Голіцина Олександра Василівна - Історія редагувань

Серж в 08:36, 27 березня 2025

2025-03-27T08:36:00Z

Perohanych: /* Володьково-Дівицька волость у володінні Голіциних */

2025-03-24T20:45:04Z

Володьково-Дівицька волость у володінні Голіциних

Perohanych: /* Життєпис */

2025-03-24T20:44:20Z

Життєпис

Perohanych: /* Родина */

2025-03-24T20:42:38Z

Родина

Perohanych в 20:41, 24 березня 2025

2025-03-24T20:41:02Z

Perohanych: Розділ скопійвано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=5484564

2025-03-24T20:40:23Z

Розділ скопійвано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=5484564

Perohanych: /* Сім'я */

2025-03-24T20:37:45Z

Сім'я

Perohanych в 20:37, 24 березня 2025

2025-03-24T20:37:12Z

Perohanych в 21:36, 15 березня 2025

2025-03-15T21:36:41Z

Perohanych: /* Володьково-Дівицька волость у володінні Голіциних */

2025-03-15T21:25:22Z

Володьково-Дівицька волость у володінні Голіциних

← Попередня версія		Версія за 08:36, 27 березня 2025
Рядок 47:		Рядок 47:
	== Примітки ==		== Примітки ==
	{{Примітки}}		{{Примітки}}
		+
		+	[[Категорія:Власники володьководівицьких земель]]

← Попередня версія		Версія за 20:45, 24 березня 2025
Рядок 44:		Рядок 44:

	Результат майнового поділу цих трьох сіл, згідно із заповітом Голіцина-старшого, був таким: вдова генерала княгиня Олександра Голіцина залишилася й надалі одноосібною власницею Данини і Шатури; Володькова Дівиця (з її більшим земельним володінням) переходила в спадок братів Голіциних. Котрому з них — встановити не вдалося. Відомо лише, що цей давній в Україні волосний центр належав доньці одного з братів Голіциних - княгині (у заміжжі) ''[[Долгорукова Марія Павлівна\|Марії Павлівні Долгоруковій]]''.		Результат майнового поділу цих трьох сіл, згідно із заповітом Голіцина-старшого, був таким: вдова генерала княгиня Олександра Голіцина залишилася й надалі одноосібною власницею Данини і Шатури; Володькова Дівиця (з її більшим земельним володінням) переходила в спадок братів Голіциних. Котрому з них — встановити не вдалося. Відомо лише, що цей давній в Україні волосний центр належав доньці одного з братів Голіциних - княгині (у заміжжі) ''[[Долгорукова Марія Павлівна\|Марії Павлівні Долгоруковій]]''.
		+
		+	== Примітки ==
		+	{{Примітки}}

