Картун Федір Пилипович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Федір Пилипович Картун — лікар і політик, працював лікарем-дерматологом у Носівській центральній районній лікарні.

Під час позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року був уповноваженим по ТВО №213 від Всеукраїнського об'єднання “Свобода”.[1]

Захоплюється шахами.

Спогади[ред. | ред. код]

Джерело: Картун Федір Пилипович, спогади // Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову. До 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову: Зб. документів і матеріалів / Укр. інститут нац. пам'яті, Черніг. обл. держ. адм.; Черніг. громадськ. орг. ком. з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 20-ї річниці утворення громадсько-політ. орг. Народного Руху України за перебудову; Упоряд.: С. В. Бутко, С. В. Соломаха. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. – 432 с. ISBN 978-966-533-413-2. Сторінки 220-221

Напередодні Дня Конституції України в 2005 році в районному будинку культури відбулись урочисті збори. Районний будинок культури був переповнений. На зборах я сидів поруч з Миколою Сергійовичем Єфіменком. За активну державницьку позицію, особистий вклад, в ім'я розбудови незалежної України та з нагоди Дня конституції нам з М. С. Єфіменком та іншим нашим побратимам були вручені почесні грамоти. Вручав вибраний нами наш голова Носівської райдержадміністрації (від Української Народної Партії) Микола Петрович Андрієнко. А почались події в Носівці ще задовго до цього. Стара система постійно, впродовж тривалого часу готувала собі опозицію. Свавілля чиновників, проблеми, що виникли з Афганістаном, Чорнобилем, корупція брали своє.

У 1990 році М. С. Єфіменко, будучи II-м секретарем Носівського райкому КПРС побував на курсах в Києві і приїхав звідти іншою людиною. Його розум і серце заполонили інші ідеї...

…1 травня 1991 року М. С. Єфіменко на чолі неповної середньої школи № 4 м. Носівки прийшов на мітинг комуністів. Учні та вчителі тримали в руках гасла явно антивладні, антикомуністичні. Мені запам’яталося гасло: «Доки Приходьки і Сотниченки будуть управляти нами»? Їх підтримували учні та вчителі школи № 2, які тримали такі ж гасла. Я особисто теж розкрив свій плакат, який тримав під піджаком. Всі учасники демонстрації ходили до цих шкіл, вчитувалися у гасла і згадували. А після першого травня – розпочалось… переповім це коротко: вибух проти свавілля влади в Носівці. Йшли спочатку не як рухівці, бо ще було багато кривотолків.

Після так званої «Носівської революції» активісти зібрались в школі № 4, обговорювали події, складали плани на майбутнє. В засіданнях приймали участь і майбутній голова райдержадміністрації (2005 – 2007 рр.) М. П. Андрієнко і його син Ярослав. М. С. Єфіменко потім уже започаткував газету «Демократична Носівщина». Спочатку про народний Рух не заявляли офіційно. На одному із засідань підняли це питання. Пропонувалось (ініціатором був саме М. С. Єфіменко) спочатку створити районну організацію ПДВУ (Партія демократичного відродження України) із наступним переходом в Рух. Пан Пивовар Володимир Миколайович як активний учасник запропонував перейти в існуючу вже тоді (в 1991р.) УРП.

Я особисто перейшов в УРП і очолив її. УРП Носівщини стала асоційованим членом Руху. Нам ділити було нічого. Ми жили одними ідеями. Як розвивались події 1991 року розказують газети...

м. Носівка

Примітки[ред. | ред. код]