Держанівська гімназія - Історія редагувань

Perohanych: /* Історія */

2025-07-25T15:08:16Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2025-07-25T14:44:46Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2025-02-17T20:04:56Z

Історія

Perohanych: Заміна тексту — «Категорія:Освіта в Носівській міській громаді» на «Категорія:Освіта в Носівській громаді»

2024-07-20T19:52:25Z

Заміна тексту — «Категорія:Освіта в Носівській міській громаді» на «Категорія:Освіта в Носівській громаді»

Perohanych: /* Примітки */

2024-02-19T14:27:31Z

Примітки

Perohanych: /* Історія */

2024-01-12T09:45:31Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2024-01-12T09:44:29Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2024-01-12T09:41:53Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2024-01-12T09:40:49Z

Історія

Perohanych: /* Історія */

2024-01-12T09:30:45Z

Історія

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 == Історія ==
+:''Див. [[Держанівська ЗОШ I-III ступенів]]''
 == Вчителі 1970-х ==

← Попередня версія		Версія за 14:44, 25 липня 2025
Рядок 13:		Рядок 13:

	''Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.''		''Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.''
−
−	Село [[Держанівка]] на карті Чернігівщини — це маленька цяточка. Таким воно здається з точки зору картографа. Насправді ж село — це багата історія, це відгомін далеких віків. Відгомін віків про події, які тут відбувалися; про людей, які тут жили колись, живуть тепер і будуть жити.
−
−	Засновником села був [[Держанов]], кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець [[Павлуша Максимович]].
−
−	~~[[Файл:Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg]]~~
−
−	~~:''Свідоцтво про закінчення Держанівського початкового народного училища, 1902''~~
−
−	Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович\|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.
−
−	~~Згадує [[Круголь Євдокія]], жителька села 1903 р.н.~~
−
−	Два класи були суміжними, а вчителька була одна — [[Гуйченко Олександра Йосипівна\|Олександра Йосипівна Гуйченко]] із заможної міщанської родини нинішнього Бобровицького району. В шкільному приміщенні розібрали внутрішню стіну-перегородку і в утвореній одній великій класній кімнаті разом навчалися учні 1, 2 та 3 класів. З великої кількості учнів, які розпочинали навчання у першому класі, до закінчення третього класу залишалося лише троє п'ятеро школярів.
−
−	Заняття в школі розпочиналося уроком-молитвою, який вів піп Павло. Потім були уроки арифметики, слов'янської мови, руської історії, які вела вчителька. Писали на якихось невеличких грифельних дошках крейдою.
−
−	Навчалися тільки до Великодня, а потім третьокласники здавали екзамен. На екзамені були присутні: батюшка Павлуша, батюшка з сусіднього села Адамівки, вчителька, пан сільський староста Харкун Іван Євстратович і представник від Козелецького повіту.
−
−	Посеред класу ставили стіл, застеляли червоним сукном. Учень ставав перед комісією, вклонявся і відповідав на запитання з усіх вивчених предметів. Кожному учню, який успішно склав іспит, пан давав подарунок: Євангеліє і чорний пекейовий платок.
−
−	Після смерті попа Павлуші його місце зайняв син Микола. Він зі своєю родиною переселився з материнського будинку до шкільного приміщення.
−
−	Сільська громада не могла існувати без школи і тому збудувала нову школу, там де нині знаходиться центр Держанівки. В новобудові були дві класні кімнати, дві кімнати для вчителя і кухня. Навколо школи висадили дуже багато різних видів квітів, різних сортів бузку. В самій школі було багато кімнатних квітів, за якими доглядали вчителі і техпрацівниця.
−
−	В 1930-х роках розпочалася колективізація, яка негативно вплинула і на школу. Всі квіти, кущі, дерева поблизу школи були знищені і понівечені. Зі шкільного подвір'я зробили пустир.
−
−	Зранку в школі навчалися малі школярі, а після обіду для дорослих працювали класи з ліквідації неписьменності. Наприкінці 1930-х років вчителями в школі працювали [[Ісаєнко Костянтин Леонтійович]] та вчителі чиїх прізвищ на жаль не можу пригадати: Михайло Олексійович, Олександра Пилипівна, Поліна Павлівна. Директором школи був [[Паїс Василь Павлович]], математику читав [[Бруханда Іван Самійлович]] (уродженець Мрина), українську та німецьку мови читала [[Бабич Марія Михайлівна]], історію та географію — [[Нєізвєстний Прокіп Васильович]].
−
−	Школу відвідували не лише держанівські учні, а й діти з [[Адамівка\|Адамівки]], [[Киселівка\|Киселівки]], Будищ, [[Ведмедівка\|Ведмедівки]], [[Роздольне\|Роздольного]].
−
