Володьководівицька (Червонопартизанська №1) ЗОШ I-III ступенів №1 - Історія редагувань

Perohanych в 09:12, 23 лютого 2026

2026-02-23T09:12:43Z

Perohanych в 09:11, 23 лютого 2026

2026-02-23T09:11:14Z

Perohanych в 17:17, 18 вересня 2025

2025-09-18T17:17:30Z

Perohanych: Perohanych перейменував сторінку з Володьководівицька (Червонопартизанська №1) ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 на Володьководівицька (Червонопартизанська №1) ЗОШ I-III ступенів №1

2025-07-25T14:57:07Z

Perohanych перейменував сторінку з Володьководівицька (Червонопартизанська №1) ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 на Володьководівицька (Червонопартизанська №1) ЗОШ I-III ступенів №1

Perohanych в 16:02, 12 липня 2025

2025-07-12T16:02:26Z

Perohanych в 16:00, 12 липня 2025

2025-07-12T16:00:09Z

Perohanych в 15:59, 12 липня 2025

2025-07-12T15:59:39Z

Perohanych в 15:56, 12 липня 2025

2025-07-12T15:56:52Z

Показати зміни

Perohanych в 15:52, 12 липня 2025

2025-07-12T15:52:56Z

Perohanych в 15:52, 12 липня 2025

2025-07-12T15:52:09Z

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 В 1961 році в школі був відкритий музей бойової й трудової слави, вагомий доробок у створення якого вніс [[Сірик Микола Олександрович|Микола Олександрович Сірик]]. Колишній фронтовик, після демобілізації в 1947 році, поступив на фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту ім.Гоголя і 36 років викладав в рідній школі математику, фізику, креслення. Після виходу на пенсію в 1984 році зайнявся створенням історико-краєзнавчого музею села, який відкрився через два роки, а в 1991 році музей отримав звання народного.
-В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педагогічних наук, викладач ЧІУПП [[Благінін М. Т.|М. Т. Благінін]].
+В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педагогічних наук, викладач ЧІУПП [[Благінін Михайло Трифонович]].
 З 1974 по 1998 рік директором був [[Власенко Петро Михайлович|Петро Михайлович Власенко]], який вміло організував роботу колективу на розвиток кращих традицій попередників.

