Динник Степан Іванович - Історія редагувань

Perohanych: Заміна тексту — «’» на «'»

2024-10-24T14:49:03Z

Заміна тексту — «’» на «'»

Perohanych: /* Герой Соціалістичної Праці */

2024-06-28T05:44:40Z

Герой Соціалістичної Праці

Perohanych в 17:08, 2 лютого 2022

2022-02-02T17:08:52Z

Perohanych: Імпортовано 1 версія

2020-11-08T21:47:45Z

Імпортовано 1 версія

uk>Perohanych в 07:33, 14 серпня 2020

2020-08-14T07:33:44Z

Нова сторінка

[[Файл:Динник Степан.jpg|міні]]

'''Степан Іванович Динник''' (народився [[1915]] в с. Олександрівка колишнього Новобасанського району — помер [[17 липня]] [[1978]]) – колгоспник, агроном. Учасник Німецько-радянської війни, Герой Соціалістичної Праці (1948), бригадир [[Носівський бурякорадгосп|Носівського бурякорадгоспу]], майстер з вирощування високих врожаїв зернових культур.

== Герой Соціалістичної Праці ==
:''Фрагмент нарису [[Бровко Григорій Михайлович|Григорія Бровка]] «Герої Соціалістичної Праці Носівщини» у книзі: {{Славні імена Носівщини}}''
Народився в селянській сім’ї. Після школи пішов працювати. З 1934 року працював на Носівському цукрозаводі. Пізніше закінчив курси при Білоцерківському сільськогосподарському технікумі. В 1937-1940 рр. служив у Червоній Армії. Зовсім ненадовго він повернувся до мирної праці в Носівському бурякорадгоспі, як розпочалася війна і в 1941 році Степан Іванович вирушив на фронт. Протягом усієї війни воювати довелося на Західному фронті, Кавказькому, Північно-Кавказькому, 4-му Українському та 3-му Українському. З боями пройшов від Кавказу до столиць європейських країн. За мужність та героїзм був нагороджений двома медалями „За відвагу”, медалями „За бойові заслуги”, „За оборону Кавказу”, „За взяття Відня”, „За визволення Бєлграда”.

Повернувшись з фронту Степан Іванович у листопаді 1945 року очолив польову бригаду бурякорадгоспу з якою працював до 1960 року. В 1947 році на 17 га. бригада виростила по 31,04 центнера озимого жита. За високі врожаї сільськогосподарських культур у 30 квітня 1948 Динник Степан Іванович був нагороджений орденом Леніна і медаллю Героя Соціалістичної Праці „Серп і Молот”.

З 1960 року він працював агрономом Кіровського відділення Носівського бурякорадгоспу. І де б він не перебував, Степан Динник завжди виявляв себе вмілим організатором, добросовісним трудівником, досвідченим керівником. Аж до своєї трагічної загибелі в дорожньо-транспортній пригоді в 1978 році він віддавав свої сили, свої знання, свій досвід на благо людей.

Похований С. І. Динник в селі Кіровка, нині [[Платонівка]] Носівського району.

[[Категорія:Колгоспники]]
[[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]]
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За відвагу»]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»]]
[[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]]
[[Категорія:Поховані в Платонівці]]
[[Категорія:Люди Д]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 == Герой Соціалістичної Праці ==
 :''Фрагмент нарису [[Бровко Григорій Михайлович|Григорія Бровка]] «Герої Соціалістичної Праці Носівщини» у книзі: {{Славні імена Носівщини}}''
-Народився в селянській сім’ї. Після школи пішов працювати. З 1934 року працював на Носівському цукрозаводі. Пізніше закінчив курси при Білоцерківському сільськогосподарському технікумі. В 1937-1940 рр. служив у Червоній Армії. Зовсім ненадовго він повернувся до мирної праці в Носівському бурякорадгоспі, як розпочалася війна і в 1941 році Степан Іванович вирушив на фронт. Протягом усієї війни воювати довелося на Західному фронті, Кавказькому, Північно-Кавказькому, 4-му Українському та 3-му Українському. З боями пройшов від Кавказу до столиць європейських країн. За мужність та героїзм був нагороджений двома медалями „За відвагу”, медалями „За бойові заслуги”, „За оборону Кавказу”, „За взяття Відня”, „За визволення Бєлграда”.
+Народився в селянській сім'ї. Після школи пішов працювати. З 1934 року працював на Носівському цукрозаводі. Пізніше закінчив курси при Білоцерківському сільськогосподарському технікумі. В 1937-1940 рр. служив у Червоній Армії. Зовсім ненадовго він повернувся до мирної праці в Носівському бурякорадгоспі, як розпочалася війна і в 1941 році Степан Іванович вирушив на фронт. Протягом усієї війни воювати довелося на Західному фронті, Кавказькому, Північно-Кавказькому, 4-му Українському та 3-му Українському. З боями пройшов від Кавказу до столиць європейських країн. За мужність та героїзм був нагороджений двома медалями „За відвагу”, медалями „За бойові заслуги”, „За оборону Кавказу”, „За взяття Відня”, „За визволення Бєлграда”.
 Повернувшись з фронту Степан Іванович у листопаді 1945 року очолив польову бригаду бурякорадгоспу з якою працював до 1960 року. В 1947 році на 17 га. бригада виростила по 31,04 центнера озимого жита. За високі врожаї сільськогосподарських культур у 30 квітня 1948 Динник Степан Іванович був нагороджений орденом Леніна і медаллю Героя Соціалістичної Праці „Серп і Молот”.

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 [[Категорія:Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»]]
 [[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]]
-[[Категорія:Поховані в Платонівці]]
+[[Категорія:Поховані у Платонівці]]
 [[Категорія:Люди Д]]

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 [[Категорія:Колгоспники]]
 [[Категорія:Працівники Носівського цукрового заводу]]
 [[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]

← Попередня версія	Версія за 21:47, 8 листопада 2020
(Немає відмінностей)