Колгосп імені Кірова

Колгосп імені Кірова — колишнє приміське колективне господарство у Носівці.

Історія

1931 в Носівському районі розпочалася колективізація. В 1932 році колективізація не припинялась жодного місяця. На початку 1933 року вона посилилась знову, а в січні перевершила попередній місяць більше ніж у десять разів. Процес колективізації продовжувався і в наступні роки. Наприкінці 1935 року 90% селянських господарств Носівки були в колгоспах. На усуспільнених землях селян Носівки було організовано 12 колгоспів: Паризька комуна, Комінтерн, ім. Якіра, ім. Кірова, 17 партз'їзду, ім. Енгельса, Комунар, Червоний шлях, Перша п'ятирічка, ім. Шевченка, Політвідділ, Жовтень.

В 1943, після визволення від німців, у колгоспі ім. Кірова налічувалося всього 44 голови робочої худоби, з сільськогосподарського реманенту — тільки плуги, борони, серпи. Машини знищили або вивели з ладу окупанти.

У 1950 році неподільні фонди колгоспів Носівки становили 7895 тис. крб. Протягом 1950—1953 відбулося об'єднання колгоспів: з 16 стало 5 — ім. Кірова, ім. Енгельса, ім. Фрунзе, ім. Мічуріна та ім. Паризької комуни. Вони спеціалізувалися на вирощуванні зернових і технічних культур. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

Найбільшим господарством Носівки був колгосп ім. Кірова, за яким було закріплено 5584 га землі, в т. ч. 4835 га орної.

Висока організація праці, впровадження передового досвіду давали можливість щорічно продавати державі 1750—1800 тонн зерна, виробляти на 100 га сільськогосподарських угідь по 450— 500 цнт молока та 115—120 цнт м'яса.

Колгоспники Носівки здобули значних успіхів у змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Найкращих показників добилася доярка колгоспу ім. Кірова М. Ф. Зла. 1970 року вона надоїла більш як 5 тис. кг молока від кожної корови, за що була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.

За дострокове виконання восьмого п’ятирічного плану й високі виробничі показники артіль ім. Кірова нагороджено Дипломом ВДНГ, премією Міністерства сільського господарства УРСР.

В колгоспі планувалося введеня в дію птахофабрики потужністю 1000 цнт пташиного м'яса на рік.

Люди

• Буняк Наталія Миколаївна, працювала економістом. Станом на 2019 — науковець, політик, директор Носівської селекційно-дослідної станції. Кандидат сільськогосподарських наук. Депутат Носівської районної ради сьомого скликання.
• Воловник Іван Костянтинович, голова кологоспу.
• Зла Марфа Федорівна (1923—1987), працювала дояркою. В колгоспі заслужила звання Героя Соціалістичної Праці (1971).
• Ігнатченко Володимир Миколайович, з 1987 — агроном, з 1989 — інженер по техніці безпеки, з 1992 — голова профспілки, з 1994 — інженер по техніці безпеки. Станом на 2019 — політик, голова Носівської ОТГ.
• Комар Олександр Іванович (1939—2001), липень 1957 — листопад 1959 — обліковець комплексної бригади, листопад 1962 — червень 1973 — плановик-економіст, заступник головного бухгалтера, секретар партійної організації, жовтень 1962 – січень 1965 – заступник головного бухгалтера, з січня по жовтень 1970 – економіст, з жовтня 1970 – секретар парткому колгоспу і заступник голови колгоспу. Пізніше став політиком, головою Виконкому Носівськоі районної Ради, представником Президента України у Носівському районі, головою Носівськоі районної державної адміністрації (з вересня 1995 по вересень 1998), почесний громадянин Носівки.