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 :''«У 1938 році семирічка, (котра знаходилася в приміщенні земської школи), перейшла на десятирічний термін навчання. Було відкрито два восьмі класи, один з яких рахувався вечірнім, але навчалися разом і до закінчення школи так і залишилися 10-А і 10-Б, дівчат була переважна більшість, рік народження різний – 1920-1924 рр.''
-:''Директором школи був призначений вчитель історії Іван Васильович Микитенко, а завучем – Федорко Яків Павлович, котрий ще до 1917 року закінчив хіміко-біологічний факультет в Санкт-Петербурзі.''
+:''Директором школи був призначений вчитель історії [[Микитенко Іван Васильович|Іван Васильович Микитенко]], а завучем – [[Федорко Яків Павлович]], котрий ще до 1917 року закінчив хіміко-біологічний факультет в Санкт-Петербурзі.''
-:''Вчителями в той час працювали: молоде подружжя – Шелест Сергій Степанович (фізик) та його дружина Меланія Ничипорівна – математик, випускниця Ніжинського педінституту, Бойко Олександра Гнатівна – вчителька української мови та літератури. Овдієнко Поліна Павлівна викладала географію, Бабенко Олександра Максимівна працювала вчителькою росій-ської мови та літератури, Паляничко Анастасія Григорівна – вчителькою біології, Утва Сергій Юхимович – вчитель військової справи і фізкультури, улюбленець школярів.''
+:''Вчителями в той час працювали: молоде подружжя – [[Шелест Сергій Степанович]] (фізик) та його дружина [[Шелест Меланія Ничипорівна|Меланія Ничипорівна]] – математик, випускниця Ніжинського педінституту, [[Бойко Олександра Гнатівна]] – вчителька української мови та літератури. [[Овдієнко Поліна Павлівна]] викладала географію, [[Бабенко Олександра Максимівна]] працювала вчителькою російської мови та літератури, [[Паляничко Анастасія Григорівна]] – вчителькою біології, [[Утва Сергій Юхимович]] – вчитель військової справи і фізкультури, улюбленець школярів.''
-:''Історію у 8-9-х класах викладав Боровик Михайло Андрійович, котрий у 1939 році був призваний до Червоної Армії і загинув під час радянсько-фінської війни.''
+:''Історію у 8-9-х класах викладав [[Боровик Михайло Андрійович]], котрий у 1939 році був призваний до Червоної Армії і загинув під час радянсько-фінської війни.''
-:''Зауч, вчитель хімії та біології Яків Павлович Федорко загинув на фронті під час Другої світової війни. Учителем креслення працював Дмитро Макарович Сірик. Найстаршим вчителем був Барановський Борис Віталійович, вчитель німецької мови. Софія Дмитрівна Бочковська, з Криниці, навчала молодших школярів.''
+:''Зауч, вчитель хімії та біології [[Федорко Яків Павлович|Яків Павлович Федорко]] загинув на фронті під час Другої світової війни. Учителем креслення працював [[Сірик Дмитро Макарович|Дмитро Макарович Сірик]]. Найстаршим вчителем був [[Барановський Борис Віталійович]], вчитель німецької мови. [[Бочковська Софія Дмитрівна|Софія Дмитрівна Бочковська]], з Криниці, навчала молодших школярів.''
-:''Шкільна дітвора в ті далекі часи жила весело і змістовно. Працювали предметні гуртки і гурток художньої самодіяльності. Школа мала патефон. А струнний оркестр налічував аж 28 інструментів (скрипки, мандоліни, гітари, балалайки, інші). Керував ним талановитий скрипаль Михайло Андрійович Білик. Оркестр грав на великих святах, на шкільних перервах. Він неодноразово займав перші місця на шкільних олімпіадах в районі і в області. Шкільний хор, яким керував учитель співів Борис Порфирович Дейнеко, також був серед найкращих у районі.''
+:''Шкільна дітвора в ті далекі часи жила весело і змістовно. Працювали предметні гуртки і гурток художньої самодіяльності. Школа мала патефон. А струнний оркестр налічував аж 28 інструментів (скрипки, мандоліни, гітари, балалайки, інші). Керував ним талановитий скрипаль [[Білик Михайло Андрійович|Михайло Андрійович Білик]]. Оркестр грав на великих святах, на шкільних перервах. Він неодноразово займав перші місця на шкільних олімпіадах в районі і в області. Шкільний хор, яким керував учитель співів [[Дейнеко Борис Порфирович|Борис Порфирович Дейнеко]], також був серед найкращих у районі.''
-:''Драматичний гурток, в якому було 20 постійних учасників – вчителів та учнів старших класів, ставив п'єси: «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «За двома зайцями». Керував гуртком Олександр Ничипорович Сірик. В музеї є фотографія гуртківців 1931 року. Разом сфотографувалися вчителі та старшокласники: Василь Федорко, Петро Гапей, Ольга Шептуха та інші. Під керівництвом Сергія Юхимовича Утви школярі взимку ходили на лижах, стріляли з дрібнокаліберної гвинтівки, здавали нормативи на значки БГТО, ГСО і «Ворошиловський стрілець».''
+:''Драматичний гурток, в якому було 20 постійних учасників – вчителів та учнів старших класів, ставив п'єси: «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «За двома зайцями». Керував гуртком [[Сірик Олександр Ничипорович|Олександр Ничипорович Сірик]]. В музеї є фотографія гуртківців 1931 року. Разом сфотографувалися вчителі та старшокласники: Василь Федорко, Петро Гапей, Ольга Шептуха та інші. Під керівництвом Сергія Юхимовича Утви школярі взимку ходили на лижах, стріляли з дрібнокаліберної гвинтівки, здавали нормативи на значки БГТО, ГСО і «Ворошиловський стрілець».''
-:''В 1938 році в школі вперше зустрічали новий рік з ялинкою і бал-маскарадом. Електричного освітлення не було. Але під керівництвом вчителя фізики С.С. Шелеста, який пристосував динамомашину, хлопці по черзі крутили її і так забезпечили освітлення.''
+:''В 1938 році в школі вперше зустрічали новий рік з ялинкою і бал-маскарадом. Електричного освітлення не було. Але під керівництвом вчителя фізики С. С. Шелеста, який пристосував динамомашину, хлопці по черзі крутили її і так забезпечили освітлення.''
 :''Перед випускними екзаменами до школи приїхав фотограф з Ніжина і сфотографував випускників обох класів.''
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 Драмгуртківцями були Гапей П.А., Чоп О.І., Лапко М.С., Матюха В.П., учитель історії Квасовець М.С., учитель математики Пасічник М.І., котрі грали в п'єсі «Навіки разом». В іншій п'єсі («Лимерівна» Панаса Мирного), головну роль виконувала вчителька української мови й літератури Макаренко Л.В. Брали активну участь у роботі гуртка й нинішній директор школи Вовкогон В.М., вчитель німецької мови Москаленко Л.М., вчитель зарубіжної літератури Гаврилко Н.М. (п'єса М.Старицького «Ой, не ходи, Грицю»).
-В 1961 році в школі був відкритий музей бойової й трудової слави, вагомий доробок у створення якого вніс Микола Олександрович Сірик. Колишній фронтовик, після демобілізації в 1947 році, поступив на фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту ім.Гоголя і 36 років викладав в рідній школі математику, фізику, креслення. Після виходу на пенсію в 1984 році зайнявся створенням історико-краєзнавчого музею села, який відкрився через два роки, а в 1991 році музей отримав звання народного.
+В 1961 році в школі був відкритий музей бойової й трудової слави, вагомий доробок у створення якого вніс [[Сірик Микола Олександрович|Микола Олександрович Сірик]]. Колишній фронтовик, після демобілізації в 1947 році, поступив на фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту ім.Гоголя і 36 років викладав в рідній школі математику, фізику, креслення. Після виходу на пенсію в 1984 році зайнявся створенням історико-краєзнавчого музею села, який відкрився через два роки, а в 1991 році музей отримав звання народного.
-В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педагогічних наук, викладач ЧІУПП М. Т. Благінін.
+В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педагогічних наук, викладач ЧІУПП [[Благінін М. Т.|М. Т. Благінін]].
 З 1974 по 1998 рік директором був [[Власенко Петро Михайлович|Петро Михайлович Власенко]], який вміло організував роботу колективу на розвиток кращих традицій попередників.