−	Новий колектив вчителів організував у школі різні гуртки: хоровий, спортивний, струнних інструментів, драматичний. Перед війною склад вчительського колективу був таким: [[Паїс Василь Павлович]], [[Хархута Сергій Павлович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], Любов Віталіївна, Марія Іванівна. Держанівська семирічка була в пошані в районі. Випускники школи успішно складали іспити при вступі до навчальних закладів. Схвальні відгуки про роботу школи можна було чути від викладачів навчальних закладів Ніжина.
−
−	[[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німецьких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив учителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].
−
−	Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону.
−
−	[[Маринченко Галина Ничипорівна\|Галина Ничипорівна]] згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?
−
−	Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, [[Сара Аронівна\|Сара Ароновна]], дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].
−
−	В той час дітям дозволялося ходити по вулицях лише до 21 години вечора. Школярам заборонялося відвідувати вечірні кіносеанси. Вчителі школи проводили значну роботу з батьками.
−
−	В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорганізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.
−
−	Серед них були: [[Кульбака Галина Леонтіївна]], яка пізніше тривалий час працювала директором рідної школи, а потім — вчителем математики, [[Какало Михайло Логвинович]], [[Коршок Надія Іванівна]], [[Погиба Ніна Яківна]].
−
−	~~В 1967 році за типовим проектом було збудоване нове дво поверхове приміщення школи.~~
−
−	~~[[Файл:Вчителі Держанівської школи.jpg\|800 пкс]]~~
−
−	~~:''Вчителі Держанівської школи''~~
−
−	Жителі села добрим словом згадують своїх вчителів, які в різний час працювали в школі і вивчили не одне покоління держанівців та учнів сусідніх сіл: [[Колесніченко Василь Опанасович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Черв'як Дмитро Сергійович]], [[Черв'як Тетяна Леонтіївна]] та [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], [[Кудлай Таїсія Андріївна]], [[Шевела Данило Опанасович]] та [[Шевела Олександра Антонівна]], [[Оксенич Віктор Федосійович]], [[Островецький Андрій Леонтійович]] та[[ Островецька Любов Дмитрівна]], [[Мурашко Валентина Петрівна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Ігнатенко Ганна Єгорівна]], [[Штепура Віра Григорівна]]...
−
−	~~[[Файл:Держанівська школа, випуск 1977.jpg\|800 пкс]]~~
−
−	~~:''Випускники 8 класу Держанівської школи, 1977''~~
−
−	Серед випускників Держанівської середньої школи багато шанованих людей — це і журналісти і лікарі, і вчені, і інженери.
−
−	[[Островецький Леонід Андрійович]], кандидат фізикомате матичних наук, користується повагою серед викладачів і студентів Чернігівського політехнічного і педагогічного інститутів.
−
−	~~[[Какало Олексій Васильович]], художник, член Спілки худож ників України.~~
−
−	[[Божок Віктор Миколайович]], журналіст, член Спілки письменників України, лауреат багатьох конкурсів. [[Будлянський Микола Георгійович]], заслужений журналіст України, поет, прозаїк. Його твори друкуються в багатьох періодичних виданнях України.
−
−	~~[[Постой Віктор Петрович]], кандидат сільгосп. наук, зав. кафедрою Київської сільгосподарської академії.~~
−
−	А ще в Держанівці народився і деякий час проживав з батьками [[Рибаков Анатолій Наумович\|Анатолій Рибаков]], відомий письменник, автор книг «Діти Арбату», «Кортик», «Бронзовий птах», «Важкий пісок» та інших. Багато з цих творів були екранізовані і мали великий успіх і серед глядачів і серед читачів.
−
−	В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, [[Музей історії Держанівки\|музей українознавства]], діють різні гуртки.
−
−	Нині директором Держанівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів працює [[Чорна Ніна Олексіївна]], вчителька російської мови та зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва. Вчителями української мови та літератури працюють [[Власенко Валентина Іванівна]] та [[Сокол Ніна Віталіївна]], яка веде ще уроки зарубіжної літератури та російської мови. [[Вірич Юлія Вячеславівна]] навчає англійської мови, [[Шелестюк Юлія Володимирівна]] — історії, правознавства та художньої культури, [[Кошель Мирослава Михайлівна]] — хімії та біології, [[Чорний Станіслав Дмитрович]] — географії, природознавства, біології. Точні науки викладають вчителі [[Сапожнікова Ольга Сергіївна]] (математику, інформатику, економіку) та [[Кульбака Володимир Григорович]] (математику, фізику, астрономію). [[Черв'як Валентин Дмитрович]] веде уроки фізичної культури та Основ Захисту Вітчизни.
−
−	Молодших школярів навчають [[Трухан Тетяна Олександрівна]], [[Закусило Надія Михайлівна]] та [[Трухан Ніна Пантеліївна]]. Виховують дошкільнят виховательки [[Кузьміна Валентина Данилівна]] та [[Трухан Тетяна Олександрівна]].

