Буняк Євдокія Василівна - Історія редагувань

Perohanych в 18:08, 9 листопада 2025

2025-11-09T18:08:50Z

Серж в 07:11, 12 лютого 2024

2024-02-12T07:11:33Z

Perohanych в 17:30, 11 лютого 2024

2024-02-11T17:30:08Z

Perohanych: /* Життєпис */

2024-02-11T15:13:26Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2024-02-11T15:11:58Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2024-02-11T14:57:39Z

Життєпис

Perohanych в 14:37, 11 лютого 2024

2024-02-11T14:37:50Z

Perohanych: /* Життєпис */

2024-02-11T14:29:38Z

Життєпис

Perohanych: /* Життєпис */

2024-02-11T14:20:54Z

Життєпис

Perohanych в 14:10, 11 лютого 2024

2024-02-11T14:10:19Z

← Попередня версія		Версія за 18:08, 9 листопада 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	{{Однофамільці\|Буняк}}
	[[Файл:Євдокія Буняк.jpg\|міні\|Євдокія Буняк]]		[[Файл:Євдокія Буняк.jpg\|міні\|Євдокія Буняк]]
	'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася [[20 лютого]] [[1919]] року в селі [[Селище]] — померла [[31 грудня]] [[1995]]) — педагог, працювала в школах Носівки, також директором [[Селищенська школа\|Селищенської школи]] (з 1962 по 1976).		'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася [[20 лютого]] [[1919]] року в селі [[Селище]] — померла [[31 грудня]] [[1995]]) — педагог, працювала в школах Носівки, також директором [[Селищенська школа\|Селищенської школи]] (з 1962 по 1976).

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 :''Євдокія у верхньому ряду четверта зліва направо, ще учениця''
-В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1990 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.
+В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1940 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.
 [[Файл:Учні і вчителі Селищенської школи, 1939.jpg|800 пкс]]
@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 :''В числі вчителів, четверта зліва направо, в центрі''
-В Селищанській семирічній школі працювала до окупації села, яка тривала з 12.09.1941по 13.09 1943. В період окупації до травня 1943 року працювала в сільському господарстві. З 17 травня 1943 року була бійцем в партизанському загоні  «[[За Батьківщину]]». Як опинилась там? Нічний стук партизанів у вікно, переховування радіоприймача, постачання партизанів хлібом…
+В Селищанській семирічній школі працювала до окупації села, яка тривала з 12.09.1941 по 13.09.1943. В період окупації до травня 1943 року працювала в сільському господарстві. З 17 травня 1943 року була бійцем в партизанському загоні  «[[За Батьківщину]]». Як опинилась там? Нічний стук партизанів у вікно, переховування радіоприймача, постачання партизанів хлібом…
 Ось як писав про це учасник партизанської боротьби [[Шевчук Володимир Йосипович|В.Й.Шевчук]] у статті «Голос великої землі», що надрукована була уже в повоєнні роки районною газетою:
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 Пішли чутки і по селу: в когось бувають партизани. Підозри сусідів, серед яких були поліцаї, та тривожна заява «лісових гостей» про те, що їх помітили, змусила подружжя вночі перебратися до лісу.
-За участь в одній із бойових операцій зі знищення поїзда  Євдокія Василівна була відзначена медаллю «За відвагу», яку вручили їй вже в 1960-х роках.
+За участь в одній із бойових операцій зі знищення поїзда Євдокія Василівна була відзначена медаллю «За відвагу», яку вручили їй вже в 1960-х роках.
 Довгожданного вересневого дня 1943 року, коли фашистів було вигнано з рідної землі, загін «За Батьківщину» пішов на з'єднання із загонами С. А. Ковпака, вона повернулась з чоловіком у село налагоджувати роботу школи, вчити і виховувати дітей.
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 :''Євдокія й Іван Буняки''
-З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №б об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7
+З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №6 об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7
 (детальні документальні підтвердження щодо періоду роботи в зазначених Носівських школах в нашому сімейному архіві не збереглись)  (фото періоду проживання і роботи  в Носівці)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Євдокія Буняк.jpg|міні|Євдокія Буняк]]
-'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася [[20 лютого]] [[1919]] року в селі [[Селище]] — померла [[31 грудня]] [[1995]]) — педагог, працювала в школах Носівки, також директором Селищенської школи (з 1962 по 1976).
+'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася [[20 лютого]] [[1919]] року в селі [[Селище]] — померла [[31 грудня]] [[1995]]) — педагог, працювала в школах Носівки, також директором [[Селищенська школа|Селищенської школи]] (з 1962 по 1976).
 == Життєпис ==