@@ Рядок 49: / Рядок 49: @@
 У 1950-х роках середня школа була серед кращих у районі і мала досить міцну навчально-матеріальну базу: добре обладнані кабінети, лабораторії, майстерні, хороший сад, навчально-дослідні ділянки. Також була своя пасіка із 20 вуликів. Заклад мав два автомобілі, трактор, три мотоцикли, радіовузол, теплицю, живий куточок, свиноферму, власну електростанцію. На базі школи був інтернат для проживання дітей із сусідніх сіл.
-В школі з великим успіхом діяв самодіяльний драмгурток, учасниками якого були учні, вчителі, сільська молодь. Вів гурток вчитель Петро Полікарпович Голець, який сам грав головні чоловічі ролі.
+В школі з великим успіхом діяв самодіяльний драмгурток, учасниками якого були учні, вчителі, сільська молодь. Вів гурток вчитель [[Голець Петро Полікарпович|Петро Полікарпович Голець]], який сам грав головні чоловічі ролі.
 Драмгуртківцями були Гапей П.А., Чоп О.І., Лапко М.С., Матюха В.П., учитель історії Квасовець М.С., учитель математики Пасічник М.І., котрі грали в п'єсі «Навіки разом». В іншій п'єсі («Лимерівна» Панаса Мирного), головну роль виконувала вчителька української мови й літератури Макаренко Л.В. Брали активну участь у роботі гуртка й нинішній директор школи Вовкогон В.М., вчитель німецької мови Москаленко Л.М., вчитель зарубіжної літератури Гаврилко Н.М. (п'єса М.Старицького «Ой, не ходи, Грицю»).