	== Вчителі 1970-х ==		== Вчителі 1970-х ==

@@ Рядок 84: / Рядок 84: @@
 А ще в Держанівці народився і деякий час проживав з батьками [[Рибаков Анатолій Наумович|Анатолій Рибаков]], відомий письменник, автор книг «Діти Арбату», «Кортик», «Бронзовий птах», «Важкий пісок» та інших. Багато з цих творів були екранізовані і мали великий успіх і серед глядачів і серед читачів.
-В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, музей українознавства, діють різні гуртки.
+В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, [[Музей історії Держанівки|музей українознавства]], діють різні гуртки.
 Нині директором Держанівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів працює [[Чорна Ніна Олексіївна]], вчителька російської мови та зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва. Вчителями української мови та літератури працюють [[Власенко Валентина Іванівна]] та [[Сокол Ніна Віталіївна]], яка веде ще уроки зарубіжної літератури та російської мови. [[Вірич Юлія Вячеславівна]] навчає англійської мови, [[Шелестюк Юлія Володимирівна]] — історії, правознавства та художньої культури, [[Кошель Мирослава Михайлівна]] — хімії та біології, [[Чорний Станіслав Дмитрович]] — географії, природознавства, біології. Точні науки викладають вчителі [[Сапожнікова Ольга Сергіївна]] (математику, інформатику, економіку) та [[Кульбака Володимир Григорович]] (математику, фізику, астрономію). [[Черв'як Валентин Дмитрович]] веде уроки фізичної культури та Основ Захисту Вітчизни.

@@ Рядок 109: / Рядок 109: @@
 [[Категорія:Держанівська школа]]
 [[Категорія:Гімназії]]
-[[Категорія:Освіта в Носівській міській громаді]]
+[[Категорія:Освіта в Носівській громаді]]

@@ Рядок 103: / Рядок 103: @@
 == Примітки ==
 {{Примітки}}
 [[Категорія:Держанівська школа]]
 [[Категорія:Гімназії]]
 [[Категорія:Освіта в Носівській міській громаді]]

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 [[Маринченко Галина Ничипорівна|Галина Ничипорівна]] згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?
-Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, Сара Ароновна, дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].
+Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, [[Сара Аронівна|Сара Ароновна]], дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].
 В той час дітям дозволялося ходити по вулицях лише до 21 години вечора. Школярам заборонялося відвідувати вечірні кіносеанси. Вчителі школи проводили значну роботу з батьками.
-В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорга нізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.
+В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорганізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.
 Серед них були: [[Кульбака Галина Леонтіївна]], яка пізніше тривалий час працювала директором рідної школи, а потім — вчителем математики, [[Какало Михайло Логвинович]], [[Коршок Надія Іванівна]], [[Погиба Ніна Яківна]].

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 [[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німецьких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив учителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].
-Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону. Галина Ничипорівна згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?
+Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону.
 Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, Сара Ароновна, дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].

← Попередня версія		Версія за 09:41, 12 січня 2024
Рядок 19:		Рядок 19:

	[[Файл:Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg]]		[[Файл:Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg]]
		+
		+	:''Свідоцтво про закінчення Держанівського початкового народного училища, 1902''

	Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович\|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.		Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович\|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.

← Попередня версія		Версія за 09:40, 12 січня 2024
Рядок 17:		Рядок 17:

	Засновником села був [[Держанов]], кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець [[Павлуша Максимович]].		Засновником села був [[Держанов]], кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець [[Павлуша Максимович]].
		+
		+	[[Файл:Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg]]

	Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович\|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.		Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович\|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/7101380049989420/ | title = (4) Носівка Nosivka Nosowka | В Енциклопедії Носівщини вчора з'явилася нова ґрунтовна стаття про педагогів Держанівської школи| publisher = | author = Валерій Фурса | date = 11 січня 2024 }}''
-Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.
+''Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.''
 Село [[Держанівка]] на карті Чернігівщини — це маленька цяточка. Таким воно здається з точки зору картографа. Насправді ж село — це багата історія, це відгомін далеких віків. Відгомін віків про події, які тут відбувалися; про людей, які тут жили колись, живуть тепер і будуть жити.
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Новий колектив вчителів організував у школі різні гуртки: хоровий, спортивний, струнних інструментів, драматичний. Перед війною склад вчительського колективу був таким: [[Паїс Василь Павлович]], [[Хархута Сергій Павлович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], Любов Віталіївна, Марія Іванівна. Держанівська семирічка була в пошані в районі. Випускники школи успішно складали іспити при вступі до навчальних закладів. Схвальні відгуки про роботу школи можна було чути від викладачів навчальних закладів Ніжина.
-[[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німець ких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив вчителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].
+[[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німецьких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив учителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].
 Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону. Галина Ничипорівна згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?