школі]]. Після її закінчення працював на цукровому заводі, ковалем на ДВРЗ. Потім здобував вищу освіту в столичному Інституті залізничного транспорту.
@@ Рядок 15: / Рядок 16: @@
 Обидва стали командирами відділень, Віталій – першого, Євген – другого. Спочатку були полігони, навчання, а в липні 2022-го – пекельний схід.
-липня 2022 року молодший на шість років брат Євген пам’ятає посекундно. Їхні відділення отримали завдання і вони пішли його виконувати. Кожне відділення мало свою позицію, тому настрій був у всіх лише на успішне виконання поставленої задачі.
+липня 2022 року молодший на шість років брат Євген пам'ятає посекундно. Їхні відділення отримали завдання і вони пішли його виконувати. Кожне відділення мало свою позицію, тому настрій був у всіх лише на успішне виконання поставленої задачі.
-На той час велися запеклі бої в районі Вуглегірської ТЕС. В якийсь момент ворог прорвав лінію оборони і зв’язок між братами втратився. Лише після евакуації Євген дізнався, що його брат Віталій вважається безвісти зниклим. Він намагався проганяти погані думки, переконуючи і даючи останню надію мамі, родині і власне собі, що брат живий, можливо, полон, а це – шанс.
+На той час велися запеклі бої в районі Вуглегірської ТЕС. В якийсь момент ворог прорвав лінію оборони і зв'язок між братами втратився. Лише після евакуації Євген дізнався, що його брат Віталій вважається безвісти зниклим. Він намагався проганяти погані думки, переконуючи і даючи останню надію мамі, родині і власне собі, що брат живий, можливо, полон, а це – шанс.
 Як воїн і людина, що була в той момент і бачила, що відбувалося насправді, він розумів – без варіантів. На жаль…
@@ Рядок 27: / Рядок 28: @@
 == Родина ==
 Брати Миколі і Євген. Мама Марія Володимирівна, дружина Анна, сини Владислав та Станіслав, брат і побратим Євген.