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 :''Директором школи був призначений вчитель історії Іван Васильович Микитенко, а завучем – Федорко Яків Павлович, котрий ще до 1917 року закінчив хіміко-біологічний факультет в Санкт-Петербурзі.''
-:''Вчителями в той час працювали: молоде подружжя – Шелест Сергій Степанович (фізик) та його дружина Меланія Ничипорівна – математик, випускниця Ніжинського педінсти-туту, Бойко Олександра Гнатівна – вчителька української мови та літератури. Овдієнко Поліна Павлівна викладала географію, Бабенко Олександра Максимівна працювала вчителькою росій-ської мови та літератури, Паляничко Анастасія Григорівна – вчителькою біології, Утва Сергій Юхимович – вчитель військової справи і фізкультури, улюбленець школярів.''
+:''Вчителями в той час працювали: молоде подружжя – Шелест Сергій Степанович (фізик) та його дружина Меланія Ничипорівна – математик, випускниця Ніжинського педінституту, Бойко Олександра Гнатівна – вчителька української мови та літератури. Овдієнко Поліна Павлівна викладала географію, Бабенко Олександра Максимівна працювала вчителькою росій-ської мови та літератури, Паляничко Анастасія Григорівна – вчителькою біології, Утва Сергій Юхимович – вчитель військової справи і фізкультури, улюбленець школярів.''
-:''Історію у 8-9-х класах викладав Боровик Михайло Андрійо-вич, котрий у 1939 році був призваний до Червоної Армії і загинув під час радянсько-фінської війни.''
+:''Історію у 8-9-х класах викладав Боровик Михайло Андрійович, котрий у 1939 році був призваний до Червоної Армії і загинув під час радянсько-фінської війни.''
-:''Зауч, вчитель хімії та біології Яків Павлович Федорко заги-нув на фронті під час Другої світової війни. Учителем креслення працював Дмитро Макарович Сірик. Найстаршим вчителем був Барановський Борис Віталійович, вчитель німецької мови. Софія Дмитрівна Бочковська, з Криниці, навчала молодших школярів.''
+:''Зауч, вчитель хімії та біології Яків Павлович Федорко загинув на фронті під час Другої світової війни. Учителем креслення працював Дмитро Макарович Сірик. Найстаршим вчителем був Барановський Борис Віталійович, вчитель німецької мови. Софія Дмитрівна Бочковська, з Криниці, навчала молодших школярів.''
-:''Шкільна дітвора в ті далекі часи жила весело і змістовно. Працювали предметні гуртки і гурток художньої самодіяльності. Школа мала патефон. А струнний оркестр налічував аж 28 інструментів (скрипки, мандоліни, гітари, балалайки, інші). Керу-вав ним талановитий скрипаль Михайло Андрійович Білик. Оркестр грав на великих святах, на шкільних перервах. Він неодноразово займав перші місця на шкільних олімпіадах в районі і в області. Шкільний хор, яким керував учитель співів Борис Порфирович Дейнеко, також був серед найкращих у районі.''
+:''Шкільна дітвора в ті далекі часи жила весело і змістовно. Працювали предметні гуртки і гурток художньої самодіяльності. Школа мала патефон. А струнний оркестр налічував аж 28 інструментів (скрипки, мандоліни, гітари, балалайки, інші). Керував ним талановитий скрипаль Михайло Андрійович Білик. Оркестр грав на великих святах, на шкільних перервах. Він неодноразово займав перші місця на шкільних олімпіадах в районі і в області. Шкільний хор, яким керував учитель співів Борис Порфирович Дейнеко, також був серед найкращих у районі.''
 :''Драматичний гурток, в якому було 20 постійних учасників – вчителів та учнів старших класів, ставив п'єси: «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «За двома зайцями». Керував гуртком Олександр Ничипорович Сірик. В музеї є фотографія гуртківців 1931 року. Разом сфотографувалися вчителі та старшокласники: Василь Федорко, Петро Гапей, Ольга Шептуха та інші. Під керівництвом Сергія Юхимовича Утви школярі взимку ходили на лижах, стріляли з дрібнокаліберної гвинтівки, здавали нормативи на значки БГТО, ГСО і «Ворошиловський стрілець».''
@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 В школі з великим успіхом діяв самодіяльний драмгурток, учасниками якого були учні, вчителі, сільська молодь. Вів гурток вчитель Петро Полікарпович Голець, який сам грав головні чоловічі ролі.
-Драмгуртківцями були Гапей П.А., Чоп О.І., Лапко М.С., Матюха В.П., учитель історії Квасовець М.С., учитель мате-матики Пасічник М.І., котрі грали в п'єсі «Навіки разом». В іншій п'єсі («Лимерівна» Панаса Мирного), головну роль виконувала вчителька української мови й літератури Макаренко Л.В. Брали активну участь у роботі гуртка й нинішній директор школи Вовкогон В.М., вчитель німецької мови Москаленко Л.М., вчи-тель зарубіжної літератури Гаврилко Н.М. (п'єса М.Старицького «Ой, не ходи, Грицю»).