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 == Життєпис ==
-Дочка генерал-майора графа Василя Васильовича Гудовича від його шлюбу з Олександрою Григорівною Енгельгардт. Разом із сестрою Євдокією (другою дружиною графа [[Гендриков Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Гендрикова]]) була фрейліною двору імператриці Олександри Федорівни. За словами [[Тютчева Анна Федорівна|А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчевої]], становище при дворі двох сестер Гудович було фальшивим. Вони були протеже церемоніймейстера [[Рібоп'єр Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Рібоп'єра]], і завдяки його протекції та цілій низці інтриг їм вдалося утвердитися при дворі майже проти бажання імператриці. Їх тримали на відстані, і попри їхню миловидність, кокетливість і вкрадливість, їм не вдалося увійти в коло близьких до імператриці осіб. Обидві користувалися поганою репутацією при дворі, про них багато пліткували й обмовляли, так розповідали, що одна з них відкрито афішувала божевільну пристрасть до [[Микола I|царя]] і непритомніла при його появі<ref>А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчева. При дворі двох імператорів.&nbsp;— М.: «Захаров», 2008.&nbsp;— С. 35.</ref>. Іншої думки про сестер Гудович дотримувалася фрейліна [[Фредерікс Марія Петрівна|М.&nbsp;П.&nbsp;Фредерікс]]. За її словами, обидві сестри були красуні. «Аліна Гудович перенесли багато горя при дворі, через заздрість до її становища і близькості до імператриці, а також за її незвичайну красу, але вона всі наклепи, які зводились на неї, переносила терпляче, прощаючи своїх ворогів, тому що була релігійною і цілком шляхетною»<ref>Із спогадів // Історичний вісник.&nbsp;— 1898.&nbsp;— Т. 71.&nbsp;— С. 477.</ref>. «Жвава, струнка, приваблива і весела пані, що привертає до себе увагу»<ref name="Ш" />, графиня Гудович у доволі зрілому віці вийшла заміж за коханням за моряка князя Голіцина, людину, близьку до Мармурового палацу, і стала прекрасною дружиною. Овдовівши, вона була невтішна і відразу змінила своє життя. Вона ділила час між Сергієвою пустиннню, де похований чоловік, і Ніжинським маєтком села [[Володькова Дівиця]] в Чернігівській губернії. У Петербурзі її гурток становили [[Галаган Григорій Павлович|Г.&nbsp;П.&nbsp;Галаган]], його сестра Марія з чоловіком графом П.&nbsp;Є.&nbsp;Комаровським, Кочубеї різних ліній, Ребіндери і сенатор [[Маркович Андрій Миколайович|Маркович]]. Панівний малоросійський відтінок у салоні княгині Голіциної різко відрізнявся від загального петербурзького світського типу. Померла без нащадків і похована поруч із чоловіком у Сергієвій пустині.
+Дочка генерал-майора графа Василя Васильовича Гудовича від його шлюбу з Олександрою Григорівною Енгельгардт. Разом із сестрою Євдокією (другою дружиною графа [[Гендриков Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Гендрикова]]) була фрейліною двору імператриці Олександри Федорівни. За словами [[Тютчева Анна Федорівна|А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчевої]], становище при дворі двох сестер Гудович було фальшивим. Вони були протеже церемоніймейстера [[Рібоп'єр Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Рібоп'єра]], і завдяки його протекції та цілій низці інтриг їм вдалося утвердитися при дворі майже проти бажання імператриці. Їх тримали на відстані, і попри їхню миловидність, кокетливість і вкрадливість, їм не вдалося увійти в коло близьких до імператриці осіб. Обидві користувалися поганою репутацією при дворі, про них багато пліткували й обмовляли, так розповідали, що одна з них відкрито афішувала божевільну пристрасть до [[Микола I|царя]] і непритомніла при його появі<ref>А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчева. При дворі двох імператорів.&nbsp;— М.: «Захаров», 2008.&nbsp;— С. 35.</ref>. Іншої думки про сестер Гудович дотримувалася фрейліна [[Фредерікс Марія Петрівна|М.&nbsp;П.&nbsp;Фредерікс]]. За її словами, обидві сестри були красуні. «Аліна Гудович перенесли багато горя при дворі, через заздрість до її становища і близькості до імператриці, а також за її незвичайну красу, але вона всі наклепи, які зводились на неї, переносила терпляче, прощаючи своїх ворогів, тому що була релігійною і цілком шляхетною»<ref>Із спогадів // Історичний вісник.&nbsp;— 1898.&nbsp;— Т. 71.&nbsp;— С. 477.</ref>. «Жвава, струнка, приваблива і весела пані, що привертає до себе увагу»<ref name="Ш">Мемуары графа С.&nbsp;Д.&nbsp;Шереметева / Федеральная архивная служба России.&nbsp;— М.: Из-во «Индрик», 2001.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 257.</ref>, графиня Гудович у доволі зрілому віці вийшла заміж за коханням за моряка князя Голіцина, людину, близьку до Мармурового палацу, і стала прекрасною дружиною. Овдовівши, вона була невтішна і відразу змінила своє життя. Вона ділила час між Сергієвою пустиннню, де похований чоловік, і Ніжинським маєтком села [[Володькова Дівиця]] в Чернігівській губернії. У Петербурзі її гурток становили [[Галаган Григорій Павлович|Г.&nbsp;П.&nbsp;Галаган]], його сестра Марія з чоловіком графом П.&nbsp;Є.&nbsp;Комаровським, Кочубеї різних ліній, Ребіндери і сенатор [[Маркович Андрій Миколайович|Маркович]]. Панівний малоросійський відтінок у салоні княгині Голіциної різко відрізнявся від загального петербурзького світського типу. Померла без нащадків і похована поруч із чоловіком у Сергієвій пустині.
 == Родина ==