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 [[Файл:Євдокія й Іван Буняки.jpg|800 пкс]]
 З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №б об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7
 (детальні документальні підтвердження щодо періоду роботи в зазначених Носівських школах в нашому сімейному архіві не збереглись)  (фото періоду проживання і роботи  в Носівці)
 :''на фото: в центрі Євдокія Василівна, зліва від неї – чоловік Буняк Іван Гордійович, справа: Рикунич Микола Павлович, троюрідний брат Буняків та Михайло Гордійович Буняк''

← Попередня версія		Версія за 15:11, 11 лютого 2024
Рядок 30:		Рядок 30:

	Познайомилась із зав. військовим відділом Носівського райкому партії [[Буняк Іван Гордійович\|Іваном Гордійовичем Буняком]]. Побрались і пішли діти. Їх четверо у сім'ї Буняків.		Познайомилась із зав. військовим відділом Носівського райкому партії [[Буняк Іван Гордійович\|Іваном Гордійовичем Буняком]]. Побрались і пішли діти. Їх четверо у сім'ї Буняків.
		+
		+	[[Файл:Євдокія й Іван Буняки.jpg\|800 пкс]]

	З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №б об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7		З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №б об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7

@@ Рядок 50: / Рядок 50: @@
 [[Категорія:Уродженці Селища]]
 [[Категорія:Нагороджені медаллю «За відвагу»]]
 [[Категорія:Люди Б]]

← Попередня версія		Версія за 14:29, 11 лютого 2024
Рядок 11:		Рядок 11:

	В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти\|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1990 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.		В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти\|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1990 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.
		+
		+	[[Файл:Учні і вчителі Селищенської школи, 1939.jpg\|800 пкс]]

	:''В числі вчителів, четверта зліва направо, в центрі''		:''В числі вчителів, четверта зліва направо, в центрі''

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Життєпис ==
-:''Текст і фото надала [[Кунтиш Людмила Іванівна|Людмила Кунтиш]], донька [[Буняк Іван Гордійович|Івана]] і Євдокії Буняків''
+:''Текст і фото надала [[Кунтиш Людмила Іванівна|Людмила Кунтиш]], донька Івана і Євдокії Буняків''
 В 1934 році закінчила Селищанську семирічну школу і цього ж року вступила до Ніжинського педтехнікуму, який в 1935 році був частково переведений до Новгородсіверська і частково до Прилук.
-:''Євдокія Василівна: у верхньому ряду четверта зліва направо, ще учениця''
+[[Файл:Учні Селищенської школи, перша половина 1930-х.jpg|800 пкс]]
 В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1990 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.
@@ Рядок 21: / Рядок 23: @@
 За участь в одній із бойових операцій зі знищення поїзда  Євдокія Василівна була відзначена медаллю «За відвагу», яку вручили їй вже в 1960-х роках.
-Довгожданого вересневого дня 1943 року, коли фашистів було вигнано з рідної землі, загін «За Батьківщину» пішов на з'єднання із загонами С. А. Ковпака, вона повернулась з чоловіком у село налагоджувати роботу школи, вчити і виховувати дітей.
+Довгожданного вересневого дня 1943 року, коли фашистів було вигнано з рідної землі, загін «За Батьківщину» пішов на з'єднання із загонами С. А. Ковпака, вона повернулась з чоловіком у село налагоджувати роботу школи, вчити і виховувати дітей.
 Ще з жовтня 1943 року Носівським РВНО Євдокія Василівна Єсипенко була призначена на посаду вчителя української мови та літератури в 5-6, а з квітня 1947, після смерті чоловіка Єсипенка Сави Івановича, директором Селищанської 7-річки. З 1 вересня 1946 року вступила до Ніжинського педінституту ім. М. В. Гоголя (заочно) на літературно-мовний факультет і в 1951 році успішно склала встановлені державні іспити і отримала звання вчителя 5-10 класів середньої школи по спеціальності українська мова та література.
@@ Рядок 46: / Рядок 48: @@
 [[Категорія:Уродженці Селища]]
-[[Категорія:Випускники Селищенської школи]]
 [[Категорія:Нагороджені медаллю «За відвагу»]]
 [[Категорія:Люди Б]]