+Драмгуртківцями були Гапей П.А., Чоп О.І., Лапко М.С., Матюха В.П., учитель історії Квасовець М.С., учитель математики Пасічник М.І., котрі грали в п'єсі «Навіки разом». В іншій п'єсі («Лимерівна» Панаса Мирного), головну роль виконувала вчителька української мови й літератури Макаренко Л.В. Брали активну участь у роботі гуртка й нинішній директор школи Вовкогон В.М., вчитель німецької мови Москаленко Л.М., вчитель зарубіжної літератури Гаврилко Н.М. (п'єса М.Старицького «Ой, не ходи, Грицю»).
 В 1961 році в школі був відкритий музей бойової й трудової слави, вагомий доробок у створення якого вніс Микола Олександрович Сірик. Колишній фронтовик, після демобілізації в 1947 році, поступив на фізико-математичний факультет Ніжинського педінституту ім.Гоголя і 36 років викладав в рідній школі математику, фізику, креслення. Після виходу на пенсію в 1984 році зайнявся створенням історико-краєзнавчого музею села, який відкрився через два роки, а в 1991 році музей отримав звання народного.
-В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педа-гогічних наук, викладач ЧІУПП М. Т. Благінін.
+В 1972-74 рр. школу очолював директор, нині кандидат педагогічних наук, викладач ЧІУПП М. Т. Благінін.
 З 1974 по 1998 рік директором був [[Власенко Петро Михайлович|Петро Михайлович Власенко]], який вміло організував роботу колективу на розвиток кращих традицій попередників.
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 Учні школи брали активну участь у змаганні виробничих бригад, за що були нагороджені автомобілем.
-Шкільний КІД знали далеко за межами України. Гуртківці, очо-лювані відмінником народної освіти вчителем німецької мови Е. Ф. Алексєєвою, підтримували зв'язок з кідівцями усіх республік колишнього СРСР. Силами вчителів та учнів був збудований табір відпочинку на березі Десни, де щоліта відпочивало більше 100 дітей.
+Шкільний КІД знали далеко за межами України. Гуртківці, очолювані відмінником народної освіти вчителем німецької мови Е. Ф. Алексєєвою, підтримували зв'язок з кідівцями усіх республік колишнього СРСР. Силами вчителів та учнів був збудований табір відпочинку на березі Десни, де щоліта відпочивало більше 100 дітей.
 Першого вересня 1984 року школа святкувала новосілля. Начальник Ніжинської ПМК-286 І.Ю. Краснопольський передав символічного ключа від нового приміщення на 464 місця, директору – Петру Михайловичу Власенку. Зводити новобудову ніжинським будівельникам допомагали місцеві колгоспи, сільвиконком, батьки.
-Зі стін школи вийшли такі відомі люди, як Герой Радянського Союзу [[Симоненко Микола Дмитрович|М. Д. Симоненко]], вчителі – кандидати наук – П.П. Плющ, І.Д. Бойко, багато інших людей, якими заклад по праву пишається.
+Зі стін школи вийшли такі відомі люди, як Герой Радянського Союзу [[Симоненко Микола Дмитрович|М. Д. Симоненко]], вчителі – кандидати наук – [[Плющ Павло Павлович|П.П. Плющ]], [[Бойко Іван Давидович|І.Д. Бойко]], багато інших людей, якими заклад по праву пишається.
 У 2012 році в школі навчається 434 учні, які об'єднуються в 20 класів. Педколектив налічує 37 вчителів, з яких 9 мають звання «старший вчитель», 5 вчителів-методистів, 4 відмінники освіти України.

@@ Рядок 73: / Рядок 73: @@
 Школа сьогодення – школа громадянського виховання, яка духовно збагачує особистість, створює умови для самореалізації учнів у різних видах творчої праці. Весь наш педколектив спрямовує свою діяльність на формування такої особистості, яка змогла б себе реалізувати у нинішньому житті, застосовуючи знання, набуті, в тому числі, й у школі.
-''[[Вовкогон Валентина Миколаївна|Вовкогон В.М.]], директор Володьково-Дівицької''
+''[[Вовкогон Валентина Миколаївна|Вовкогон В.М.]], директор Володьково-Дівицької ЗОШ І-ІІІ ступенів''
 ''Медвідь В.М., вчитель історії та права''
 [[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|312]]
 [[Категорія:Володьководівицький ліцей]]

← Попередня версія	Версія за 14:57, 25 липня 2025
(Немає відмінностей)

← Попередня версія		Версія за 15:52, 12 липня 2025
Рядок 82:		Рядок 82:

	''Медвідь В.М., вчитель історії та права''		''Медвідь В.М., вчитель історії та права''
		+	[[Категорія:З історії освіти Носівщини‎\|312]]
		+	[[Категорія:Володьководівицька школа]]