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 == Родина ==
-Чоловік — [[Голіцин Михайло Павлович]] (1822 — 1868), віце-адмірал. У шлюбі дітей не було.
+Чоловік (з 13 листопада 1857 року)<ref>ЦДІА СПб. ф. 19. оп. 124. д. 765. с. 18. Метричні книги церкви Зимового палацу.</ref>— [[Голіцин Михайло Павлович]] (1822 — 1868), віце-адмірал. У шлюбі дітей не було.
 Племінниця (донька чоловікового брата) — [[Долгорукова Марія Павлівна]] (1859—1914).

← Попередня версія		Версія за 20:41, 24 березня 2025
Рядок 2:		Рядок 2:

	'''Олександра Василівна Голіцина''' (до заміжжя '''Гудович''' [[29 жовтня]] 1824 — [[17 листопада]] 1901) — княгиня, власниця економії у Володьковій Дівиці. Благодійниця села і церкви.		'''Олександра Василівна Голіцина''' (до заміжжя '''Гудович''' [[29 жовтня]] 1824 — [[17 листопада]] 1901) — княгиня, власниця економії у Володьковій Дівиці. Благодійниця села і церкви.
−
−	~~Графиня '''Олександра Василівна Гудович''' (29.10.1824-17.11.1901),~~

	У Володьковій Дівиці проживала на Трушівці у своєму маєтку — дерев'яна копія палацу Ґалаґанів у Сокиринцях, з якими була пов'язана родинними зв'язками.		У Володьковій Дівиці проживала на Трушівці у своєму маєтку — дерев'яна копія палацу Ґалаґанів у Сокиринцях, з якими була пов'язана родинними зв'язками.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Олександра Василівна Голіцина''' (до заміжжя '''Гудович''' [[31 жовтня]] 1824 —[[17 листопада]] 1901) — княгиня, власниця економії у Володьковій Дівиці. Благодійниця села і церкви.
+[[Файл:A.Golitsyna_nee_Gudovich.jpg|міні|266x266пкс|Олександра Голіцина]]
 У Володьковій Дівиці проживала на Трушівці у своєму маєтку — дерев'яна копія палацу Ґалаґанів у Сокиринцях, з якими була пов'язана родинними зв'язками.
@@ Рядок 7: / Рядок 11: @@
 == Життєпис ==
 Дочка генерал-майора графа Василя Васильовича Гудовича від його шлюбу з Олександрою Григорівною Енгельгардт. Разом із сестрою Євдокією (другою дружиною графа [[Гендриков Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Гендрикова]]) була фрейліною двору імператриці Олександри Федорівни. За словами [[Тютчева Анна Федорівна|А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчевої]], становище при дворі двох сестер Гудович було фальшивим. Вони були протеже церемоніймейстера [[Рібоп'єр Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Рібоп'єра]], і завдяки його протекції та цілій низці інтриг їм вдалося утвердитися при дворі майже проти бажання імператриці. Їх тримали на відстані, і попри їхню миловидність, кокетливість і вкрадливість, їм не вдалося увійти в коло близьких до імператриці осіб. Обидві користувалися поганою репутацією при дворі, про них багато пліткували й обмовляли, так розповідали, що одна з них відкрито афішувала божевільну пристрасть до [[Микола I|царя]] і непритомніла при його появі<ref>А.&nbsp;Ф.&nbsp;Тютчева. При дворі двох імператорів.&nbsp;— М.: «Захаров», 2008.&nbsp;— С. 35.</ref>. Іншої думки про сестер Гудович дотримувалася фрейліна [[Фредерікс Марія Петрівна|М.&nbsp;П.&nbsp;Фредерікс]]. За її словами, обидві сестри були красуні. «Аліна Гудович перенесли багато горя при дворі, через заздрість до її становища і близькості до імператриці, а також за її незвичайну красу, але вона всі наклепи, які зводились на неї, переносила терпляче, прощаючи своїх ворогів, тому що була релігійною і цілком шляхетною»<ref>Із спогадів // Історичний вісник.&nbsp;— 1898.&nbsp;— Т. 71.&nbsp;— С. 477.</ref>. «Жвава, струнка, приваблива і весела пані, що привертає до себе увагу»<ref name="Ш" />, графиня Гудович у доволі зрілому віці вийшла заміж за коханням за моряка князя Голіцина, людину, близьку до Мармурового палацу, і стала прекрасною дружиною. Овдовівши, вона була невтішна і відразу змінила своє життя. Вона ділила час між Сергієвою пустиннню, де похований чоловік, і Ніжинським маєтком села [[Володькова Дівиця]] в Чернігівській губернії. У Петербурзі її гурток становили [[Галаган Григорій Павлович|Г.&nbsp;П.&nbsp;Галаган]], його сестра Марія з чоловіком графом П.&nbsp;Є.&nbsp;Комаровським, Кочубеї різних ліній, Ребіндери і сенатор [[Маркович Андрій Миколайович|Маркович]]. Панівний малоросійський відтінок у салоні княгині Голіциної різко відрізнявся від загального петербурзького світського типу. Померла без нащадків і похована поруч із чоловіком у Сергієвій пустині.

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Померла від раку печінки у селі у своєму маєтку, який розташовувався у кінці вулиці Сергія Рекуна.
 листопада відбувся похорон у [[Миколаївська церква у Володьковій Дівиці|Миколаївській церкві Володькової Дівиці]]. Відспівування здійснив настоятель цієї церкви благочинний [[Лубенцев Федір|Федір Лубенцев]] із псаломщиком Михайлом Тарасевичем, по завершенні якого відбулось прощання та проводи. Тіло спочилої передали землі у Сергієвій пустині поблизу Петербурга поряд з чоловіком.
 == Родина ==

← Попередня версія		Версія за 21:25, 15 березня 2025
Рядок 34:		Рядок 34:
	'''Одноосібна власниця трьох сіл'''		'''Одноосібна власниця трьох сіл'''

−	Результат майнового поділу цих трьох сіл, згідно із заповітом Голіцина-старшого, був таким: вдова генерала княгиня Олександра Голіцина залишилася й надалі одноосібною власницею Данини і Шатури; Володькова Дівиця (з її більшим земельним володінням) переходила в спадок братів Голіциних. Котрому з них — встановити не вдалося. Відомо лише, що цей давній в Україні волосний центр належав доньці одного з братів Голіциних - княгині (у заміжжі) [[Долгорукова Марія Павлівна\|~~О. П. Долгорукової~~]].	+	Результат майнового поділу цих трьох сіл, згідно із заповітом Голіцина-старшого, був таким: вдова генерала княгиня Олександра Голіцина залишилася й надалі одноосібною власницею Данини і Шатури; Володькова Дівиця (з її більшим земельним володінням) переходила в спадок братів Голіциних. Котрому з них — встановити не вдалося. Відомо лише, що цей давній в Україні волосний центр належав доньці одного з братів Голіциних - княгині (у заміжжі) ''[[Долгорукова Марія Павлівна\|Марії Павлівні Долгоруковій]]''.